2.3 Конструювання системи опалення будівлі, яка проектується
Система опалення будівлі повинна задовольняти санітарно-гігієнічним, економічним та естетичним вимогам. Вид системи опалення й теплоносія, тип опалювальних приладів приймають згідно з [6, 7]. Під час проектування системи водяного опалення з місцевими опалювальними приладами можуть передбачатися однотрубні або двотрубні системи опалення з верхньою або нижньою розводкою подавальних магістралей.
Для приєднання системи опалення будівлі до зовнішніх теплових мереж передбачений пристрій теплового вводу. Тепловий ввід у будівлю розміщуємо: за наявності підвалу - в підвалі, бажано в середині будівлі; за відсутності підвалу - під сходовим маршем першого поверху або в спеціальному приміщенні.
Опалювальні прилади розміщують здебільшого під вікнами та біля зовнішніх стін. У сходових клітинах опалювальні прилади розміщують біля бокової стіни на першому поверсі або на сходових клітинах між поверхами, не захаращуючи проходи, а приєднуючи їх до теплового вводу до елеватора.
Прокладення трубопроводів системи опалення належить передбачати відкритим. У кутових кімнатах стояки розміщуємо в кутах, що утворюються зовнішніми огороджувальними конструкціями. До стояків, що живлять прилади сходових клітин, не слід приєднувати прилади інших приміщень.
При верхній розводці головний стояк рекомендується прокладати в нежитлових приміщеннях, подавальну магістраль - на горищі, на відстані 1 м від внутрішньої поверхні стіни. Зворотну магістраль за верхньої розводки або обидві магістралі за нижньої розводки прокладають безпосередньо біля зовнішніх стін неопалювального підвалу. Ухили магістральних трубопроводів водяного опалення належить приймати в розмірі 0,002 або більшими.
За верхньої розводки вилучення повітря з системи опалення здійснюється проточними повітрозбірниками, що встановлені на кінцевих ділянках подавальних магістралей на відстані 2-3 м від останнього стояка. За нижньої розводки для вилучення повітря з системи опалення встановлюються крани в верхніх пробках радіаторів верхніх поверхів.
Біля опалювальних приладів (окрім приладів сходових клітин) слід передбачати встановлення арматури, що забезпечує монтажне та експлуатаційне регулювання (крани подвійного регулювання або триходові крани).
Для регулювання й відключення окремих кілець, гілок і стояків системи опалення передбачена запірно-регулююча арматура (засувки, вентилі, пробкові крани), а також спускна арматура.
3 Приклад виконання практичного завдання
Даний розділ включено до складу методичних вказівок для того, щоб показати студентові, як необхідно правильно оформляти практичне завдання.
У додатку Н.1 наведено приклад оформлення титульного аркуша пояснювальної записки практичного завдання. На наступній сторінці викладається зміст пояснювальної записки практичного завдання, як показано в пункті 1.1.
Далі студент повинен заповнити бланк-завдання згідно з прикладом, який наводиться в додатку Н.2, після чого повинен іти текст пояснювальної записки.
3.1 Вступ
У практичному завданні для житлової будівлі запроектована система центрального опалення з нижньою розводкою з теплопостачанням від ТЕЦ. Теплотехнічний розрахунок виконано згідно з будівельними вимогами, які викладені у [5].
3.2 Вихідні дані для проектування
– пункт будівництва – м. Одеса;
– температурна зона – третя;
– вологісний режим приміщення – нормальний;
– розрахункова температура внутрішнього повітря – tв= +20ºС;
– температура зовнішнього повітря: абсолютна мінімальна температура tа= -29ºС; середня найбільш холодних дібtх.д.= -21ºС; середня найбільш холодних п’яти дібtх.п.= -18ºС;
– кількість градусо- діб опалювального періоду – 2805;
– умови експлуатації огороджувальних конструкцій – Б.
3.3 Розрахунок системи опалення
3.3.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцiй
Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій виконується для холодного періоду року.
Мета теплотехнічного розрахунку – визначення опору теплопередачі та коефіцієнта теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій будівлі.
3.3.1.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Конструкція стіни: 1 – зовнішня штукатурка з цементно-піщаного розчину: λ1=0,81 Вт/(м·К), S1=9,76 Вт/(м2·К), δ1=0,02 м; 2 – цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині: γ= 1800 кг/м3, λ2=0,81 Вт/(м·К), S2=10,12 Вт/( м2·К), δ2=0,12 м; 3 – шар утеплювача з пінополіуретану: γ = 80 кг/м3, λ3=0,05 Вт/(м·К), S3=0,70 Вт/( м2·К), δ3 = ?; 4 – цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині: γ=1800 кг/м3, λ4=0,81 Вт/(м·К), S4=10,12 Вт/( м2·К), δ4=0,38 м.; 5 –внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину: λ5=0,93 Вт/(м·К), S5=11,09 Вт/(м2·К), δ5=0,01 м.
Виписується мінімально допустиме значення опору теплопередачі для зовнішньої стіни за додатком Б для третьої температурної зони для м. Одеси: Rq min = 2,2 (м2 ·К)/Вт. Розрахунок виконується за умовою:RΣпр ≥Rq min.
Величина опору теплопередачі термічно однорідної багатошарової огороджувальної конструкції зовнішньої стіни, R∑,(м2·К)/Вт, визначається таким чином:
R∑=1/в +R1+R2+R3+R4+R5+1/з.
За умови, що Rqmin=R∑=1/в + R1 + R2+R3+R4+R5 + 1/зз цього рівняння визначається товщина невідомого шару утеплювача в зовнішній стіні,Х = 3:
За уніфікованими розмірами товщина утеплювача приймається в розмірі 0,07 м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача:
R3 = 3 : 3 = 0,07: 0,05= 1,4 (м2 ·К)/Вт
та опір теплопередачі зовнішньої стіни:
.
Умова RΣпр ≥Rq min витримана:RΣ =2,211> Rq min =2,2.Підраховується коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни:К=1:RΣ =1:2,211=0,452 Вт/(м2К).