Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
2.11 Mб
Скачать

ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

91

 

 

На території своєї діяльності місцеві державні адміністрації забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, додержання прав і свобод громадян, законність і правопорядок, підготовку та виконання відповід них обласних і районних бюджетів, звіти про їх виконання. Важливі функції місцевих державних адміністрацій полягають також у забезпеченні виконання державних і регіональних програм соціально економічного та культурного розвитку, охо рони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національ но культурного розвитку.

Забезпечуючи взаємодію з органами місцевого самовряду вання, місцеві державні адміністрації реалізують делеговані їм відповідними радами повноваження та повноваження, надані їм державою.

ГЛАВА 7

Органи місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самовря дування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місце вого значення в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантовано му державою праві територіальної громади, громадян та їх органів розв’язувати значну частину місцевих справ і управ ляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність та в інтересах населення.

Територіальна організація самоврядування в Україні ґрун тується на поєднанні загальнодержавних і місцевих інтересів.

Серед найважливіших ознак органів місцевого самовряду вання виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії.

Правова автономія означає, що органи місцевого самовря дування наділено своїми власними повноваженнями, передба ченими Конституцією та чинним законодавством України. В межах цих повноважень органи місцевого самоврядування ма ють повну свободу дій.

Організаційна автономія органів місцевого самоврядуван ня виявляється в їх можливості самостійно визначати та буду вати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповіда ла місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління. Діючи в межах закону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування здійснюють лише для забезпечен ня законності їх дій.

Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого са моврядування виявляється в їх праві володіти й розпоряджа тися коштами та майном для здійснення своїх функцій і пов новажень.

Місцеве самоврядування має свою систему, що складаєть ся з територіальної громади, сільської, селищної та міської ради,

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

93

 

 

сільського, селищного і міського голови, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, районних і обласних рад.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною гро мадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самовря дування — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради можуть дозво ляти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші самоорганізації населення й наділяти їх ча стиною власної компетенції, фінансів, майна. Серед «інших» органів місцевої самоорганізації населення Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.1, крім будинкових, вуличних, квартальних, називає також фор ми безпосереднього волевиявлення народу — місцеві референ думи, загальні збори громадян, громадські слухання. Органи місцевого самоврядування села, селища, міста для активнiшого здійснення своїх прав і обов’язків можуть також об’єднувати ся в асоціації, інші форми добровільних об’єднань.

До органів місцевого самоврядування, таких, що представ ляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, Конституція України та Закон України «Про місцеве самовря дування в Україні» відносять районні та обласні ради. Питан ня організації управління районами в містах належить до ком петенції міських рад.

Органами місцевої влади в АРК Закон України «Про Авто номну Республіку Крим» від 17 березня 1995 р.2 називає сільські, селищні, районні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, яку складають рухоме та неру хоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси тощо. Вони затверджують програми соціаль но економічного та культурного розвитку й контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністратив но територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки й збори відповідно до закону;

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170. 2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 11. — Ст. 69.

94

ГЛАВА 7

 

 

забезпечують проведення місцевих референдумів і реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують ко мунальні підприємства, організації і установи, а також здій снюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об’єднува ти на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а та кож кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підпри ємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи й служби.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єк та комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Обласні та районні ради затверджують програми соціаль но економічного й культурного розвитку відповідних облас тей і районів та контролюють їх виконання; затверджують рай онні й обласні бюджети, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів і з коштів, за лучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалі зації спільних соціально економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; розв’язують інші питання, відне сені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. В такому разі держа ва фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.

У свою чергу місцеві ради (обласні та районні) можуть де легувати частину своїх повноважень відповідно обласним та районним державним адміністраціям і контролювати реаліза цію цих повноважень.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, виз начених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до ви конання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Усе це дозволяє вважати, що органи місцевого самовряду вання мають риси, що наближають їх до органів виконавчої влади, з якими вони тісно взаємодіють під час вирішення пи тань місцевого значення.

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

95

 

 

З питань здійснення повноважень органів виконавчої вла ди органи місцевого самоврядування підконтрольні відповід ним органам виконавчої влади. Правові акти органів місцево го самоврядування, прийняті з порушенням Конституції та за конодавства України, можуть бути зупинені до розв’язання питання про їх законність у судовому порядку. Шкода, завда на в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується ними в повному обсязі за рахунок власних коштів.

Місцеві ради підконтрольні також Верховній Раді України, територіальним громадам, суду. Так, відповідно до Закону Ук раїни «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради можуть бути достроково припинені за рішенням місцевого референдуму в разі, якщо рада прийняла рішення з по рушенням Конституції та інших законів України, прав і свобод громадян,ігноруючиприцьомувимогикомпетентнихорганівпро приведення цих рішень відповідно до закону, а також, якщо сесії ради не проводять без поважних причин у встановлені законом строки або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

За наявності рішення суду про визнання актів ради незакон ними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Украї ни остання може призначити позачергові вибори сільської, се лищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депута ти, яких обирають жителі села, селища, міста на основі загаль ного, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голо сування строком на чотири роки (ст. 141 Конституції України).

Сільські, селищні, міські ради та ради районів міста мають свої виконавчі органи — виконавчі комітети. Виконавчий ко мітет є юридичною особою. Його утворює рада на строк своїх повноважень у складі голови відповідної ради, заступника (за ступників) сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (сек ретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, уп равлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До скла ду виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою входить також секретар відповідної ради. Кількісний і персональний склад виконавчого комітету визначає відповід на рада за поданням її голови. Основними структурними підрозділами виконкому є відділи й управління.

96

ГЛАВА 7

 

 

У сільських радах, що представляють територіальні грома ди, які нараховують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчі комітети можуть не створювати. У цих випадках виконавчо розпорядчі функції (крім розпорядження земельними та природними ре сурсами) здійснює голова ради одноособово.

Виконавчий комітет ради попередньо розглядає проекти місцевих програм соціального, економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюдже ту, проекти рішень, які виносять на розгляд відповідної ради; координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінюва ти або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, уп равлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб. Виконавчий комітет здійснює також окремі повноважен ня, делеговані йому державою.

Перераховані повноваження належать до загальних повно важень виконавчого комітету. Крім них, він має широке коло спеціальних повноважень у окремих напрямах його діяль ності: в галузі планування й обліку, бюджету та фінансів, уп равління комунальною власністю, розвитку місцевого госпо дарства, охорони навколишнього природного середовища, бу дівництва, житлового господарства, транспорту, зв’язку, соціального обслуговування тощо. Так, виконавчий комітет розробляє й подає на затвердження ради бюджет і звіт про його виконання; забезпечує виконання затверджених радою планів приватизації об’єктів комунальної власності; припиняє або обмежує господарську діяльність підприємств (об’єднань), організацій і установ різних форм власності в разі порушення ними законодавства про охорону природного середовища; організовує місцеві ринки, сприяє розвиткові всіх форм торгівлі; управляє підприємствами й організаціями транспор ту та зв’язку, що належать до комунальної власності; реєструє право власності, право користування землею, підприємства, організації і установи, громадські формування; звертається до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої вла ди, інших органів місцевого самоврядування тощо.

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

97

 

 

Значнимиповноваженнямичиннезаконодавствонаділяєголів сіл,селищіміст.Їхобираєвідповіднатериторіальнагромадастро ком на чотири роки. Вони очолюють раду та її виконавчий комі тет. Сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення наданих законом повноважень органів виконавчої влади на від повідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів органів виконавчої влади; організовує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, призначає на поса ду та звільняє з посади керівників відділів, управлінь та інших структурних підрозділів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності та відповідних територ іальних громад; скликає загальні збори громадян за місцем про живання; представляє територіальну громаду, раду та її вико навчий комітет у відносинах з іншими державними й недержав ними органами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а та кож повноваження ради та її органів; укладає від імені терито ріальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відпо відно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної ком петенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян тощо.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти такої форми приймають і виконавчі комітети ради. Рішення ради приймають на її пленарному за сіданні після обговорення більшістю голосів депутатів від загаль ного складу ради (крім деяких випадків, передбачених чинним законодавством). Рішення ради нормативно правового характе ру набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк уведення цих рішень у дію.

Рішення виконавчого комітету приймають на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету й підписують сільський, селищний, міський голова, голова ра йонної у місті ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування доводять до відома населення.

ГЛАВА 8

Державні службовці

§ 1. Поняття, види та принципи державної служби

Державна служба органічно пов’язана з державою, її роллю та місцем у житті суспільства. В діяльності державних служ бовців реалізуються завдання та функції держави, оскільки кожна посада — це коло службових повноважень, які склада ють частину компетенції відповідного органу, вона невідрив но пов’язана з його структурою і в той же час має на меті орга нізацію особового складу державного органу чи його апарату — державних службовців. Таким чином, якщо державну службу розглядати з огляду на місце, яке вона посідає в державній організації, то вона починається там, де встановлюється поса да. Встановлення посад завершує організацію державних органів та їх апарату.

Слід зазначити, що державну службу, в свою чергу, залежно від форми діяльності, поділяють на види: державна служба в апа раті законодавчих органів, державна служба в органах виконав чої влади (органах державного управління та їх апараті), дер жавна служба в судових органах і органах прокуратури. Цим підкреслюється, що державна служба, будучи завжди органічно пов’язаною з державою, в реальній дійсності втілюється у вико нання певних завдань і функцій держави — законодавчих, ви конавчих, судових, прокурорсько наглядових; її напрями фак тично відповідають основним формам державної діяльності. Державна служба певною мірою відбиває факт суспільного поді лу праці, відзначає різноманітність її видів.

Державний апарат організовує виконання державних функцій у політичній, господарській, соціально культурній та інших сферах. Без нього неможливі цілеспрямований вплив на всі сторони життя суспільства, розв’язання найважливіших справ державного й громадського життя.

Державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з ме*

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

99

 

 

тою практичного виконання завдань і функцій держави й одер* жують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Поняття державної служби поєднує найголовніші елемен ти змісту службової діяльності: а) державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, що займають посади в держав них органах та їх апараті; б) вона є частиною або однією зі сторін організаційної діяльності держави; в) цю організаційну діяльність спрямовано на комплектування особового складу державних органів та інших організацій і правове регулюван ня роботи державних службовців; г) зміст діяльності держав них службовців полягає в практичному виконанні завдань і функцій держави; ґ) особливість державної служби пов’язано з оплатою праці осіб, що на ній перебувають, з державних коштів.

Важливо відзначити, що названі елементи вказують також на значну організаторську роль держави в розв’язанні проблем управління різними галузями, оскільки від професійних знань кадрів управління залежить виконання її завдань і функцій.

Закон України «Про державну службу», прийнятий у грудні 1993 р.1, встановлює основні принципи державної служби, роз виває конституційне положення про рівне право громадян на доступ до державної служби (ч. 2 ст. 38). У ст. 4 цього Закону зазначено, що право на державну службу мають громадяни Ук раїни незалежно від походження, соціального й майнового ста ну, расової і національної приналежності, статі, політичних по глядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту й професійну підготовку та пройшли в уста новленому порядку конкурсний відбір або за іншою процеду рою, передбаченою Кабінетом Міністрів України. В Законі нічо го не говориться про можливість і порядок перебування на дер жавній службі в Україні іноземних громадян, досвід яких широко використовують у різних галузях управління.

Основними принципами державної служби є: служіння на роду України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини й громадянина; про фесіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, від даність справі; персональна відповідальність за виконання

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.

100

ГЛАВА 8

 

 

службових обов’язків, дисциплінованість; дотримання прав і законних інтересів органів місцевого самоврядування, прав підприємств, установ.

У законі України про державну службу сформульовано ети ку поведінки державного службовця, відповідно до якої дер жавний службовець повинен сумлінно виконувати свої служ бові обов’язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкуван ня, не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтере сам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця. Це має велике як теоретичне, так і прак тичне значення.

§2. Правове регулювання державної служби

Вумовах державотворення в Україні, а відповідно й усклад нення завдань та функцій держави, роль і значення державної служби невпинно зростають. Останнім часом законодавчими та виконавчими органами здійснено певні заходи щодо вдоскона лення правового регулювання державно службових відносин і організації державної служби. Прийнято низку законів і зако нодавчих актів, що регулюють окремі напрями державно служ бової діяльності: про місцеву державну адміністрацію, про При кордонні війська України, про Прокуратуру України, про Збройні Сили України, про освіту, про міліцію України тощо. Усі вони тією чи іншою мірою стосуються питань організації та проходження державної служби у відповідних державних орга нах. Закон України «Про державну службу» спрямований на врегулювання суспільних відносин, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економіч них, соціальних умов реалізації громадянами права на держав ну службу. В преамбулі цього Закону встановлено, що він ви значає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, але зміст Закону дозволяє зробити висновок про те, що він прак тично регулює діяльність апарату органів виконавчої влади.

Державну політику в сфері державної служби визначає Верховна Рада України. Її основними напрямами є вивчення

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.