28. Яка послідовність розробки матеріального балансу в процесі індикативного планування?

Розробка матеріального балансу починається з частини «Розподіл», саме тут фіксуються потреби усіх потенційних споживачів матеріальних ресурсів, а саме: галузей народного господарства, населення, інших держав (в статті експорт), державного резерву. Виробничі потреби в ресурсі зафіксовані у перших двох статтях частини «Розподіл». 1)Виробничо-експлуатаційні потреби (ВЕП) відображають потреби усіх галузей народного господарства у певному виді ресурсу (продукції). Загальна потреба в ресурсі визначається (нормативним методом) за формулою: , де Q вир-ва – обсяг продукції, що виробляється і-ю галуззю, та вимагає витрат відповідного ресурсу; N – норма витрат відповідного ресурсу на виробництво одиниці продукції і-ї галузі. n – кількість галузей, що споживають даний ресурс під час виробництва продукції. 2)У статті “Капітальне будівництво” потреба у ресурсах визначається нормативним методом за формулою:, де Qбмр – обсяг будівельно-монтажних робіт і-го виду, для виконання яких потрібен даний ресурс; N – норма витрат відповідного ресурсу на виконання одиниці і-го виду робіт. 3)Стаття “Ринковий фонд” характеризує потреби населення в даному ресурсі. Ця потреба розраховується нормативним методом, як правило, за формулою:, де Т – чисельність населення, що споживає даний вид ресурсу. N – науково-обґрунтована норма споживання даного ресурсу на оду особу. Для визначення потреби населення в ресурсах, що споживаються для задоволення комунально-побутових потреб, наприклад, потреби населення у вугіллі, розрахунки здійснюють за формулою:, де S – загальна площа житла, що опалюється за допомогою даного ресурсу. N/s – норма витрат ресурсу за фіксованими цінами на відповідну площу опалення. 4)Стаття “Експорт” характеризує потреби інших держав у даному ресурсі. Розрахунок цієї статті може здійснюватися двома способами: Якщо угоди з іншими державами укладені, на момент розрахунку цієї статті, то обсяг експорту визначається методом прямого підрахування, тобто додаються обсяги експорту даного виду ресурсу за укладеними угодами з іншими державами., де Еді – експорт за договором з і- ю державою. Якщо угоди не укладені, то застосовується метод екстраполяції. Сутність цього методу полягає у визначенні питомої ваги експорту у загальному обсязі споживання за декілька останніх років (як правило, три-п’ять) та перенесенні отриманої величини на майбутній період. 5)Стаття “Закладка до державного резерву”. Державний резерв – запас, що створюється на випадок стихійного лиха, військових дій, для допомоги інших державам, за нормативами, які затверджує КМУ. Нормативний розмір державного резерву визначається наступним чином:, де Nд.р. – норматив державного резерву, який встановлює КМУ. 6)Залишки на кінець розрахункового року утворюються виробниками продукції, що споживають відповідний ресурс під час виробництва продукції, з метою забезпечення неперервного процесу виробництва. Розмір нормативних запасів визначається індивідуально для кожної галузі на базі встановленого нормативного запасу в днях (N), та середньодобового споживання даного ресурсу в галузі ().. У другій частині балансу – “Ресурси” фіксуються можливості усіх потенційних постачальників матеріального ресурсу. Основним постачальником є виробництво. Можливий обсяг виробництва ресурсу визначається за формулою:.– середньорічна виробнича потужність галузі (або групи підприємств), що виробляє даний ресурс; К використання – коефіцієнт використання виробничої потужності. Стаття “Залишки на початок року” визначається як добуток фактичних залишків ресурсу у виробників продукції та постачальників ресурсу на початок року. Стаття “Імпорт” розраховується аналогічно статті експорт. Стаття “Інші ресурси” характерна для матеріальних балансів ресурсів сільськогосподарського походження та характеризує можливість закупівлі даного ресурсу у населення. Підсумок ресурсної частини показує загальний обсяг наявних ресурсів. Матеріальні баланси можуть мати сальдо. Воно: -позитивне, якщо ресурси перевищують потреби, -негативне, якщо розподіл ресурсів більший за їх наявність. Досягнення рівноваги (ліквідація сальдо) – це завжди компроміс тим часом, що нам потрібно і тим, що ми можемо отримати. Матеріальний баланс як інструмент планування використовується в наступних випадках: для визначення необхідного обсягу виробництва, можливого розміру експорту, необхідного розміру імпорту, можливого ринкового фонду. При цьому використовується прийом «Балансової ув’язки». Наприклад, необхідний обсяг виробництва визначається як: Виробництво = ∑ частини розподіл – (∑ст..1, 2, 3, 5 ресурсів).