«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 3 клас» (авт. О. І. Самонова, в. І. Статівка, т. М. Полякова)

Основні напрями у вивченні практичного курсу цього навчального предмета - це навчання читання і письма; розвиток умінь усного та писемного мовлення.

Для досягнення поставленої мети протягом навчання в 3 класі планується вирішення таких завдань:

- забезпечення позитивної мотивації до вивчення російської мови;

- формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності в усній та письмовій формі;

- засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні і достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;

- збагачення та активізація словникового запасу;

- засвоєння російської графіки та орфографії, формування фонетико-графічних правописних умінь і навичок;

- прилучення до національних культур народів України;

- продовження інтелектуального, морального, соціокультурного та естетичного розвитку особистості школярів.

Окреслені завдання повинні здійснюватися відповідно до трьох ліній змісту: мовної (аудіювання, говоріння, читання, письмо), мовленнєвої (знання з лексики, граматики, фонетики, орфографії сучасної літературної мови) і соціокультурної (початкові знання особливостей суспільного життя і культурних традицій, уміння вибирати і використовувати мовні форми в конкретній ситуації).

На кожному уроці доцільно здійснювати інтеграцію мовного та мовленнєвого дидактичного матеріалу, а також матеріалу соціокультурної спрямованості. При цьому домінуючою буде реалізація однієї із змістових ліній. Наприклад, якщо на уроці необхідно дати знання в основному мовного характеру, значить, домінуючою є реалізація мовної лінії. Провідна мета уроку - розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів, отже, домінуюча лінія змісту навчання – мовленнєва. У разі, коли відомості мають яскраво виражену соціокультурну спрямованість, домінуючою є соціокультурна освітня лінія. Основою подачі мовного, мовленнєвого та соціокультурного матеріалу у їх взаємозв'язку є текст-опора - обов'язковий компонент кожного уроку. Як тексти-опори слід систематично використовувати культурологічні тексти.

Мовленнєва лінія передбачає цілеспрямований розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічне і монологічне мовлення ), читання (вголос і мовчки ) і письма ( виклад, твір).

Робота з аудіювання передбачає розвиток умінь слухати і розуміти зміст монологічних та діалогічних висловлювань, що відносяться до художнього, науково -художнього та науково-популярного стилів. Слід використовувати художні, науково-художні та науково-популярні твори (у тому числі культурологічного змісту ), а також зв'язні висловлювання про мовні одиниці або явища (наприклад, із рубрики «Для чомучок»).

Навчання говорінню передбачає розширення словникового запасу школярів, оволодіння граматичною будовою мови, розвиток умінь будувати усні висловлювання. При цьому поглиблюються відомості про діалогічне і монологічне мовлення, вдосконалюються вміння відтворювати і складати діалоги і монологи.

Навчаючи літературному читанню , слід формувати вміння читати вголос із належною швидкістю, дотримуючись орфоепічних й інтонаційних норм, прищеплювати школярам інтерес до читання дитячої літератури, вчити оцінювати художні достоїнства прочитаних творів, запам'ятовувати прізвища їхніх авторів, жанр і назву.

При навчанні письма як виду мовної діяльності особливу увагу слід звернути на прояви інтерференції , з метою попередити орфографічні помилки при коментованому письмі, списуванні, письмі з пам'яті, різних видів диктантів з поступовим наростанням правописних труднощів.

Мовна лінія передбачає формування у молодших школярів елементарних відомостей про мову і мовних умінь, необхідних для практичного користування мовою. Насамперед, це стосується збагачення і активізації словникового запасу учнів; граматичної будови мови (утворення форм слів; побудови словосполучень, речень; використання засобів зв'язку речень у висловлюванні); формування орфоепічних, графічних, правописних норм мови. Мовну підготовку раціонально здійснювати, спираючись на знання, отримані в ході вивчення української мови.