III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

• Скульптура — де тривимірний твір мистецтва: об’ємний, а не плаский, як картина. Якщо картина зазвичай висить на стіні, то скульптуру можна поставити на відкритому просторі, щоб глядачі могли обійти її з усіх боків і розглянути під різними кутами. Скульптури можна торкнутися, відчути її текстуру і форму.

• З’явилася перша скульптура дуже давно. Це були фігурки тварин, призначені для чаклунства, і зображення богів. Скульптура слугувала і пам’ятником померлим, чиї імена та вчинки люди прагнули зберегти в пам’яті нащадків.

• Матеріалом для скульптури може бути будь-що, що подобається її авторові, зокрема пластмаса, скло, цегла, бетон, навіть лід і пісок. Але найпоширенішими і найдовговічнішими, звісно, є деревина, глина, камінь і метал.

• Як саме створюють скульптуру? Залежно від обраного матеріалу скульптор може додавати шматочки матеріалу або відтинати їх.

• Якщо скульптура починається з грудки безформної глини або м’якого воску, скульптор додає шматочки матеріалу, з’єднує їх разом, збільшуючи поступово розмір зображення. Такий метод створення скульптури називають ліпленням. Ви використовуєте саме ліплення, коли працюєте з пластиліном.

• Якщо скульптор створює скульптуру з каменю або деревини, йому необхідно відітнути (видалити) все зайве. /Такий вид скульптурної діяльності називають висіканням. Видатний італійський митець Мікеланджело Буонарроті зауважував: «Щоб створити скульптуру, я беру брилу мармуру і відтинаю все непотрібне».

• Отже, скульптура наче захована всередині безформного шмат¬ка каменю, а скульптор лише допомагає їй вибратися назовні. Проте легкість ця уявна — насправді скульптору потрібно багато знань і хисту для такої творчості.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель пропонує розглянути скульптурні твори В. Ватагіна, скласти невеличку розповідь-опис за скульптурним зображенням, що найбільше вразило учнів.

Розповідаючи, слід звернути увагу учнів на загальну форму скульптури, форму та пропорційне співвідношення її частин; прийоми, що використані для відтворення фактури.

2. Пояснення до творчого завдання

Учитель нагадує учням основні прийоми ліплення, учні повторюють типові рухи.

• Робоча поверхня має бути закрита клейонкою або газетою — пластилін може забруднити її.

• Усі роботи необхідно виконувати лише на дошці для ліплення.

• Зі стеками слід поводитися дуже обережно, не пустувати і не розмахувати ними.

• Після роботи необхідно обов’язково ретельно вимити руки з милом (пластилін залишає жирні плями) і вичистити нігті.

3. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель пропонує учням розглянути етапи виконання фігурок із глини (пластиліну), крок за кроком демонструє послідовність виконання роботи.

Учні виконують фігурки самостійно, додаючи за бажанням елементи декору за допомогою підручних матеріалів методом приліплювання або відбитка. Для відбитка можна використовувати олівці, ковпачки, використані стрижні кулькових1 ручок, фактурні тканини, шматочки наждачного паперу та ін.

Учні можуть скопіювати запропоновані зразки або вигадати власну сценку з життя улюблених тварин.

Готову статуетку можна розфарбувати, а потім покрити клеєм ПВА. Це надасть їй блиску і довговічності.