21. Приватний сектор у розвинутій ринковій економіці.

У всіх розвинутих країнах ринкового типу співвідношення між державним і приватним сектором складається на користь останнього. За даними про частку приватного сектора ці країни можна поділити на три групи: перша група – це країни, де частка приватного сектора становить по¬над 90% (Бельгія, Великобританія, Данія, Італія, Ірландія, США, Япо¬нія); друга група – це країни, де частка приватного сектора знаходиться в межах 80-90% (Австрія, Греція, Норвегія, Португалія, Франція, Фінляндія); третя група – це країни, де частка приватного сектора у ВВП менше 80% (Австрія та інші). Причиною подібної диференціації розвинутих країн є економічні, політичні, соціальні, історичні та інші чинники. Всі ці чинники специфічні для кожної країни, діють системно і визначають особливості функціо¬нування приватного сектора. Аналіз розвитку світової економічної науки показує, що починаючи з другої половини ХХ ст., лідерні позиції в цьому аспекті зайняли США. Умовно всі напрямки сучасної економічної думки стосовно приват¬ного сектора США можна поділити на дві великі групи: класичну і кейн¬сіанську. Інституціоналізм знаходиться або в рамках основних течій, або на їх стику. Критерієм виділення напрямків є економічна роль держави в ринковій економіці. Традиційно класики сподіваються на “невидиму руку” ринку, а кейнсіанці – на активну роль держави в економіці. Нинішня прагма¬тична економічна політика США враховує структуру національного багат¬ства країни, основним елементом якого є сукупні доходи населення або людський капітал (73,7 %). Уряд США активно розширяє зовнішні ринки для своїх компаній, оскільки експортні галузі забезпечують своїм працівникам в середньому на 15% вищу зарплату, ніж в інших галузях. З цією метою в США створено і діють Північно-американська угода про свободу торгівлі (НАФТА), Всесвітня торгова організація (ВТО), Корпорація з приватних інвестицій за кордоном (АПІК) тощо. Важливим показником, який відображає економічну ефек¬тив¬ність приватного сектора, є зниження енергоємності і підвищення про¬дуктивності праці. Приватний сектор вносить вагомий вклад у зростання рів¬ня життя населення. Витрати на продовольство в загальній сумі становлять не більше 15%. Ознакою нинішньої економіки США є зростання приватних інвестицій. На приватні інвести¬ції припадає більше 30% приросту ВВП. Між тим вплив державних видат¬ків на економічне зростання є невеликим. Потужний поступ США обумовлений не тільки приватними інвестиціями, але й іншими фундаментальними чин¬никами і зокрема: зростанням значення корпоративної форми власності; посиленням ролі перебудови людини в економіці; структурною перебудовою економіки; послаблення і навіть зняття протистояння держави і ринку. Між тим уряд США практично не здійснює прямих виробничих інвести¬цій у приватний сектор. Держава нарощує інвестиції у фунда¬мен¬тальну науку і технології. Зростають видатки держави на розвиток вищої освіти. Помітним стає значення вищої освіти для підви¬щення рівня доходів і життєвого рівня населення. Так, в американців, які мають вищу освіту, рівень доходів в середньому на 60% вищий, ніж у випускників середньої школи. Ключовою характеристикою панівного приватного секто¬ру США є зміни у структурі власності. Майже 90% всіх доходів створюється у корпоративному секторі економіки. Це означає, що корпоративна форма власності є найбільш ефективна з огляду на залучення додаткових інвестицій, поліпшення менеджменту, підвищення ефективності праці і виробництва. В даний час провідну роль у розвитку і діяльності приват¬ного сектора відіграють нові типи виробничої техніки та технології. Це пе¬редусім промислові роботи, верстати з числовим програмним управ¬лін¬ням, гнучкі автоматизовані системи, системи автоматизованого управ¬ління проек¬тування, електронно-обчислювальні машини тощо. Нині приватний бізнес США перейшов на принципово новий тип ви¬роб¬ництва – інноваційний. Як результат цього є високий рівень науко¬міст¬кості економіки. Якісно новою рисою приватного сектора США є розвиток інформаційної інфраструктури. Передусім йдеться про інфор¬маційну систему Інтернет. Однією із характерних рис приватного сектора США є розмірна структура підприємств. Значна питома вага малих підприємств (фірм) є характерною для всієї економіки США, а не тільки для промислової. Більшість дрібних підприємств мають вузьку спеціалізацію, що забезпечує їм високу мобільність і оперативність переходу на виробництво будь-якої продукції. Значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності дрібних підприємств, їх мобільності при перебудові на випуск нової про¬дукції відіграє високий рівень їх технічної оснащеності. Якщо зробити структурне порівняння, то видно, що рівень техніч¬ної оснащеності дрібних підприємств не уступає середньому рівню по всьому машинобудівному комплексу США. Завдяки високій технічній і економічній ефективності дрібні під¬приєм¬ства часто виступають в ролі субпідрядників великих компаній. Наявність багатьох високоефективних дрібних підприємств, їх вигідне поєднання з великими компаніями є одним із чинників, який ви¬зна¬чає високий рівень ефективності економіки США. Аналіз розвитку світової економіки показує, що багато країн зосередилось на розвитку продуктивних сил, перейшли на новий технологічний спосіб виробництва і на цій основі домоглися величезного зростання рівня життя людей.