8. Зв'язок розвитку міжнародного поділу праці та процесу формування на світовому ринку економічної рівноваги.

9.Чим відрізняється акція від облігації?... Акція – це своєрідна цінний папір, який випускається (емітується) акціонерним товариством при його створенні або реорганізації підприємства іншої форми власності в суспільство такого типу. Акція має свою вартість, згідно з якою вона реалізується серед акціонерів, тобто сумарна вартість акцій одного акціонера дорівнює його внеску до статутного капіталу компанії. Тримач такого цінного паперу має право одержувати в якості доходу частину нерозподіленого прибутку підприємства, яка називається дивідендами. Правда, законодавство дає суспільству деяке послаблення, яке полягає в тому, що воно може і не виплачувати дивідендів акціонерам, направляючи весь прибуток на розвиток компанії.

визначення облігації Облігація – цінний папір, яку випускає емітент з метою залучення додаткових грошових коштів. Іншими словами, коли емітент не має достатньої кількості грошей, він створює облігацію і видає її на певний строк фізичній або юридичній особі, натомість отримуючи грошові кошти. Власник облігації володіє правом отримувати дохід у вигляді відсотків, а після закінчення терміну її звернення зобов’язується повернути цінний папір емітенту, отримавши від нього дисконт, тобто початкову суму коштів, сплачену при купівлі. Придбання облігацій компанії не передбачає такої ситуації, при якій власник цінних паперів стає співвласником підприємства, оскільки він буде мати статус кредитора.

Порівняння акції та облігації Порівнявши ці дві цінні папери, можна сказати про те, що вони мають багато відмінностей, першим з яких є можливість управляти емітує компанією. Придбання акції дозволяє увійти до складу акціонерів, тим самим даючи собі можливості приймати рішення на Раді акціонерів, пов’язаних з діяльністю компанії. Купуючи облігації, обличчя стає кредитором, тобто своєрідним займодавцем, на певний термін. Необхідно врахувати, що дивіденди від акцій дещо вище, ніж відсотки по облігаціях, але в той же час при виникненні ситуації банкрутства компанія зобов’язана спочатку задовольнити інтереси власників облігацій, а потім уже – акціонерів.

Різниця між акцією і облігацією полягає в наступному: Акція дозволяє брати участь в управлінні компанією, облігація такої можливості не дає; Дивіденди по акціях завжди вище, ніж відсотки по облігаціях; При банкрутстві компанії спочатку задовольняються інтереси власників облігацій, а потім вже власників акцій, за умови, що на це залишаться грошові кошти або майно.

Первинний ринок - це фінансовий ринок, на якому нові випуски цінних паперів, таких, як облігації або акції, продаються корпорацією або урядовою установою початковим покупцям, що беруть у позичку кошти. Вторинний ринок - це фінансовий ринок, на якому цінні папери, що попередньо випущені (і, отже, уже хтось володів ними), перепродуються.

Первинні ринки цінних паперів не є добре відомими громадськості, бо продаж цінних паперів початковим покупцям відбувається за зачиненими дверима. Нью-йоркська і Американська фондові біржі, на яких раніше випущені акції продаються і купуються, є найвідомішими прикладами вторинних ринків, хоча ринки облігацій, на яких торгують раніше випущеними облігаціями великих корпорацій і уряду США, фактично мають більший обсяг обороту. Іншими прикладами вторинних ринків є валютні обмінні ринки, ф'ючерсні ринки та ринки опціонів. Коли індивід купує цінний папір на вторинному ринку, то особа, що продала цей цінний папір, отримує в обмін за нього гроші Проте до корпорації, яка випустила цей цінний папір, не надходять нові кошти. Нові кошти надходять тільки тоді, коли її цінні папери вперше продаються на первинному ринку.

Вторинні ринки виконують дві функції. Перша полягає в тому, що ринки полегшують продаж фінансових інструментів для мобілізації коштів, тобто ринки роблять фінансові інструменти ліквіднішими. Зросла ліквідність цих інструментів робить їх тоді бажанішими і, отже, легше для фірми-емітента продати їх на первинному ринку. Друга функція вторинних ринків - це визначення ціни цінного паперу, який фірма-емітент продає на первинному ринку. Фірми, що купують цінні папери на первинному ринку, сплачують корпорації, що випустила цінні папери, тільки ту ціну, яку вторинний ринок встановить для цього цінного паперу. Що вища ціна на цінні папери на вторинному ринку, то вища буде ціна, яку фірма-емітент отримає за свій цінний папір на первинному ринку і тим більшу суму капіталу можна буде мобілізувати Умови на вторинному ринку, отже, найважливіші для корпорації, що випускає цінні папери Ось чому в книжках, у яких ідеться про фінансові ринки, зосереджується увага на поведінці скоріше вторинних, ніж первинних ринків.