35. Перспективи розвитку європейського валютного союзу.

В сучасних умовах світова валютно-фінансова система характеризується глобалізацією та поширенням міжнаціональних зв’язків. На світових ринках капіталів використовуються і формують значний їх обсяг нові валютно-фінансові інструменти, що виникли за останні десятиріччя і відбивають міжнародні інтеграційні процеси. Виникнення ЄВСУ відкриває нові можливості для подальшого розвитку світових ринків капіталу. Поступово національні ринки капіталів одинадцяти країн Європи, що були частиною європейського і глобального ринку капіталів, трансформуються в ринок капіталів Європейського валютного союзу, який базується на євро як єдиній європейській валюті. Дослідження новоутворюваних ринків євро, міжбанківського ринку валютних операцій з використанням євро, ринку облігацій, євроакцій, дослідження усіх грошових потоків, які виникають в зв’язку з цим, є актуальним і новим науковим і практичним завданням в сфері міжнародних економічних відносин.

Із впровадженням євро з’явилась валюта, яка відіграє роль регіональної валюти, спроможної виконати функції резервної одиниці, ключової валюти кола країн і претендувати на роль серйозного конкурента американського долара і зайняти місце світової валюти. У зв’язку з цим постає необхідність аналізу перерозподілу ролей та сил, які з’являються на світовому ринку.

Функціонування світової валютно-фінансової системи передбачає створення міжнародних фінансових центрах. Дослідження їх діяльності, функцій і перспектив розвитку постійно привертала увагу дослідників міжнародних економічних відносин. Формування Європейського Валютного Союзу зробило дослідження цих центрів особливо важливим. В роботі аналізується діяльність провідних європейських фінансових центрів, якими є Франкфурт, Париж, Лондон, акцентується увага на сильних та слабких сторонах їх функціонування, робиться прогноз перспективи конкурентної боротьби між ними за статус провідного фінансового центру Європейської валютної системи, яка базується на євро.

Валютно-фінансові проблеми європейської інтеграції стали предметом особливо активного вивчення в кінці 80-х та в 90-х роках ХХ століття, коли стало очевидним, що переростання ЄВС в Європейський валютний союз є не абстрактним, нездійснимим проектом, а близькою реальностю. Водночас, виникла соціально-політична та економічна потреба в дослідженні цієї проблеми з метою отримання вірогідних, перевірених бодай на прогностичному рівні, знань про шляхи і методи реалізації планів створення валютних інтеграційних угруповань.

Запровадження ЄВСУ приводить до значного зниження трансакційних витрат компаній, перш за все, при здійсненні обмінних операцій з національними та іноземними валютами. Слід чекати певного вирівнювання ставок заробітної платні і структури витрат компаній в різних країнах ЄВСУ. В країнах ЄВСУ посилиться конкуренція, і регіони з фундаментально відмінними конкурентними умовами не зможуть довго зберігатися в умовах єдиного ринкового простору з єдиною євровалютою.

Євро посилюватиме свої функції як світова валюта, міжнародна ключова резервна грошова одиниця. За середньостроковою перспективою євро буде другою після долара світовою валютою, а в подальшому євро може стати провідною валютою у світі. В цілому, з консолідацією і зменшенням сегментації ринків ЄВСУ посилиться рух капіталів як всередині єврозони, так і за її межами. Разом з тим, коли перспективи перетворення євро принаймі в другу міжнародну ключову валюту після долара США зрозумілі й незаперечні, його перспективи в області фінансових операцій і торгівельних платежів в світовій економіці не настільки визначені і доказові. Однак євро значно впливатиме на європейський ринок капіталів і посилить в його структурі пряме внутрішньоєвропейське інвестування.

Введення євро посилює і загострює боротьбу між трьома наймогутнішими європейськими фінансовими центрами: Лондоном, Франкфуртом-на-Майні і Парижем. Це може привести до збільшення і укрупнення європейських фінансових центрів і можливого створення мега-центру з великим обсягом фінансових операцій з євро

Протягом останніх сорока років велася активна теоретична та практична підготовка запровадження елементів економічної інтеграції, логічним завершенням якої стало створення Європейського валютного союзу. Заходи, що застосовувалися, включали координацію економічної політики, посилення взаємозалежності між державами, зближення рівня їх економічного розвитку, запровадження спільної грошової одиниці — екю, створення розгалудженої системи інститутів ЄС, розробку основ конвергенції.

Введення євро в одинадцяти країнах Європейського валютного союзу свідчить про позитивні результати економічних та техніко-організаційних процедур та механізмів, розроблених та запроваджених інституціями ЄВСУ. Одночасно це визнання також і високого політичного, економічного та адміністративного рівня тих інститутів ЄВСУ, що зароджуються, зокрема, ЄЦБ та ЄСЦБ, реалізація актуальності та обгрунтованості економічної теорії, яка лежить в основі впровадження євро. В цілому задовільне функціонування системи євро в безготівковій сфері та національних валютних одиниць в готівковій є результатом високого рівня проекту впровадження євро. Це є також доказом того, що ЄВС створила необхідні і достатні передумови для становлення ЄВСУ.