Причини діапаузи

Сигналами про наближення несприятливих умов можуть служити зміна тривалості дня , зниження температури середовища і якості їжі.

Найбільш надійним з цих факторів є зміна фотоперіоду , тобто зміна довжини дня ; реакція на зміну фотоперіоду отримала назву фотоперіодичною . В умовах довгого літнього дня тривалістю 14 ... 17 год розвиток видів з факультативної діапаузою відбувається безперервно , а при зменшенні довжини дня нижче певного критичного порога виникає зимова діапауза .

Зміни температури повітря і якості їжі також можуть служити сигналами про настання несприятливого для розвитку комах осінньо- зимового періоду . Однак ці зміни залежать не тільки від зміни сезонів , але і від коливань погодних умов ( похмура або сонячна погода) , а на якості їжі, крім того , позначаються ще видові і вікові особливості рослин . Так , вплив їжі і температури виявляється лише при величині фотоперіоду , близькою до критичної . У цьому випадку відповідна температура середовища і якість їжі можуть прискорювати або сповільнювати поява діапаузи . В окремих випадках в умовах підвищеної температури появи зимової діапаузи не відбувається навіть в умовах короткого дня .

Життєвий та річний цикл попелиці

Це Переважно дрібні комахи (0,5-4,0мм) з колюче-сисними ротовими органами. Покрови м’які, іноді покриті восковими виділеннями у вигляді опушення або лусочок. Забарвлення зелене, чорне, сіре, червоне з відтінками. Дорослі комахи крилаті і безкрилі. Задні крила коротші за передні, яйця продовгуваті (0,4-0,5х0,15-0,20мм), чорні, блискучі.

Попелиці висмоктують поживні речовини з листків, пагонів, плодів, кори. На їх солодких рідких екскрементах поселяються сажкові та інші гриби, листя і плоди покриваються чорними плямами, які послаблюють дихання і живлення рослин. Пошкоджені листки деформуються, буріють і поступово засихають.

Зимують яйця на пагонах та в тріщинах кори. Відродження личинок відбувається в період розпукування бруньок. За характером розвитку попелиці поділяються на однодомних та дводомних.

Весь цикл розвитку однодомних попелиць проходить на одному або декількох генетично близьких видах рослин. У дводомних видів навесні та восени попелиця розвивається на деревних рослинах, а влітку партеногенетичні покоління - на трав’янистих. Схема розвитку: личинки - безкрилі самки-засновниці - крилаті самки-розсельниці (навесні) - безкрилі партеногенетичні самки (влітку) - крилаті самки-статеноски і самці або тільки самки-статеноски - зимуючі яйця. У однодомних видів самки- розсельниці заселяють ті ж види рослин, а у дводомних - трав’янисті. У дводомних восени крилаті самки перелітають на основні кормові рослини (переважно деревні). Таким чином, літнє партеногенетичне розмноження попелиць восени змінюється гамогенетичним поколінням. Всього за вегетаційний період розвивається до 18 поколінь.