2) Розрахунок річного фонду роботи обладнання та обсягу виробництва

Розрахунок річного фонду роботи , машино-годин, робимо за формулою

, (7.10)

де – річний фонд робочого часу;

–кількість робочих днів на рік, ;

–тривалість зміни в машино-годинах; =8 год;

–коефіцієнт змінності роботи обладнання;

–тривалість одного перебазування;

–тривалість роботи на об’єкті;

–простій у машино-днях при усіх видах технічного обслуговування і ремонтів, що приходяться на 1 машино-годину роботи обладнання

, (7.11)

де – кількість різновидів ТО і ПР за міжремонтний цикл;

–тривалість перебування в ремонті;

–тривалість доставки в ремонт і назад;

–кількість ремонтів за міжремонтний цикл;

–тривалість міжремонтного циклу в машино-годинах;

Наприклад, при визначені для бетонозмішувача керуємося даними з таблиці9.1.

Таблиця 9.1 – Технічне обслуговування і ремонт бетонозмішувачів

	Періодичність виконання, машино-год.	Кількість ремонтів у ремонтному циклі	Тривалість ремонту в робочих днях	Трудомісткість ремонту, чол.-година
Тонт	150	28	0,06	4
ТРнт	1200	3	1	40
КРнт	4800	1	6	100
ТОат	150	27	0,06	4
ТРат	1200	3	1	35
КРат	4800	1	5	95

Річну експлуатаційну продуктивність Вер,нат. од/рік,визначимо за формулою

, (7.16)

де – годинна експлуатаційна продуктивність, м³/год;

–коефіцієнт, що враховує простої.

Годинна експлуатаційна продуктивність Вег,нат. од/год, визначається за формулою

, (7.17)

де – технічна продуктивність обладнання;

–коефіцієнт переходу від технічної продуктивності до експлуатаційної

3) Визначення собівартості та ціни одиниці продукції

Внаслідок модернізації обладнання собівартість продукції, що виробляється, може змінитися . З одного боку, внаслідок економії витрат палива, електроенергії, заробітної плати та інших витрат, собівартість одиниці продукції зменшиться. З іншого боку, якщо витрати на утримання і експлуатацію обладнання після модернізації значно зростуть, це може призвести до росту собівартості (за умови, що це зростання витрат не буде компенсований зменшенням витрат по інших статтях). У цьому випадку позитивний економічний ефект від модернізації обладнання можливо отримати тільки за умови підвищення якості продукції, що виробляється, і, відповідно, ціни на неї.

Калькуляція собівартості одиниці продукції по базовому варіанту береться з підприємства (за останній рік) або визначається розрахунковим шляхом.

По проектному варіанту розрахунок собівартості одиниці продукції виконується шляхом коректування базової собівартості по статтях витрат.

Повна собівартість одиниці продукції С_n визначається як:

C_n =С_вир + З_адм + З_збут, (4.1)

де С_вир- виробнича собівартість продукції, грн;

З_адм - адміністративні витрати, грн;

З_збут­ – витрати на збут, грн.

Собівартість всього обсягу продукції (витрати на весь обсяг продукції, що вироблена за рік) визначається як:

С^заг=C_n*V , (4.2)

де V- річний обсяг випуску продукції, натур. од.

Результати розрахунків собівартості оформляється в табл. Г1(Додаток Г)

Методика розрахунку за статтями калькуляції наведено в додатку Г і докладно розглядалась в попередніх темах.

Ціна одиниці продукції (без ПДВ) визначається за формулою:

Ц= С_п , (4.14)

де С_п - повна собівартість виробу, грн;

Н_р – норматив рентабельності, %.

Норматив рентабільності приймається за даними підприємства (або у розмірі 40%).

Після модернізації ціна продукції залишається незмінною. Тільки, якщо значно підвищиться якість продукції і марка, її можна збільшити відповідно росту якості (на 10-30 %).

Чистий прибуток визначається як різниця між прибутком від реалізації продукції П та величиною податку на прибуток П_приб:

ЧП =П– П_приб. (5.1)

Прибуток є різницею між доходами від реалізації продукції та собівартістю всього випуску продукції

П= Д-С, _. (5.2)

де Д – доходи від реалізації продукції, грн.;

С – загальна собівартість випуску, грн.

Розрахунки грошових надходжень за базовим варіантом і проектом виконують виходячи з умови, що реалізується весь обсяг виробленої продукції, тобто доходи від реалізації продукції Д визначаються множенням обсягу продукції у натуральному вираженні V на ціну одиниці продукції (Ц):

Д=V·Ц. (5.3)

Величину витрат на виготовлення продукції визначають:

С = Сп*V

Ставка податку на прибуток станом на 1.01.12 в Україні складає 21% і величина податку на прибуток розраховується:

П_приб = П*0,21 _. (5.4)

Розрахунки виконуються в табл. Г.2. Додатку Г.

Величина економічного ефекту визначається перевищенням суми прибутку від реалізації продукції після модернізації над сумою прибутку до модернізації (базовий варіант). Якщо величина економічного ефекту Е_т можна вважати модернізацію обладнання ефективною.

Приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки ΔП визначається за формулою:

ΔП=(Ц2-С2)*V2-(Ц1-С1)*V1, (9.25)

де С1, С2 – собівартість одиниці продукції, виготовленої за допомогою базової і нової техніки, грн/од.;

Ц1, Ц2 – гуртова ціна одиниці продукції при використанні базової і нової техніки, грн/од.;

V1, V2 – обсяг виробництва за допомогою базової і нової техніки, натур.од./рік.