33. Поясність, чи може матеріальний баланс одночасно містити значення показників «Експорт» та «Імпорт» та як розрахувати їх, відповідно, можливий/необхідний осяг?
матеріальні
баланси
– відображають потребу у матеріальних
ресурсах та джерела її покриття
(наприклад, баланси засобів виробництва,
предметів споживання, природних ресурсів,
сировини, обладнання, цукру, прокату
чорних металів та інші); Если
материальный баланс однопродуктовый,то
експорт и імпорт вместе не могут быть,если
же многопродуктовый,то могут. Стаття
“Експорт”
характеризує потреби інших держав у
даному ресурсі. Розрахунок цієї статті
може здійснюватися двома способами:
1.Якщо угоди з іншими державами укладені,
на момент розрахунку цієї статті, то
обсяг експорту визначається методом
прямого підрахування, тобто додаються
обсяги експорту даного виду ресурсу за
укладеними угодами з іншими державами.
,
деЕді
– експорт за договором з і- ю державою.
2.Якщо
угоди не укладені, то застосовується
метод екстраполяції. Сутність цього
методу полягає у визначенні питомої
ваги експорту у загальному обсязі
споживання за декілька останніх років
(як правило, три-п’ять) та перенесенні
отриманої величини на майбутній період.
3.Стаття “Імпорт”
розраховується аналогічно статті
експорт.
35. 36. Яким чином визначаються потреби держави у промисловій продукції? у чому схожість та відмінність балансу засобів виробництва та предметів споживання?
Визначення потреб держави в промисловій продукції здійснюється за єдиною загальноприйнятою методикою, але з урахуванням специфіки виду продукції. Основним засобом розрахунку, що використовується для цього є балансовий метод. При цьому складаються два види балансів: баланс засобів виробництва – якщо визначається потреба у засобах виробництва та предметів споживання – якщо, відповідно, визначається потреба у предметах споживання. За змістом баланси засобів виробництва та предметів споживання не мають суттєвих відмінностей. Більш того, їх ресурсні частини ідентичні. Відмінні лише частини розподілу ресурсів.
Схема балансу засобів виробництва
|
Ресурси (можливості) |
∑ |
Використання ресурсів (потреби) |
∑ |
|
1. Залишки на початок періоду |
|
1 Виробничо-експлуатаційні потреби |
|
|
2. Виробництво |
|
2. Капітальне будівництво |
|
|
3. Імпорт |
|
3. Ринковий фонд |
|
|
4. Розбронювання державного резерву |
|
4. Експорт |
|
|
5. Інше |
|
5. Закладення до державного резерву |
|
|
6. Залишки на кінець періоду |
| ||
|
Усього: |
|
Усього: |
|
Схема балансу предметів споживання
|
Ресурси (можливості) |
Σ |
Використання ресурсів (потреби) |
Σ |
|
1. Залишки на початок періоду |
|
1.Ринковий фонд |
|
|
2. Виробництво |
|
2. Неринковий фонд, у тому числі:
|
|
|
3. Імпорт |
| ||
|
4. Розбронювання державного резерву |
| ||
|
5. Інше |
| ||
|
|
|
3. Експорт |
|
|
|
|
4. Закладення до державного резерву |
|
|
|
|
5. Залишки на кінець періоду |
|
|
Усього: |
|
Усього: |
|
Потреба національного виробництва у сировині і матеріалах включає сумарні їх витрати на виробничо-експлуатаційні потреби, капітальне будівництво, експорт та інші. Для прогнозування перспективної потреби розробляють показники питомих витрат найважливіших видів сировини, палива й енергії на виробництво одиниці продукції.Їх розробляють для основних видів продукції, в яких їх використовують, а також у розрахунку на 1 млн. грн. продукції. Обґрунтовують питомі витрати методами техніко-економічного проектування. Крім того, потрібно враховувати такі чинники: впровадження нових прогресивних технологій, розширення використання нових видів сировини, зміни у структурі виробництва, підвищення якості продукції, поліпшення показників комплексного використання природних ресурсів, зменшення відходів та втрат ресурсів. Окремі статті частини «Розподіл» балансу предметів споживання мають певні особливості. Прогноз потреби населення у товарах народного споживання (стаття «Ринковий фонд») формується на основі використання норм споживання і відомостей про споживчі бюджети; вивчення тенденцій зміни структури споживання. Стаття «Неринковий фонд» характеризує потреби виробничих споживачів, а також невиробничих споживачів. Ці потреби розраховуються нормативним методом відповідно як добуток обсягу виробництва на норму витрат, а також виходячи із чисельності обслуговуючого контингенту населення та душових норм споживання. Державні потреби у промисловій продукції включають потреби на оборону, утримання державного апарату, охорону здоров’я, освіту тощо. Цю потребу визначають шляхом встановлення переліку видів продукції, необхідної для галузей-споживачів, що фінансуються з бюджету; для формування державних запасів; експортно-імпортних операцій за урядовими угодами, а також переліку видів продукції, виробництво якої потребує стимулювання з боку держави.