- •1. Зародження політекономії як науки як науки та сучасний погляд на предмет її вичення.
- •2. Предмет та обєкт вивчення політекономії. Політекономія та економічна політика.
- •4. Основні методи політекономії.
- •5. Економічна система, сутність та складові частини.
- •7. Ринкова економічна система сутність та характеристика.
- •9. Змішана економічна система сутність та характеристика.
- •10. Потреби, сутність та структура. Закон зростання потреб.
- •12. Класична економічна теорія . А.Сміт та д.Рікардо.
- •13. Продуктивні сили суспільства, сутність та структура.
- •14.Виробничі ресурси , поняття альтернативної вартості. Крива виробничих можливостей.
- •15.Поняття власності як економічної та юридичної категорії.
- •16. Класифікація власності згідно до вертикально-історичного підходу.
- •17. Класифікація власності згідно до горизонтально-структурного підходу.
- •18. Роздержавлення та приватизація як основні шляхи реформування відносин власності в Україні.
- •19.Натуральне виробництво, сутність та характерні риси.
- •20. Умови виникнення товарного виробництва. Сутність і характерні риси капіталістичного (розвинутого)товарного виробництва.
- •21. Умови виникнення товарного виробництва. Сутність і характерні риси простого товарного виробництва.
- •23. Товар та його властивості. Конкретна та абстрактна праця.
- •24.Розвиток форм вартості та виникнення грошей.
- •25. Сутність та функції грошей.
- •26.Закон вартості та його роль в товарному виробництві.
- •27.Фінансові активи та їх ліквідність. Грошові агрегати. Грошовий обіг, кількість грошей, необхідна для обігу. Закони грошового обігу.
- •28.Сутність, види та функції ринку
- •29. Ринкова інфраструктура, сутність та складові. Банки та їх операції.
- •30.Поняття товарних бірж та біржових угод.
- •31. Поняття фондових бірж та біржових угод.
- •34. Попит, сутність та чинники , що його визначають. Закон попиту.
- •35. Пропозиція, сутність, чинники , що її визначають. Закон пропозиції.
- •36. Конкуренція, сутність та види.
- •37. Суспільне виробництво, сутність та фактори, що його визначають.
- •38. Ефективність суспільного виробництва.
- •39. Сутність підприємництва та умови його існування.
- •40. Права, обов»язки та відповідальність підприємця.
- •41. Сутність підприємств та їх класифікація.
- •42. Одноосібні підприємства та товариства , види товариств.
- •43. Акціонерні товариства, поняття акцій, облігацій. Розрахунок курсу акцій.
- •44. Капітал як економічна категорій: історія та сучасність.
- •45. Основні види капіталу та їхній кругообіг.
- •47. Фізичне та моральне зношування основних фондів, показники цих процесів.
- •48. Процес амортизації основних фондів.
- •50. Прибуток підприємств, види прибутку.
- •51. Заробітна плата , сутність та її основні форми. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •53. Поняття ввп та внп , різниця між ними та методи обчислення.
47. Фізичне та моральне зношування основних фондів, показники цих процесів.
Зношування основних фондів- часткова чи повна втрата основними фондами споживчих властивостей і вартості в процесі експлуатації, а також під впливом навколишнього середовища, внаслідок технічного прогресу та зростання продуктивності суспільної праці. Інтенсивність зношування залежить від виду основних фондів, особливостей їх конструкції, якості виготовлення, характеру й умов експлуатації, якості обслуговування, кваліфікації робітників та інших чинників. Кількісними показниками рівня зношеності основних фондів є коефіцієнт зношення та коефіцієнт придатності. Розрізняють фізичне і моральне З.о.ф. Фізичне З.о.ф. - зміна механічних, фізичних, хімічних та інших властивостей основних фондів (засобів праці) як загалом, так і окремих їх частин під впливом зовнішнього середовища та експлуатаційних навантажень. Виділяють два види фізичного зношування:а) втрата споживчої вартості в процесі виробничої діяльності;б) зношування в процесі зберігання чи бездіяльності (наприклад, під впливом атмосферних умов).Слід зауважити, що ліквідацію (заміну) основних фондів унаслідок їх фізичної спрацьованості здійснюють рідко - це швидше результат несвоєчасного ремонту, неправильної експлуатації. Здебільшого ліквідують та замінюють основні фонди не тому, що вони фізично зносилися (спрацювалися), а тому, що з'явилися нові, ефективніші види основних фондів. Діючі засоби праці зазнають морального (економічного) зношування (старіння). Моральне (функціональне) З.о.ф. - зниження їхньої вартості під впливом науково-технічного прогресу, який зумовлює появу нових елементів основних фондів, які за техніко-економічними характеристиками (потужність, продуктивність, надійність тощо) є кращими від раніше використовуваних. Оскільки величина морального зношування не залежить від фізичного стану та конкретних умов експлуатації основних фондів, її не відображають у поточній бухгалтерській звітності, а враховують періодично під час переоцінки основних фондів.
48. Процес амортизації основних фондів.
Згідно з Положенням під амортизацією основних фондів, що використовуються для власного виробництва, розуміється поступове відшкодування витрат власника на придбання та введення в експлуатацію основних фондів у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених Положенням, що відносяться на витрати виробництва (обігу) підприємства.По невиробничих основних фондах нараховується знос у межах норм, встановлених Положенням, який на витрати виробництва (обігу) не відноситься.Амортизації підлягають витрати, пов’язані з:придбанням та введенням в експлуатацію основних фондів і нематеріальних активів; самостійним виготовленням основних фондів;проведенням усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; поліпшенням земель.Нарахування амортизації починається з кварталу, наступного за кварталом їх зарахування на баланс підприємства.Не підлягають амортизації та повністю відносяться на витрати виробництва (обігу) у звітному періоді витрати підприємства на:відгодівлю продуктивної худоби;вирощування багаторічних насаджень.Не підлягають амортизації і здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на:будівництво і утримання житлових будинків, споруд загального благоустрою та об'єктів благоустрою міст і селищ міського типу;будівництво і утримання автомобільних доріг загального користування;придбання і збереження бібліотечних та архівних фондів.Під основними фондами, що підлягають амортизації, розуміються матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Під нематеріальними активами, що підлягають амортизації, розуміється вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об'єктом права власності конкретного підприємця, і яка зменшується у процесі виробничого використання.Основні фонди поділяються на такі групи:група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;група 2 - транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації;група 3 - інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.