LK-SEDAK-2009-62-L-pech

кількості на частку вугілля доводиться - 88,5%, нафти й природного газу - 6%, нафтоносних пісків і сланців - 5,5%.

Запаси вугілля й газу розподілені у світі вкрай нерівномірно. Однак при прогнозуванні на більше тривалий період виявляється, що видобуток і споживання вугілля будуть як і раніше збалансовані, а газу буде не вистачати.

В країнах АПЕК (табл. 1.4) сконцентровано більше половини світових запасів вугілля.

По обсязі запасів вугілля виділяються чотири країни - США, Росія, Китай і Австралія. На їхню частку доводиться більше 90% запасів АПЕК і більше 60% - світу.

Таблиця 1.4 - Організація країн - експортерів нафти (АПЕК).

Провідні виробники вугілля в регіоні - Китай, Росія, США, Австралія, Канада та Індонезія.

УРосії та країнах СНД ціль розвитку вугільної промисловості забезпечити внутрішні потреби й підтримати стабільним рівень експорту.

Збільшення обсягів споживання й експорту вугілля зробило його видобуток пріоритетною галуззю в країнах світу (табл. 1.5).

Увсіх країнах видобуток вугілля стримується в основному рівнем розвитку інфраструктури й нестачею інвестицій.

Нафта залишається найважливішим джерелом енергії у світі. Країни, що розвиваються, володіють близько 86% світових запасів. Серед розви-нених країн запаси нафти розділяються майже рівномірно між країнами АПЕК і іншими країнами.

11

Левова частина в енергобалансі світу належить нафті, її частина у використанні первинних енергоресурсів становить 39,3%. Далі йдуть вугілля - 25,3% і природний газ - 25,0%.

Таблиця 1.5 - Частка світового споживання вугілля по регіонах наприкінці ХХ сторіччя.

Очікується, що обсяги споживання нафти почнуть знижуватися вже в період 2010-2020 р., що обумовлене в основному відпрацюванням запасів.

Видобуток нафти зросте приблизно на 30% порівняно з нинішнім рівнем і досягне максимуму 5 млрд. т н.е. між 2010-2020 р.

До 2030 р. рівень видобутку нафти знизиться до 4,5 млрд. т, а до 2050 р. сумарна продукція нафти зменшиться до 3,5 млрд. т на рік, тобто до нинішнього рівня.

Ріст світового споживання нафти на тлі виснаження її запасів - ще одна причина об'єктивної необхідності росту частини газу у світовому енергопостачанні.

Майже половина світових доведених запасів газу приходиться на країни - члени АПЕК. Росія, що займає перше місце у світі по обсягах запасів, концентрує 33% світових і 75% регіональних газових ресурсів. Крім того, по запасах газу в регіоні помітні США, Канада, Мексика, Індонезія, Малайзія та Бруней.

Підвищення ролі природного газу у світовому балансі пов'язане зі збільшенням його видобутку для власного споживання й для експорту. Природний газ використовується як паливо і хімічна сировина.

Економічні переваги газу як палива в порівнянні з вугіллям і відносно більші його запаси в порівнянні з нафтою визначають темпи росту видобутку й використання газу.

12

Учасники світової економіки чітко розділяються на дві категорії - експортерів і імпортерів газу, і якщо наприкінці минулого сторіччя Німеччина або Італія, приміром, частково забезпечували себе цією вуглеводневою сировиною, то через кілька років їм доведеться повністю покластися на імпортні поставки. Передбачається, що до 2020 року обсяг міждержавних газових потоків збільшиться в порівнянні з 2000 роком у три рази, склавши приблизно 800 млрд. куб.м. Основними постачальниками на ключові ринки Європи й Азії будуть держави колишнього СРСР і країни Близького Сходу, що володіють, так само як і Росія, приблизно третиною світових газових запасів (табл. 1.6).

Таблиця 1.6 - Розвідані запаси природного газу у світі за станом на 1 січня 2003 року.

Джерело: Oіl & Gas Jowrnal

Споживання газу в Європі в 2002 р. становило 516,6 млрд. м³ при власному видобутку 318,3 млрд. м³. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (ІЕА) в 2010 році воно буде становити 610 млрд. м³, а за розрахунками Міністерства енергетики - 640 млрд. м³, власний

13

видобуток знизиться до 270 млрд. м³. По оцінках ІЕА споживання газу в Європі буде збільшуватися на 2,1 % щорічно аж до 2030р. На сьогоднішній день Росія залишається одним з основних постачальників газу в країни ЄС. На 2010р. пропозиції по постачанню газу до країн Європи з боку Росії і традиційних постачальників будуть становити 534 млрд. м³, з них з Росії по вже підписаних контрактах 180 млрд. м³ р., тобто додаткова потреба країн Європи на цей рік 76-106 млрд. м³ р.

Найбільша у світі газова індустрія в Росії була створена в другій половині XX сторіччя. На Росію доводиться близько 1/3 розвіданих запасів природного газу й 5/4 його світового видобутку та експорту.

Частка газу у виробництві первинних енергоресурсів Росії досягла 50%, а в експорті 43 % від загальних обсягів видобутку. ВАТ "Газпром" контролює 65% розвіданих запасів газу, 92% його видобутку і 98 % всієї газопровідної мережі Росії.

Оскільки найкоротший шлях від країн Прикаспійського регіону до країн Центральної й Західної Європи пролягає через Україну, економічні інтереси України в частині збільшення обсягів транзиту збігаються з економічними й геополітичними інтересами Росії в сфері газопостачання.

Для країн-експортерів газу (табл.1.7) Європа - це земля обітована. Газова складова в енергобалансі європейських країн росте прямо на очах, досягши чверті від загального споживання енергії. За останні десять років минулого сторіччя попит на газ збільшився на 40%, а в першому десятилітті нинішнього, на думку експертів, тренд збережеться незмінним. При цьому європейські країни для задоволення свого попиту неминуче будуть усе активніше використати зовнішні джерела.

Якщо в 2000 році Європа виробляла 60 % споживаного нею газу, то вже до 2010-2015 років внесок власне європейських виробників скоротиться до 30%. Природний газ як найбільш перспективний енергоносій поступово висувається на перший план. Нові технології переробки газу забезпечують досить високий ККД (65-70%), а строки будівництва газових електростанцій мінімальні - 18 місяців. Крім того, вони обходяться набагато дешевше, ніж електростанції на альтернативному паливі, тому що теплотворна здатність природного газу вище, ніж мазуту та кам'яного вугілля. Відповідно до розрахунків Міжнародного енергетичного агентства (Іnternatіonal Energy Agency, ІEA), виробництво електроенергії на газі до 2010 року збільшиться

14

на 240%. У таких великих державах як Італія і Великобританія приблизно третина всієї електроенергії буде вироблятися на природному газі.

Таблиця 1.7 - Провідні світові виробники, експортери та імпортери природного газу в 2002 році.

Джерело: Trade Emіronment Database

Таблиця 1.8 - Ринок енергоносіїв Західної Європи.

Залежність створюваного єдиного європейського енергетичного ринку від поставок природного газу із зовнішніх джерел, що становила в 2000 році близько 40 %, до 2020 року може зрости майже до 70 % (табл. 1.8).

У зв'язку з високою ефективністю використання природного газу як палива і значно меншим негативним його впливом на навколишнє

15

середовище попит на газ в країнах Європи постійно зростає, що викликає необхідність збільшення його поставок.

За прогнозами експертів, частка газу у використанні первинних енергоресурсів у Західній Європі збільшиться в 2010 р. до 24%. в 2025 р. - до 27%, а споживання газу складе відповідно 500 - 550 і 600-700 млрд. куб. м на рік.

1.2. Роль України у світовій енергетиці

1.2.1. Вугільна промисловість (стан на сучасному етапі й перспективи розвитку)

Вугілля - основний органічний енергоносій України, запаси якого дозволяють сповна забезпечити потреби України в цьому виді органічного палива. Його ресурси в Україні становлять 117,6 млрд. т, у тому числі 45,6 млрд. т - розвідані балансові запаси, з них енергетичних марок вугілля - 32,1 млрд. т. Балансові запаси вугілля на діючих шахтах становлять 9,1 млрд. т, у тому числі 4,9 млрд. т (53,8 %) - для потреб енергетики. За останні роки в цій області вдалося перебороти тенденції до спаду видобутку вугілля й стабілізувати його видобуток до 80 млн. т на рік.

Розроблено програму "Українське вугілля", ціль якої - підвищення ефективності роботи підприємств вугільної промисловості і досягнення обсягів видобутку вугілля, необхідних для задоволення потреб національної економіки.

Програма розрахована на інтенсивний розвиток вугільної промисловості, відповідно до якої видобуток вугілля в 2010р. буде становити 110 млн. т і в 2030 р. - 120 млн. т.

1.2.2. Нафтогазовий комплекс

Нафтогазовий комплекс (НГК) є однією з найважливіших складових паливно-енергетичного комплексу України. У загальному обсязі споживання палив органічного походження вуглеводні становлять приблизно 65%, у тому числі природний газ понад 40 %.

Головною метою розробки стратегії НГК є визначення засобів і методів задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства в природному газі й нафтопродуктах.

16

У той же час, стратегічне значення власного видобутку не можна применшувати, не тільки тому, що по газі він представляє майже чверть від обсягів споживання, а тому, що саме ця частка газу, завдяки його меншій, у порівнянні з імпортованим, вартості дає державі можливість виконувати соціальну функцію, підтримуючи ціни на газ для населення й бюджетної сфери на низькому рівні.

НГК є одним з основних важелів інтеграції України в міжнародне співтовариство з метою забезпечення колективної енергетичної безпеки. Прогноз споживання газу й нафти за даними Інституту загальної енергетики НАН України наведений у табл. 1.10, 1.11.

За прогнозами споживання газу до 2010 р. буде зростати до 76 млрд. куб. м, а до 2020 і 2030 р. - до 86-91 млрд. куб. м відповідно, імпорт буде становити 60-65 млрд. куб. м і 66-70 млрд. куб. м відповідно.

Споживання нафтопродуктів за прогнозами фахівців можна чекати на кінець прогнозованого періоду, а по деяких сценаріях уже до 2020 р. на рівні 1990 р., що становить 10 млн. т бензину і 14,3 млн. т дизельного палива.

При цьому обсяги переробки нафти будуть представляти в 2010, 2020 і 2030 р. відповідно 20,2; 26,4 і 30,7 млн. т, а глибина її переробки буде доведена до 75-85 %. Таким чином, Україна являє собою вагомий ринок для природного газу й нафти (нафтопродуктів).

Вуглеводні і їхній видобуток

Ринковий потенціал галузі значний і складається із прогнозу внутрішнього попиту й транзиту. Що стосується внутрішнього попиту, то в цей час Україна посідає шосте місце по обсягам споживання газу після США, Росії, Великобританії, Німеччини і Канади.

Основним резервом збільшення видобутку вуглеводнів є 5 млрд. т умовного палива (3845 млрд. куб. м газу і 1136 млн. т нафти з кондесатом), які доводяться на ще не розвідані запаси нафти й газу на більших глибинах (5000 м) на суші і Азово-Чорноморському шельфі.

Необхідною умовою цього є проведення геологорозвідувальних робіт (ГРР) в обсягах, які забезпечували б 2-3 кратний приріст запасів над видобутком (на газ-415 тис. куб. м на рік, на нафту - 185 тис. куб. м на рік)

17

і впровадження нових технологій збільшення нафтогазовіддачі і коефіцієнту їхнього вилучення.

1.2.3. Електроенергетична промисловість

Електроенергетична область є однієї з найважливіших складових паливно-енергетичного комплексу України.

Показником, що об'єктивно характеризує роботу електроенергетикної області, є здатність області надійно й безперебійно забезпечити в необхідних обсягах і відповідній якості електричною і тепловою енергією підприємства, установи і організації суспільного виробництва, житловокомунального господарства, бюджетної й соціальної сфери, а також населення.

Основу електроенергетики представляє Об'єднана енергетична система (ОЕС) України, що здійснює централізоване енергозабезпечення областей національної економіки і населення, взаємодіє з енергосистемами суміжних країн, а також забезпечує експорт і імпорт електроенергії. ОЕС поєднує вісім регіональних електроенергетичних систем, які об'єднані між собою системоутворюючими і міждержавними лініями електропередач напругою 750, 330-500 кВт. На сьогоднішній день в експлуатації перебувають понад 1 млн. км лінії електропередач.

Вироблення електричної енергії здійснюється тепловими, атомними і гідравлічними електростанціями семи енергогенеруючих компаній і акціонерних товариств.

Передача електричної енергії від енергогенеруючих компаній і акціонерних товариств до енерготранспортної компаній здійснюється магістральними й розподільними електромережами і далі до споживачів. Розподіл електроенергії здійснюють 24 обласні акціонерні компанії ("Обленерго") і енергопостачальні компанії АР Крим, міст Києва і Севастополя.

1.2.4. Атомна енергетика

Україна має потужний ядерно-енергетичний комплекс. По кількості і потужності наявних АЕС Україна займає 7 місце у світі. Атомні електростанції України входять до складу Державного підприємства - Національна атомна енергогенеруючая компанія "Енергоатом". На

18

чотирьох АЕС України експлуатуються 13 ядерних енергоблоків сумарною встановленою потужністю 11835 Мвт.

1.2.5. Нетрадиційні, відновлювальні, позабалансові джерела енергії

Сьогодні значна увага приділяється нетрадиційним, поновлюваним і позабалансовим джерелам енергії. Планується, що потужність вітрових електростанцій в 2010 р. буде становити близько 0,6 млн. кВт і до 2030-го - 5-7 млн. кВт із виробництвом електроенергії на них відповідно 1,2 і 12 млрд. кВт на рік. Видобуток шахтного метану передбачається в 2010р. в обсягах 0,25 і до 2030-го - 4 млрд. куб. м на рік.

Уперіод до 2010р. планується спорудження показових геотермальних об'єктів у різних регіонах України загальною потужністю близько 30 МВт (електричних) і 100 МВт (теплових). У межах до 2030р. ці потужності можуть досягти відповідно 1 млн. кВт і 5,5 млн. кВт.

Уперіод до 2010р. планується використання сонячних колекторів і водонагрівачів загальною потужністю близько 1500 МВт і до 2030-го - близько 7500 МВт.

Таблиця 1.9 - Технічний і можливий до використання світовий потенціал виробництва енергії за рахунок нових оновлюваних джерел енергії.

Для використання біомаси планується в період до 2010 р. налагодити відповідне виробництво технологічного устаткування і устаткування для спорудження місцевих ТЕЦ, потужність яких до 2030 р. може досягти

250-300 МВт.

Для використання низькопотенціального тепла передбачається широке застосування теплових насосів (ТН). У період до 2010р. можна

19

чекати створення парку ТН потужністю до 1 млн. кВт, а до 2030р. їхня загальна потужність може досягти 11-12 млн. кВт.

1.3. Особливості системи газопостачання України

Одним з найбільш перспективних видів палива є природний і зріджений газ. Використання газу поліпшує умови праці і сприяє росту його продуктивності, дозволяє здійснити принципово нові технологічні процеси.

Крім того, за останні роки різко збільшилося споживання газу на комунально-побутові потреби, зросло його використання як сировини для виробництва різних виробів господарського і побутового призначення.

Гарантована безперебійна подача газу споживачам протягом усього року має винятково важливе значення для населення України, оскільки для багатьох районів газ є, чи ледве не єдиним видом палива.

Таблиця 1.10 - Енергоємність ВВП окремих країн світу в 2005 р., кг у.п. на дол. США.

Джерело: статистичні дані газового балансу України в 2006-2007 р.

Рівень добробуту громадян країн, у яких забезпечується висока ефективність енергоспоживання, досить високий. Так що інтереси підвищення добро-буту і зміцнення енергетичної безпеки України вимагають повернутися обличчям до Енергетичної стратегії України негайно. Поки ще не пізно. Адже той, хто не хоче виконувати власну енергетичну стратегію, буде виконувати чужу. Звичайно, прийнята Енергетична стратегія України до 2030 року не позбавлена недоліків. Слід

20