Валовий хімічний склад ґрунту, %

Вміст окислів	Генетичний горизонт
	He	HI(e)ks	IHpks	Phiks/gl	Pglks	Pglks	Pglks
SiO2	87,95	87,63	81,26	85,31	Не визн.	85,95	78,55
Fe2O3	1,87	1,74	3,77	2,84	»	2,03	3,40
Al2O3	4,26	4,01	6,39	5,96	»	6,60	7,90
K2O	1,01	0,96	Не визн.	1,07	»	Не визн.	1,35
P2O5	0,08	0,09	0,09	0,07	»	»	0,04
SiO2:R2O3	27,15	29,20	15,56	18,71	»	»	13,36

Таблиця 2.9

Валовий хімічний склад мулистої фракції, %

Вміст окислів	Генетичний горизонт
	He	HI(e)ks	IHpks	Phiks/gl	Pglks	Pglks	Pglks
SiO2	44,13	Не визн.	48,97	51,88	Не визн.	Не визн.	52,51
Fe2O3	8,57	»	10,50	9,62	»	»	7,61
Al2O3	14,79	»	16,08	17,43	»	»	15,96
K2O	1,68	»	0,32	1,18	»	»	2,13
P2O5	2,14	»	1,96	2,01	»	»	2,77
SiO2:R2O3	3,71	»	3,65	3,75	»	»	4,28

Таблиця 2.10

Рухомі силікатна кислота та півтораоксиди

Вміст окислів	Генетичний горизонт
	He	HI(e)ks	IHpks	Phiks/gl	Pglks	Pglks	Pglks
SiO2	1,05	Не визн.	1,08	0,65	Не визн.	0,03	Не визн.
Fe2O3	0,26	»	0,37	0,24	»	0,46	»
Al2O3	0,22	»	0,40	0,22	»	0,20	»

За хімічним складом даний ґрунт дуже сильно диференційований за елювіально-ілювіальним типом: надсолонцевий горизонт збагачений SiО₂ і збіднений R₂О₃, Ca, Mg та іншими елементами, карбонати вимиті в нижню частину солонцевого горизонту.

Таблиця 2.11

Валовий вміст азоту, %

Валовий азот, %	Генетичний горизонт
	He	HI(e)ks	IHpks	Phiks/gl	Pglks	Pglks	Pglks
N	0,14	0,13	Не визн.	0,05	Не визн.	Не визн.	0,02

Валовий вміст азоту в ґрунті складає 0,09-0,11; фосфору 0,11-0,12; калію 2,6-3,0%. Для даного ґрунту характерною є невелика забезпеченість рухомими сполуками фосфору.

Отже, для нормального росту і розвитку рослин потрібні оптимальні умови живлення, що створюються за рахунок водного і повітряного режимів, певного запасу доступних поживних речовин, концентрації ґрунтового розчину та інших факторів, більшість з яких залежить від агрохімічних властивостей ґрунту.

Основним запасом поживних речовин у ґрунті є органічні і мінеральні сполуки ґрунту. Розрізняють валові і доступні запаси поживних речовин. Загальна (валова) кількість поживних речовин вказує на їх вміст, а не характеризує доступну кількість, яка визначає величину врожаю та його якість. Доступних для рослин сполук ґрунту (азоту, фосфору,калію) дуже мала кількість. До 95- 98% сполук азоту – це важкодоступні сполуки, які рослини можуть засвоювати після їх мінералізації. Більшість сполук фосфору представлена важкорозчинними мінеральними і органічними його сполуками, основна частина калію – нерозчинними алюмосилікатними мінералами.

Органічні сполуки ґрунту в процесі мінералізації розкладаються на доступні поживні речовини. Продукти розкладання поглинаються рослиною і ґрунтом та мікроорганізмами. Завдяки біологічному поглинанню мікроорганізми нагромаджують значну кількість поживних речовин, необхідних для їх життєдіяльності і будови тіла. У процесі життєдіяльності мікроорганізмів значна кількість важкодоступних для рослин сполук (азот- та фосфоровмісних сполук) перетворюється на доступну для рослин форму, внаслідок чого умови живлення рослин поліпшуються. Ці процеси інтенсивно відбуваються у ґрунтах з високою біологічною активністю, а також при створенні оптимальних умов середовища (рН, вмісту енергетичного матеріалу, агрофізичних та інших умов).