- •Методичні вказівки
- •« Розрахунок системи опалення житлової будівлі »
- •Х арків 2012
- •1 Склад і оформлення практичного завдання
- •1.1 Розрахунково-пояснювальна записка
- •1.2 Графічна частина
- •1.3 Обрання вихідних даних для проектування
- •2 Проектування опалення
- •2.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій будівлі, яка проектується
- •2.1.1 Розрахунок стіни
- •2.1.2 Розрахунок горищного перекриття або безгорищного покриття
- •2.1.3 Розрахунок перекриття над неопалювальним підвалом
- •2.1.4 Розрахунок підлоги на грунті
- •2.1.5 Розрахунок вікон
- •2.1.6 Розрахунок вхідних дверей до будинку
- •2.2 Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується
- •2.3 Конструювання системи опалення будівлі, яка проектується
- •3 Приклад виконання практичного завдання
- •3.1 Вступ
- •3.3.1.2 Теплотехнічний розрахунок безгорищного покриття будівлі
- •3.3.1.3 Теплотехнічний розрахунок перекриття над неопалювальним підвалом
- •3.3.1.4 Теплотехнічний розрахунок вікон будівлі
- •3.3.1.5 Теплотехнічний розрахунок вхідних дверей до будинку
- •3.3.2 Визначення втрат теплоти приміщеннями
- •3.3.2 Опис прийнятої системи опалення
- •Додаток а.2
- •Додаток а.3 Обрання розмірів для проектування будівлі
- •Додаток а.4 Розрахункова температура зовнішнього повітря для деяких населених пунктів України [4, 10]
- •Додаток б Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків Rq min , м2 к/Вт
- •Додаток в Умови експлуатації огороджувальних конструкцій, що залежать від вологісного режиму приміщень і зон вологості [5]
- •Додаток г Теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій [5]
- •Додаток д Коефіцієнт зменшення n для розрахунку тепловтрат
- •Додаток е Значення r ∑пр та 1/ r ∑пр для перекриття над неопалювальними підвалами
- •Додаток ж Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої αв та зовнішньої поверхонь, αз ,огороджувальних конструкцій
- •Додаток к Значення r ∑пр та 1/ r ∑пр для заповнення віконних і дверних прорізів
- •Додаток л Розрахункові температури внутрішнього повітря в приміщені
- •Додаток м Таблиця розрахунку тепловтрат приміщеннями будівлі
- •Додаток н.1
- •Список джерел інформації
- •Навчальне видання
- •Підп.До друку Обл.-вид.Арк. 2,8. Безкоштовно. Надруковано на ризографі. Умов. Друк. Арк.2,6.
- •Хнуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40
1.3 Обрання вихідних даних для проектування
Вихідні дані для виконання практичного завдання (пункт будівництва, конструкцію і матеріал зовнішніх стін, утеплювач покриття або перекриття, план будівлі, в якому проектуються системи опалення, тощо) приймаємо за додатками А.1, А.2, А.3 і А.4 за двома останніми цифрами номера шифру (номера залікової книжки).
Матеріали конструктивних шарів огороджень, які не обумовлено в завданні, обирають самостійно за додатком Г. Для всіх варіантів приймається житлова п’ятиповерхова будівля.Номер квартири для проектування вентиляції приймають за вказівкою керівника.
Система опалення рекомендується водяна однотрубна з тупиковою розводкою магістралей. При суміщеній покрівлі – з нижньою розводкою подавальної та зворотної магістралей, за наявності горища – з верхньою розводкою подавальної магістралі. Розрахункові температури гарячої tг і зворотної tо води в системі опалення складають 95-70°С.
Усі вихідні дані записуємо в першому розділі розрахунково-пояснювальної записки.
2 Проектування опалення
Оптимальні умови праці й відпочинку людини в сучасних житлових і громадських будівлях повинні забезпечувати інженерні системи тепло- і газопостачання, вентиляції і кондиціювання.
Виконання практичного завдання ґрунтується на теоретичних знаннях, при цьому вирішується комплекс технічних питань, пов'язаних з проектуванням систем центрального водяного опалення житлової будівлі, розраховуються окремі елементи систем опалення.
У будівлях, які опалюються, коли існує різниця температур між внутрішнім і зовнішнім повітрям, відбуваються втрати теплоти крізь огороджувальні конструкції: зовнішні стіни, перекриття, підлоги й світлопрозорі огороджувальні конструкції: вікна, ліхтарі.
Система опалення повинна заповнювати ці втрати, підтримуючи в приміщеннях внутрішню температуру, відповідно до санітарних норм. Крім того можуть відбуватися втрати теплоти, що витрачаються на прогрів зовнішнього повітря, яке проникає в приміщення крізь щілини притворів вікон і при відчиненні зовнішніх дверей.
Правильно обрана конструкція огорожі й строго обґрунтована величина його опору теплопередачі забезпечують потрібний мікроклімат і економічність конструкції будівлі.
2.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій будівлі, яка проектується
Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій виконуємо для холодного періоду року згідно з [5].
Метою теплотехнічного розрахунку є визначення опору теплопередачі RΣпрогороджувальних конструкцій будинку.
У практичному завданні необхідно розрахувати опір теплопередачі та коефіцієнт теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку: зовнішньої стіни, безгорищного покриття або горищного перекриття; перекриття над неопалювальним підвалом або підлоги на грунті й заповнення світлових прорізів вікон і зовнішніх дверей.
Теплотехнічний розрахунок рекомендується виконувати в наступній послідовності:
Виписуємо з додатка А.4 для заданого пункту будівництва температурну зону, абсолютну мінімальну температуру tа, середню температуру найбільш холодної добиtхс, середню температуру найбільш холодних п’яти дібtхп (tнб ) і кількість градусо-діб опалювального періоду.
Визначаємо за додатком В умови експлуатації (А або Б) огороджувальних конструкцій залежно від вологісного режиму приміщень житлового будинку.
Виконуємо ескіз огорожі, що розраховується, з указанням матеріалу та відомих розмірів конструктивних шарів.
Виписуємо з додатка Г теплотехнічні показники будівельних матеріалів усіх конструктивних шарів огорожі для умов експлуатації (А або Б), які визначено раніше:
- густина , кг/м3;
- розрахунковий коефіцієнт теплозасвоєння S, Вт/(м2·К);
- розрахунковий коефіцієнт теплопровідності , Вт/(м·К).
Визначаємо невідомі товщини шарів (для зовнішньої стіни – цегляної кладки або бетону, для перекриття горищного або безгорищного покриття – утеплювача).
Визначаємо опір та коефіцієнт теплопередачі послідовно для стіни, перекриття горищного або безгорищного покриття, перекриття над неопалювальним підвалом або підлоги на лагах, заповнень світлових і дверних прорізів, користуючись додатками Д та Е.
Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, тепература повітря в яких відрізняється на 3оС й більше, обов’язкове виконання умови:
RΣпр ≥Rq min, (2.1)
де RΣпр– приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції або непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної консьрукції, м2К/ Вт ;
Rqmin – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкці або непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2К/Вт, який визначається за додатком Б.
З усіх огороджувальних конструкцій найбільш докладний розрахунок виконується для стіни, тому він і приймається за основу для інших огороджень.