Шкідники запасів

Рисовий довгоносик – Sitophilus oryzae L. Рисовий довгоносик пошкоджує зерна пшениці, жита, вівса, ячменю, рису, кукурудзи, гречки, перлову крупу та сухі борошняні вироби, насіння проса, олійних та бобових культур.

Зерна, з яких вийшли жуки, втрачають у вазі до 50 %, вони не придатні для висіву і для харчування людини та тварин через отруйність. За розміром шкоди рисовий довгоносик більш небезпечний ніж комірний.

За способом існування та шкодою подібний до комірного довгоносика. Відрізняється від нього меншими розмірами, довжина тіла до 3,5 мм; поверхня тіла матова, з

чотирма рудими плямами на бурих надкрилах. Рисовий довгоносик має розвинуті задні крила і може літати.

Комірний довгоносик – Sitophilus granarium L. Пошкоджує ціле зерно пшениці, жита, ячменю; менш інтенсивно розмножується на кукурудзі, вівсі, рисі, гречці, просі; може шкодити макаронним виробам та злежаному борошну. Довжина тіла дорослих жуків – від 3,5 до 4,0 мм. Тіло вузьке, циліндричне, блискуче. Молоді жуки світлокоричневого кольору, старші – майже чорні. Передньоспинка в грубих продовгуватих ямках, верхні крила з глибокими повздовжніми боріздками, зрощені, жуки не літають. Невелика голова видовжена в довгу тонку головотрубку, на кінці якої розміщені ротові органи гризучого типу.Самка вигризає в зерні, звичайно поблизу зародка,неглибоку ямку, на дно якої кладе одне яйце. Для попе-редження висихання та захисту від шкідників відкладене яйце покривається слизом, що швидко твердіє на повітрі. Через кілька днів з яйця виходить безнога личинка білого кольору. Довжина дорослої личинки 3 – 4 мм. Личинка зразу після відродження вгризається всередину зерна. Там вона перетворюється в лялечку. Перші дні сформовані жуки залишаються в зернівці до укріплення та потемніння хітину, потім прогризають оболонку і виходять назовні. На протязі життя самка може відкласти до 250 яєць. Жук уникає освітлених місць. При найменшому струсі впадає в зціплення, щільно прижимаючи до тіла вусики та ноги.

Зернова міль – Sitotroga cerealella Oliv. Метелик розмахом крил 11-19 мм, тіло довжиною 6-9 мм. Передні крила блискучі, сірувато-жовтого кольору, інколи з темною довгастою смужкою і крапкою біля її кінця. Задні крила сріблясто-сірі, загострені, по їх краю – широка бахрома з волосків. Доросла гусениця має товсте тіло довжиною 7-8 мм білого чи жовтого кольору. Гусениці дуже рухомі, розвиваються всередині зерна багатьох культур, живляться його вмістом, там же заляльковуються і перетворюються в метеликів.Самки відкладають яйця купками на зерно в складах, а також на колоски в полі. У складах гусениці пошкоджують лише верхній шар зерна на глибину 5-8 см, максимально при масовому розвитку до 20 см. При цьому спосте-

рігається самозігрівання зерна.

Млинова вогнівка – Anagasta ruchniella Zell. Шкодить зерну різних культур та продуктам його переробки, горіхам, сухофруктам, кондитерським виробам. Гусениці заплітають цупкою павутиною корм, забивають самоточні труби і прогризають сита. Довжина тіла 10-14 мм, розмах крил 20-25 мм. Передні крила свинцево-сірого кольору зі слабко вираженими повздовжніми звивистими смужками і крапками чорного кольору, задні крила брудно-сірі з темнуватою облямівкою поблизу зовнішнього краю крил. Зустрічається вогнівка на млинах, крупзаводах, в пекарнях і продовольчих складах. Літ метеликів проходить ввечері та вночі. Самка відкладає яйця на продукти харчування, мішки, щілини складських приміщень. Гусениці оплітає міцною павутиною у великі грудки.

Борошняний кліщ – Acarus siro L. Пошкоджує зерно злакових , олійних, бобових, надаючи перевагу борошну, крупам, комбікорму, а також сушені овочі, фрукти, лікарську і тютюнову сировину, прянощі, шкіри, сири, ковбаси, яєчний порошок, рибне та м’ясокісткове борошно.

Тіло овальне, білуватого кольору, поверхня тіла блискуча, ноги і ротові органи бурувато-червоні. Довжина тіла самця до 0,5 мм, самки – до 0,67 мм. Кліщі найчастіше проникають в зародок, утворюючи приховану форму зараження, і, в перше чергу, небезпечні для насіннєвого зерна.

Малий борошняний хрущак –Повсюдно поширений в приміщеннях борошнокомбінатів, комбікормових, круп’яних, хлібопекарних та пивоварних

заводів. Живиться борошном, крупою та висівками, інколи пошкоджує зерно, сушені овочі та фрукти. Зовсім не живиться зернобобовими та цілими зернами плівчатих культур – вівса, ячменю та рису.

Довжина жука 3 – 3,5 мм. Тіло видовжене, червонувато-коричневе. Не літає. Яйце на момент відкладення покрите липкою рідиною, завдяки чому до нього приклею-

ються дрібні часточки пилу, що робить його непомітним. Личинка жовтуватого кольору, довжина 6-7 мм.

Борпошниста вогнівка

Пвдена комірна вогнівка

ЛИСТОВИЙ ЛЮЦЕРНОВИЙ ДОВГО-НОСИК (ФІТОНОМУС)

Твердокрилі, довгоносики.

Личинка- черевоподібна, ляличка- відкрита кількість поколінь – 1. Зимує – імаго в верхньому шарі грунту, та під рештками. Тип пошкодженя –грубе об’їданя листя, бутонів, квітів.

Заходи захисту: Боронування посівів до відростання в два сліди або дискування загущених посівів люцерни. Скошування люцерни у фазу стеблування (у разі масової появи личинок) при полуторному укосі. На насіннєвих посівах за наявності 5 – 8 жуків або 20 – 30 личинок на 100 помахів сачком застосування інсектицидів.

Балогія Поява жуків на полях збігається з початком вегетації люцерни. Жуки вигризають виїмки та отвори в листі. При висоті рослин близько 5 см (у Лісостепу — початок травня) самки відкладають яйця, розміщуючи їх у середині головних стебел та бічних гілочок. В одній кладці — 2 – 30 яєць. Плодючість самки становить до 2500 яєць. Період відкладання яєць триває більше місяця, тому на посівах завжди бувають личинки різних віків. Розвиток яєць відбувається впродовж 10 – 15 діб. Личинки живляться 16 – 22 дні. Заляльковуються личинки в прозорих павутинних коконах поміж листя і квіток, переважно на верхівках рослин. У стадії лялечки вони перебувають 7 – 12 діб. Жуки, що відроджуються з лялечок, залишаються в коконі 2 – 3 доби до затвердіння шкірних покривів. Жуки нового покоління тримаються поміж стебел люцерни біля кореневої шийки, а також під рештками рослин. З вересня жуки поступово переходять у місця зимівлі. Розвиток довгоносика відбувається впродовж 29 – 48 діб. За рік розвивається одне покоління.