Клоп шкідлива черепашка

Напівтвердокрилі, щитники-черепашки

Личинка- імаго подібна. Кількість поколінь – 1, зимує – імаго під рослинними рештками. Шкодить імаго, личинка. Тип пошкодження- висмоктування кт соку.

Заходи захисту: Хімічна обробка в період початку колосіння, Крайові обробки.

Біологія: Навесні, коли настил прогрівається до 16…17°С, клопи виходять на поверхню. Масовий переліт на посіви пшениці починається, якщо протягом трьох-п'яти діб денна температура повітря утримується на рівні 18…19°С. Через п'ять-дванадцять діб після заселення посівів самки починають відкладати яйця, процес триває протягом усього їхнього життя (до кінця червня — початку липня). Яйця розміщують у два ряди на листках колосових зернових, бур'янів, на рослинних рештках і грудочках ґрунту. 

Ембріональний розвиток триває від шести до двадцяти діб і залежить від температури та вологості повітря. Личинки першого віку не живляться, цей процес починається з другого віку й поступово зростає з проходженням стадії личинки. Найбільшої шкоди завдають личинки старших віків і клопи нового покоління, в яких цикл розвитку може завершитися тільки в разі живлення зерном. Якщо розвиток шкідника не закінчується до збирання врожаю, то й личинки та імаго можуть «доїдати» під валками на падалиці. Переселення черепашки в місця зимівлі починається в період збирання озимих або відразу після нього. Довго вони можуть затриматися і у валках пшениці в полі, а за прохолодної погоди — й просто на стерні, де живляться падалицею. Переселяються клопи й на ярі культури, навіть на кукурудзу. Клопи, які накопичили достатню для зимівлі кількість жирових запасів, мігрують на місця зимівлі, де ховаються до весни під підстилкою в розпушеному шарі ґрунту.

КОВАЛИКИ-ДРОТЯНКИ

Твердокрилі, ковалики.

Лич – череподібна, ляличка – відкрита, кількість поколінь – 1 в 3-4 роки. Зимуе личинка та імаго в грунті. Шкодить личинка – обгризає насіння, корені, клубні..

Заходи захисту чорний пар, дотримання сівозміни, оранка, дискування, протруювання насіння.

Біологія Рано навесні жуки-самки, виходячи з зимівлі, з травня по липень (в залежності від зони) відкладають у верхній шар грунту - у тріщини, під грудочки землі, під купки бур'янів та рослинних залишків, надісланих на городі, білі дрібні яйця (0, 5 мм). Кладка ведеться невеликими купками (по 3 - 5 штук). Плодючість однієї самки приблизно 120-150 яєць. Через 20-40 днів, залежно від зони та виду Щелкунов, з яєць відроджуються личинки, які ростуть і розвиваються 3-4 роки. Личинки живуть у землі, в перший рік вони харчуються підземними частинами рослин, але культурних вони в цю пору не ушкоджує. На другий рік личинки збільшуються в розмірі, набувають жовту або світло-коричневе забарвлення, стають дуже рухливими. Тіло їх тонке і дуже тверда, за що і названі дротяника. Роздавити дротяника майже неможливо, простіше розірвати. З другого року і пізніше дротяника найбільш небезпечний. На четвертий рік доросла личинка в грунті обертається в лялечку, а рано навесні з лялечок вилітає нове покоління жуків.