Карантинний метод

Карантинні заходи спрямовані на запобігання завезенню і поширенню небезпечних шкідливих комах, кліщів, нематод, збудників хвороб рослин, а також на ліквідацію їх у разі завезення в нашу країну.

З комах, які пошкоджують плодові, до карантинних належать каліфорнійська щитівка, американський білий метелик, середземноморська муха, східна плодожерка та інші, з хвороб — бактеріальний опік плодових, віспа, або «шарка», слив та ін. Щоб не допустити поширення карантинних шкідників з господарств, де вони виявлені, забороняється вивозити садивний і посівний матеріал.

На садивний і посівний матеріал, який перевозять в межах Радянського Союзу, обласна карантинна інспекція повинна видавати сертифікат.

Картопляна міль

Лускокрилі, виямчастокрилі молі.

Личинка гусинецеподібна, лялечка покрита

Кількічть поколінь- 4-5 в сховищі 10-12;

Зимує ляличка в грунті під рослинними рештками або гусениці останього віку. Шкодочинна стадія – гусениця, тип пошкодженя- мінування листя, стебел, пошкодженя клубнів.

Заходи захисту: Запобігання завезенню й поширенню шкідника у нові райони, дотримання карантинних правил. Фумігація бульб картоплі перед висаджуванням. Знищення пасльонових бур’янів, підгортання кущів, що не допускає оголення бульб, збирання врожаю до засихання бадилля та негайне вивезення з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка ґрунту; за можливості — відмова від літнього садіння картоплі. У разі виявлення льоту метеликів та ушкодження рослин — обприскування інсектицидами.

Біологія. Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1 – 2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 – 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць.

Залежно від температурних умов через 3 – 15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, пророблюючи в них звивисті міни й ходи, заповнені екскрементами. У середньому після 11 – 14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами у сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7 – 12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку нового покоління.

Класифікіція комах в залеж-ності від типу харчування

За характером живлення комах поділяють на «монофагів», тих, що живляться однорідною їжею, і поліфагів — здатних живитись різнорідною їжею. При великій обмеженості у виборі, наприклад, коли комахи живляться на рослинах одної ботанічної родини, їх називають  «олігофагами». «Поліфагів», здатних живитись рослинною їжею, називають «фітофагами»; тих, що живляться тільки тваринною їжею — «зоофагами»; тих, що живляться рослинними речовинами. що розкладаються, — «сапрофагами»; тих, що живляться гноєм — «копрофагами». Між зоофагами, фітофагами, сапрофагами і копрофагами у деяких комах немає чіткого розмежування. Факторами, що визначають трофічну спеціалізацію і виборчу здатність стосовно до характеру їжі є особливості метаболізму різних видів та стадій розвитку комах, потреба їх до якісного складу жирів, білків, вуглеводів, наявності певних мінеральних речовин, води, а також певних вітамінів.