- •1.Що Ви розумієте під категорією «національна економіка»? Якими ознаками можна охарактеризувати національну економіку як цілісну систему?
- •2.Які основні цілі переслідує національна економіка, прагнучи до стабільності та ефективності? Надайте пояснення.
- •3. З яких суб’єктів, секторів та сфер складається національна економіка? Охарактеризуйте їх.
- •4.Які фактори здатні вплинути на функціонування та розвиток національної економіки?
- •5. За допомогою яких макроекономічних показників оцінюють функціонування національної економки на макрорівні та які принципи лежать в основі їх розрахунку?
- •6.Як розрахувати основні макроекономічні показники, що оцінюють результати функціонування національної економіки?
- •7.Що характеризують основні види структури національної економіки, які розрізняють у практиці державного регулювання?
- •8.Від яких факторів залежить економічне зростання країни та за допомогою яких показників можна визначити його рівень?
- •9. Як розрахувати обсяг та темп зростання макроекономічних показників у розрахунковому році?
- •14.Чим обумовлена необхідність використання різноманітних методів державного регулювання національної економіки та як їх можна згрупувати?
- •10.Чим обумовлена необхідність державного регулювання національної економіки та які передумови забезпечують можливість цього процесу?
- •34. Обґрунтуйте пропозиції по ліквідації сальдо матеріального балансу певного ресурсу.
- •11.Що слід розуміти під терміном «об’єкти державного регулювання у вузькому розумінні цього слова» та чим можна пояснити існування такої категорії?
- •12.Що слід розуміти під методологією державного регулювання національної економіки?
- •13. У чому проявляється сутність основних типів цінового регулювання?
- •15.З якою метою застосовується адміністративний метод державного регулювання національної економіки, та який характер притаманний його інструментам? Наведіть приклади.
- •18.Які міри бюджетного регулювання направлені на досягнення цілі забезпечення соціального захисту населення? Надайте пояснення.
- •16.Визначте тотожність чи відмінність понять «державне замовлення» та «державна закупівля».
- •17.До чого зводиться сутність антимонопольного регулювання національної економіки?
- •19.Хто та за яких обставин має право на отримання дотації? Як розрахувати її розмір?
- •20.Як визначається розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг.
- •22. Як здатна вплинути зміна ставки податку на його розмір, якщо мова йде по види податків за величиною ставок?
- •29.Які баланси використовуються в індикативному плануванні, у чому необхідність їх розробки?
- •21. Що являє собою податковий метод регулювання національної економіки та яка мета його застосування?
- •26.За якими ознаками класифікуються показники індикативного плану? Наведіть приклади.
- •23. Що являє собою грошово-кредитне регулювання національної економіки?
- •24. У чому проявляється сутність інструментів грошової політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки?
- •25.Які вам відомі загальні інструменти кредитної політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки та які наслідки їх застосування?
- •27.У чому сутність балансового та нормативного методів індикативного планування?
- •28. Яка послідовність розробки матеріального балансу в процесі індикативного планування?
- •30.Які показники містяться у частині «Розподіл» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •32. Які фактори визначають необхідність закладання та можливість розбронювання ресурсу до/з державного резерву? Як розраховуються ці показники?
- •33. Поясність, чи може матеріальний баланс одночасно містити значення показників «Експорт» та «Імпорт» та як розрахувати їх, відповідно, можливий/необхідний осяг?
- •35. 36. Яким чином визначаються потреби держави у промисловій продукції? у чому схожість та відмінність балансу засобів виробництва та предметів споживання?
- •37. Які показники балансу виробничих потужностей та яким чином слід врахувати при визначенні можливостей підприємства по виробництву продукції?
- •38. Які показники слід враховувати при визначенні необхідного у розрахунковому періоді обсягу валового виробництва сільськогосподарської продукції та про що свідчить цей показник?
- •39. У чому відмінність категорії «безробітні» за українським законодавством та визначенням моп?
- •40. Що характеризують основні показники кількісної оцінки зайнятості населення та як їх розрахувати?
- •41.Що являє собою зведений баланс трудових ресурсів України та у чому полягає мета його розробки як інструменту державного регулювання економіки?
- •42.Яким чином визначається загальна потреба галузей національної економіки в робочій силі?
- •43.Яка послідовність розрахунку надлишку/додаткової потреби у робочій силі? Який баланс використовується при цьому?
- •44. Охарактеризуйте особливості державного регулювання оплати праці.
- •45.Як розрахувати кінцеві доходи населення та що вони характеризують?
- •46.На які категорії поділяються доходи, отримані населенням країни, що вони собою являють?
- •47.Коли саме матиме місце державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві?
- •48.Назвіть та охарактеризуйте показники продукції та роботи транспортної галузі. Яка між ним існує залежність?
- •49.Що характеризує коефіцієнт перевезення вантажу, яке значення він може приймати та які фактори впливають на його зміну?
- •50.Що характеризує показник транспортної активності населення, які фактори впливають на нього?
24. У чому проявляється сутність інструментів грошової політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки?
До інструментів, що регулюють грошову масу в обігу (інструменти грошової політики), відносять: грошову емісію; грошову реформу. Але варто пам’ятати, що збільшення грошової маси в обігу призводить до зростання інвестиційного і споживчого попиту і може викликати зростання цін і інфляцію. Важливим інструментом, що регулює обсяг грошової маси, є операції на відкритому ринку – купівля і продаж цінних паперів. Шляхом купівлі або продажу на відкритому ринку казначейських цінних паперів Національний банк може здійснювати або вливання ресурсів у грошову систему держави, або вилучати їх звідти. Коли Національний банк має намір стримати зростання грошової маси, він вдається до продажу державних зобов'язань. Останні переміщаються до приватних власників, а гроші, виручені від такої операції, вилучаються з обігу. Викуп цих цінних паперів здійснює НБУ, коли має намір збільшити грошову масу. Важливою складовою грошово-кредитного регулювання є регулювання валютного курсу. Підтримка стабільності курсу національної валюти має велике значення для забезпечення стабільності цін і грошового обігу. Зниження курсу національної валюти веде до підвищення цін на внутрішньому ринку спочатку на імпортні, а потім і вітчизняні товари, тобто до зменшення купівельної спроможності національної грошової одиниці. В умовах постійного зниження курсу національної валюти, ціни на товари на внутрішньому ринку орієнтуються не стільки на витрати виробництва, скільки на падіння курсу національної валюти. Зниження курсу стає чинником інфляції. Регулювання Національним банком валютного курсу за допомогою валютної інтервенції (тобто купівлі-продажу іноземної валюти на національну) безпосередню впливає на грошовий обіг. Купівля іноземної валюти призводить до збільшення грошової маси в національній валюті, а продаж — до її скорочення. Інструменти, що регулюють обсяг кредиту (інструменти кредитної політики), поділяються на дві групи: загальні і селективні. Загальні – впливають на операції всіх комерційних банків і на ринок позикових капіталів або обсяг кредиту в цілому. Селективні (вибіркові) призначені для регулювання конкретних видів (форм) кредиту (наприклад, споживчого) або кредитування різних галузей (житлового будівництва, експортної торгівлі). Загальними заходами кредитної політики є: *ставка відсотку, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам.
Якщо банк проводить політику скорочення грошової маси в обігу, він підвищує ставки. Підвищення відсоткової ставки Національного банку здорожує кредити і, тим самим, зменшує можливості комерційних банків в отриманні кредиту для поповнення своїх ресурсів, що, у свою чергу, призводить до скорочення їх позик, а значить грошової маси і збільшенню ринкових відсоткових ставок. Підвищуючи відсоткові ставки, Національний банк проводить політику обмеження кредиту, тобто політику кредитної рестрикції. У разі проведення політики, спрямованої на збільшення грошей в обігу, Національний банк знижує рівень відсоткових ставок за своїми активними операціями, що стимулює попит на кредити, і, отже, кредитну діяльність комерційних банків. Зниження ставок Національного банку є мірою політики розширення кредиту — кредитної експансії. *встановлення норми обов'язкових резервів для комерційних банків, що входять у національну кредитну систему. Комерційні банки зобов'язані зберігати певний відсоток своїх резервів у Національному банку України. Вона може диференціюватися залежно від розмірів банківських установ, видів притягнених депозитів і інших умов. За порушення встановлених норм резервів стягується штраф або застосовуються інші санкції. Норма обов'язкових резервів періодично передивляється. Механізм регулювання розміру обов'язкових резервів діє таким чином: -збільшуючи обсяг обов'язкових резервів комерційних банків, держава тим самим обмежує їх можливості в кредитуванні економіки і знижує кредитну емісію; -в період пожвавлення економіки держава знижує обсяги обов'язкових резервів, надаючи можливість комерційним банкам розширювати кредитування підприємницької діяльності. Селективними заходами, що використовуються в Україні, є: пряме обмеження розмірів банківських кредитів для окремих банків або позик (так звані кредитні стелі); регламентація умов видачі конкретних видів кредитів, зокрема, встановлення розмірів маржі, тобто різниці між сумою забезпечення і розміром виданої позики, різниці між ставками по депозитах і ставками по кредитах; безвідсоткове кредитування будівництва житла для молодих сімей, іпотечне кредитування – кредитування під заставу майна (нерухомості).