
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Змістовний модуль 1. Стародавня історія України. Київська Русь і Галицько-Волинське князівство (з найдавніших часів до сер. XiVст.)
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Заняття 2. Тема: Стародавня історія України План
- •Теми рефератів:
- •Практичні завдання для самостійної роботи студентів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Заняття 3. Тема: Київська Русь (IX ст. – 30-ті роки xiі ст.)
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Заняття 4. Феодальна роздробленість Русі
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Змістовний модуль 2. Українські землі за литовсько-польського панування. Доба козацько-гетьманської держави (друга пол. XIV – перша пол.XVII ст.).
- •Заняття 5. Тема: Українські землі за литовсько-польської доби
- •(Друга половина XIV – перша половина XVII ст.)
- •Теми рефератів:
- •Практичні завдання для самостійної роботи студентів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Заняття 6. Тема: Хмельниччина та «Руїна» План
- •Теми рефератів:
- •Змістовний модуль 3. Україна під владою іноземних держав у XVIII – на початку XX ст.. Заняття 7. Тема: Україна у XVIII ст. План
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Заняття 8. Тема : Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець хvііі – початок хх ст.) План
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Змістовний модуль 4. Україна за радянських часів (1917-1991рр.) Заняття 9. Тема: Революція і громадянська війна в Україні План
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Заняття 10. Тема: Радянська Україна в 20 – 30-ті роки хх ст. План
- •Теми рефератів:
- •Практичне завдання для самостійної роботи студентів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Заняття 11. Тема: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період План
- •Теми рефератів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Теми рефератів:
- •Заняття 13. Тема: Радянська Україна після Другої світової війни. План
- •Теми рефератів:
- •Практичне завдання для самостійної роботи студентів:
- •Питання для самоперевірки
- •Цільові навчальні завдання
- •Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
- •Теми рефератів:
- •Тематика рефератів з історії України
- •Вимоги до реферату
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Опис навчального плану з курсу «Історія України»
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •2. Конкретні цілі з курсу «Історія України».
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Розподіл балів
- •Форми контролю
- •Перелік тестових завдань підсумкового модульного контролю
- •Література
- •Навчальне видання
Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті.
Стосовно першого питання студентам необхідно знати періодизацію стародавньої історії України (кам’яний вік, бронзовий вік та залізний вік), вміти характеризувати кожен з періодів, визначати притаманні йому особливості. При характеристиці періодів давньої історії треба визначити: а) хронологічні рамки; б) природні умови; в) матеріал для виготовлення знарядь праці; г) суспільний устрій; д) основні заняття; є) рівень духовної культури, наявність релігійних уявлень. На основі здобутих знань студенти також повинні порівнювати періоди давньої історії, вміти характеризувати здобутки людського суспільства на кожному етапі.
Характеризуючи період неоліту, студенти повинні усвідомити сутність та наслідки неолітичної революції – переходу від привласнюючи форм господарювання до відтворюючих, від матріархату до патріархату, виділення парної сім’ї. Для того, щоб змалювати якісні зміни неолітичної революції, як приклад треба навести відомості щодо життя та діяльності носіїв трипільської культури, розквіт якої припадає на період енеоліту. Студенти повинні знати, коли і ким була відкрита трипільська культура, де вона була розповсюджена (назвати ареал розселення трипільців, відомі поселення), чим займалися трипільці. При цьому треба наголосити, що трипільська культура була однією з перших землеробських культур, розповсюджених на території України.
При підготовці другого питання треба охарактеризувати життя та побут народів, що населяли територію України в давнину. Серед народів, які населяли територію нашої держави, необхідно згадати кочівників - кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів. До кожного з цих народів можна застосувати таку схему розповіді: 1) визначити час, коли вони перебували на території України; 2) окреслити територію, яку заселяли; 3) назвати основні заняття; 4) дати уявлення про культуру та релігію; 5) визначити причини занепаду. Студентам треба окрім кочівників згадати про перебування на території України переселенців з Греції, які заснували свої міста на території Північного Причорномор’я та Криму. Треба визначити причини грецької колонізації, назвати найбільші грецькі міста, вміти співвідносити їх з сучасними містами. При розгляді питання варто визначити основні заняття греків (землеробство, торгівля), відзначити високий рівень грецької культури.
У третьому питанні, що стосується давніх слов’ян, варто дати такі відомості: коли слов’яни вперше згадуються у істориків, у кого саме, під якою назвою. Студентам необхідно приділити увагу етногенезу слов’ян, перелічити основні теорії, назвати представників. Інформацію, щодо розселення слов’янських племен, можна знайти у «Повісті минулих літ» Нестора. Характеризуючи слов’ян, необхідно охарактеризувати їхні заняття, суспільний устрій, релігію.
Заняття 3. Тема: Київська Русь (IX ст. – 30-ті роки xiі ст.)
План
Створення держави у східних слов’ян. Перші київські князі.
Соціально-економічний і політичний устрій.
Історичне значення.
Основні поняття: Київська Русь, норманська теорія, нормани(варяги), анті- норманська теорія, великий князь, бояри, смерди, рядовичі, закупі, холопи, міщанство, біле та чорне духовенство, віче, данина, натуральне господарство, бортництво, ранньофеодальна монархія, вотчина.
Теми рефератів
Історична зумовленість і значення хрещення Русі.
Походження української державної символіки.
Володимир Мономах.
Практичні завдання для самостійної роботи студентів:
Складіть таблицю «Київські князі та їх політика»:
Князь |
Термін князівства |
Основні напрями політики |
Значення діяльності |
|
|
|
|
Питання для самоперевірки
Коли та за яких обставин утворилася Київська Русь?
Як «Повість врем`яних лет» розповідає про створення Київської держави?
Назвіть періоди політичної історії Київської Русі? Які князі тоді керували державою?
Які теорії походження Київської Русі вам відомі?
Яке значення мало запровадження християнської релігії на Русі?
Який політичний устрій мала давньоруська держава?
Назвіть основні соціальні версти давньоруського суспільства.
Цільові навчальні завдання
Назвіть теорії походження державності у спідніх слов`ян, яка з них здається вам більш аргументованою? Приведіть докази.
Чому перший період існування Київської Русі літописець назвав «періодом збирання східнослов`янських племен»?
Доведіть, що період правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого стали періодом розквіту Київської держави?
Чому Київську Русь ми називаємо «ранньофеодальної монархією?
Доведіть, що за своєму соціальному устрою Київська Русь була ранньофеодальною.
Як ви розумієте фразу «панування натурального господарства»?
Приведіть точки зору на проблему історичного значення Київської Русі, яка з них вам більш імпонує?