2.3. Гранулометричний склад ґрунту

Гранулометричний склад – один з головних діагностичних показників ґрунту, що визначає багато інших показників.

Гранулометричний склад ґрунту – це відсотковий вміст у ґрунті різних за розміром частинок або відношення фізичної глини (частинки менше 0,01мм) до фізичного піску (частинки більше0,01 мм).

Близькі за розміром механічні елементи об’єднуються в групи фракцій. Ґрунтові фракції – групи елементарних часток, які близькі за діаметром та фізичними властивостями.

Таблиця 2.1

Класифікація механічних фракцій ґрунту (за М.О. Качинським)

Розмір часток, мм	Назва механічних елементів	Група фракцій
>3	каміння	кам’яниста частка
3-1	Гравій
1,0-0,5	крупний пісок	фізичний пісок	дрібнозем
0,50-0,25	середній пісок
0,25-0,05	дрібний пісок
0,05-0,01	крупний пил	фізична глина
0,010-0,005	середній пил
0,005-0,001	дрібний пил
<0,001	мул	передколоїдна фракція
0,0010-0,0002	Колоїди
0,000200-0,000001	Колоїди

Кам’яна частка складається з каміння, сюди входять щебінь, гравій, хрящ. Ця фракція володіє правильною водопроникністю, вона перешкоджає нормальному проходженню ґрунтового процесу, складається із уламків мінералів і гірських порід.

Пісок - представлений на 80% кварцом, 20% польовими шпатами, слюдами. Фракція володіє високою водопроникністю, поганою водоутримуючою здатністю, не утворює структуру, низькою водопідйомною здатністю, не володіє зв’язністю, набуханням. При висиханні надає осідання і знаходиться в пухкому стані, характеризується високою теплопровідністю і низькою теплоємністю, капілярне підняття дуже низьке (33см), не володіє пластичністю і липкістю.

Пил складається із 60% кварцу, 20% польових шпатів і рогової обманки, авгіту, слюд. Фракція містить значну кількість вторинних мінералів, здатна до набухання, характерна слабка пластичність, липкість, високе капілярне підняття, незначна водопроникність, в сухому стані щільна.

Мул складається із 10% кварцу, 90% глинистих мінералів, органічних речовин. Водопроникність фракції нульова. Фракція характеризується високою водоутримуючою здатністю, липкістю, зв’язністю, осіданням. При зволоженні сильно набухає, збільшується в об’ємі приблизно в 4-10 разів, а при висиханні - об’єм повертається до початкового, що приводить до розтріскування її на окремості.

Гранулометричний склад солонців лучно-чорноземних глибокостовпчастих, солончакуватих на лесоподібних суглинках наглядно відображений в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Гранулометричний склад ґрунту , % на абсолютно суху безкарбонатну наважку

Фракції, мм	Генетичний горизонт
	He	HI(e)ks	IHpks	Phiks/gl	Pglks	Pglks	Pglks
1,0-0,25	0,54	Не визн.	0,14	0,18	Не визн.	0,06	0,05
0,25-0,05	51,72	»	46,25	54,64	»	65,06	4,61
0,05-0,01	21,37	»	16,90	17,73	»	13,24	58,87
0,010-0,005	5,51	»	3,89	3,48	»	3,24	3,96
0,005-0,001	4,74	»	4,10	3,85	»	3,18	6,16
<0,001	16,12	»	28,72	20,12	»	15,22	26,35
Сума <0,001	26,37	»	36,71	27,45	»	21,64	36,47

Підводячи підсумки вище наведеного, можна зробити висновок, що за гранулометричним складом ґрунти переважно важкі, спостерігається чітка диференціація: гумусово-елювіальний горизонт збіднений дрібними фракціями, а солонцевий горизонт – збагачений.