3.3.1.5 Теплотехнічний розрахунок вхідних дверей до будинку

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вхідних дверей до будинку визначаємо за додатком Б для третьої температурної зони м. Одеси: R_qmin = 0,39 (м² ·К)/Вт.

За додатком К обираємо двері, орієнтуючись на умову R_Σпр ≥R_{q min}. Приймаються зовнішні дерев’яні подвійні двері з опіром теплопередачіR_Σ =0,58 (м² ·К)/Вт> R_{q min} = 0,5 (м² ·К)/Вт. Коефіцієнт теплопередачі також виписуємо з додатка К для підібраного типу дверей:К=1,724 Вт/(м²К).

3.3.2 Визначення втрат теплоти приміщеннями

Втрати теплоти опалюваними приміщеннями складаються з основних та додаткових. Втрати теплоти приміщеннями визначаються крізь окремі огороджувальні конструкції.

Тепловий потік крізь огородження Q_а, Вт, визначаємо за формулою:

де A - площа огороджувальної конструкції, яка розглядається, м²;

К – коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції (визначений в пункті 4.3.1), (м²·К)/Вт;

t_в - температура внутрішнього повітря приміщення, °С, що приймається за додатком Л;

t_з- розрахункова температура зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (середня п’яти найхолодніших діб) за додатком А.4 для курсового проекту приймається такоюt_з=t_х.п. = - 18^оС;

n- коефіцієнт врахування положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції по відношенню до зовнішнього повітря (за додатком Д);

 b– додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат.

Додаткові втрати на нагрівання повітря, що надходить через зовнішні двері сходових клітин під час їхнього відчинення, розраховуються за формулою (при висоті будівлі H, м):

,

де В– коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів: в прикладі один тамбур (дві двері),В=1,0;

р– кількість людей, що знаходяться в будівлі ( для житлових будинківр= 0).

Додаткові втрати теплоти, Q_в ,Вт, на нагрівання вентиляційного повітря розраховуютьсядля кожного опалювального приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон або балконних дверей у зовнішних стінах, враховуючи потребу забезпечення підігрівання опалювальним приладом зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну за годину за формулою:

,

де А_п– площа підлоги, м²;

h– висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5 м.

Порядок виконання розрахунку втрат теплоти є наступним:

1 Пронумеруємо усі приміщення тризначними цифрами (на першому поверсі - 101, 102, 103 і т.д.; на другому - 201, 202, 203 і т.д. (див. рис. 3.1)).

2 Визначаємо орієнтацію зовнішніх огороджень за сторонами світу.

3 Визначаємо лінійні розміри та площу огороджувальних конструкцій з точністю до 0,1 м, площу – до 0,1 м².

4 Приймаємо розрахункові температури внутрішнього та зовнішнього повітря, t_втаt_з.

5 Знаходимо значення коефіцієнта nдля кожного огородження.

6 Виписуємо значення К, знайдені під час виконання теплотехнічного розрахунку.

Розраховуючи втрати теплоти через стіни, площу вікон не віднімаємо від площі стіни, але під час розрахунку втрат теплоти через вікна в графі 10 таблиці розрахунків записується різниця (К_пз–К_зс).

Результати розрахунку втрат теплоти зводимо до таблиці 3.1.