40. Права, обов»язки та відповідальність підприємця.

Права підприємця. Право - це нормативна форма вираження принципу формальної рівності господарюючих суб’єктів в економічних відносинах, це система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки. З метою реалізації господарської ініціативи підприємець має право:створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва;купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;самостійно формувати господарську  діяльність, обирати постачальників та споживачів, встановлювати ціни та тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;укладати з громадянами трудові договори щодо використання їхньої праці (контракти, угоди);самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;отримувати, будь-який необмежений за розмірами особистий дохід;брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;користуватися державною системою соціального забезпечення і соціального страхування.Обов’язки підприємців. Обовязки - це правові норми (правила), що підлягають обов’язковому виконанню. Основні обов’язки підприємців полягають у тому, щоб:укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, які приймаються на роботу за наймом;здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, встановлені законодавством;забезпечити відповідні умови і охорону праці, а також інші соціальні гарантії;дотримуватися прав з метою реалізації законних інтересів споживачів, забезпечуючи надійну якість вироблених товарів (послуг);отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.Відповідальність підприємця. Відповідальність  це правове та етичне відношення підприємців до суспільства (до господарюючих суб’єктів, до споживачів тощо), яке характеризується виконанням правових норм (правил). Відповідальність підприємця зводиться до того, що він відповідає:за зобов’язаннями, пов’язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернене стягнення;за охорону навколишнього середовища;за додержання заходів з техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії;за заподіяну шкоду та збитки.

41. Сутність підприємств та їх класифікація.

Підприємство – це первинна ланка народного господарства , що є економічно самостійною , організаційно відокремленою та спеціалізується на виготовленні продукції , виконання робіт чи надання послуг з метою задоволення потреб ринку та отримання прибутку . Достатньо повна класифікація підприємства має бути забезпечена за умови використання таких ознак: 1) мета і характер діяльності; 2) форма власності майна; 3) належність капіталу; 4) правовий статус і форма господарювання; 5) галузево-функціональний вид діяльності; 6) технологічна і територіальна цілісність; 7) розмір за чисельністю працівників.

42. Одноосібні підприємства та товариства , види товариств.

Одноосі́бне підприє́мство — це підприємство, яке є власністю однієї людини, яка несе повну відповідальність як за ведення бізнесу, так і за наслідки, пов’язані з цією діяльністю.Підприємництво в цій формі може здійснюватись як на основі підприємства, яке має статус юридичної особи так і на базі підприємства, яке не є юридичною особою.Існують такі види товариств: Акціонерне товариство — товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповіда­льність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери несуть відпо­відальність за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. Статутний фонд акціонерного товариства становить загальну номінальну вар­тість випущених ним акцій і не може бути меншим за суму, еквівалентну 1 250 мінімальним заробітним платням. При цьому величину мінімальної за­робітної платні визначають за ставкою, що діяла на момент створення акціонерного товариства. Нині мінімальна вартість статутного фонду становить 147 500 грн. Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися через відкриту підписку та купівлю-продаж на біржах, тим часом як акції закритого акціонерного товариства розподіляються між його засновниками й не можуть розповсюджуватися через підписку, купуватися й продаватися на біржі. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх вкла­дів. Розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю пови­нен бути не меншим за суму, еквівалентну 100 мінімальним заробітним пла­тням. Величину мінімальної заробітної платні визначають за ставкою, яка ді­яла на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Нині ве­личина статутного фонду ТОВ має бути не меншою за 11 800 грн. Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) — товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його боргами сво­їми внесками до статутного фонду, а в разі недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до вне­ску кожного учасника. Граничний рівень відповідальності учасників передба­чається в установчих документах.Повне товариство — товариство, усі учасники якого провадять спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов'язан­нями товариства всім своїм майном. Командитне товариство — товариство, у якому крім одного учасника або більшої кількості учасників, що провадять від імені товариства підприємниць­ку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкла­дом у майно товариства (вкладників).