«Українська мова. 3 клас» (авт. М. Д. Захарійчук, а. І. Мовчун)

Навчальний зміст підручника «Українська мова» для третього класу відповідає вимогам чинної програми, є логічним продовженням курсу «Української мови» для другого класу, а також вміщує матеріал, який забезпечує наступність вивчення української мови у четвертому класі.

Ураховуючи те, що третій клас є особливим щодо змісту начальної діяльності і опановує його на дещо вищому рівні узагальнення знань і вмінь порівняно з другим класом, доцільно звернути увагу на структурні розділи підручника та на порядок їх вивчення. Відповідно до нової мети шкільного мовного курсу - формування комунікативного мовлення - третьокласники вивчають такі розділи:

«Мова і мовлення» - 3 години;

«Текст» - 9 годин;

«Речення» - 7годин;

«Слово. Значення слова» - 37 годин;

«Частини мови» - 44години.

Відповідно до авторської концепції, яка реалізована у навчальному змісті «Української мови» для 1 і 2 класу, актуальними для навчального матеріалу «Української мови» для 3-го класу залишаються текстоцентричні технології, в основу яких покладено текст. Саме такі технології забезпечать вивчення української мови на шести рівнях: фонетико-фонематичному; лексико-семантичному; словотворчому; морфемному; морфологічному та синтаксичному, що передбачено Державним стандартом. Удало дібрані тексти сучасної дитячої української та зарубіжної літератури (поезія, дитяча періодика, твори усної народної творчості, твори про природу у різні пори року, про людей праці, твори, які утверджують добро, людяність, працелюбність, знайомлять з традиціями українського народу, пізнавально-розвивальні, енциклопедичні) сприятимуть засвоєнню мовних знань і формуванню мовленнєвих умінь і навичок, інтеграції мови з навчальним змістом математики, природознавства, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров’я тощо. Текстоцентричні технології знаходяться в тісному взаємозв’язку з новою метою навчання української мови і розглядаються як один із її компонентів: формування комунікативної компетентності третьокласників. Означені технології уможливлюють комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення мови, що полягає в оволодінні мовними засобами спілкування у мовленнєвій практиці, результатом якої мають стати власні висловлювання різних жанрів, типів, стилів мовлення, що передбачено Державною програмою (с.14).

Отже, текстоцентричні технології спрямовані на усвідомлення структури тексту й функцій мовних одиниць у ньому, формування вмінь сприймати, відтворювати чужі й створювати власні висловлювання, здійснювати міжпредметний зв'язок української мови з іншими предметами, забезпечення реалізації принципу перспективності, який зорієнтований на основну і старшу школу. Текст, який лежить в основі текстоцентричних технологій, є не тільки засобом формування комунікативної компетентності, а й способом збереження й передачі інформації, відображення певних соціокультурних традицій і звичаїв, виховання духовно-моральних якостей, любові до мистецтва образного слова, зразком усного і писемного зв’язного мовлення. Різножанрові тексти, об’єднані однією темою, дозволять учителю чітко визначити виховні цілі уроку, впливати на розвиток інтелектуальних якостей школяра, формувати патріотичні, морально-етичні, екологічні переконання, а також розвивати естетичні смаки.

Ураховуючи вимоги програми щодо кількості слів у тексті, який має читати третьокласник за хвилину, вміщені тексти налічують від 25 до 75 слів. Методика опрацювання таких текстів вимагає від учителя застосування різних прийомів роботи, а саме: прийом перерваного тексту, читання «ланцюжком» самостійного прочитування, читання в парах, групах. Розумінню прочитаного тексту сприяє відповідна словникова робота. Словникову роботу варто розглядати як сукупність систематичних вправ, спрямованих на засвоєння учнями лексичних, граматичних, вимовних і орфографічних норм літературної мови. З цією метою на сторінках підручника подається лексичне тлумачення слова під логотипом «словник».

Автори підручника для 3 класу ввели у навчальний зміст уроки розвитку писемного мовлення, спрямування яких - формування умінь будувати письмові висловлювання. Зміст цих уроків підсилений текстами – зразками, предметними і сюжетними малюнками відповідно теми уроку.

Розділ «Частини мови» включає навчальний матеріал, що сприяє розширенню знань про іменник, прикметник, дієслово. Доцільно звернути увагу вчителів на оновлені підходи щодо вивчення, окремих тем цього розділу.

У навчальному матеріалі підрозділу «Іменник» (12 годин) включена тема «Поняття предметності». З метою якісного опрацювання та усвідомленого сприймання поняття предметності автори пропонують теоретичні відомості, практичні вправи, малюнки, відповідний методичний апарат. Звертаємо увагу вчителів на те, що тема «Практичне ознайомлення з відмінками іменника. Спостереження за змінюванням іменників за відмінками» у програмі не вказано на число іменника. Однак, як стверджують наукові дослідження (М. Плющ, О. Караман, С. Караман, М. Пентилюк та інші) змінювання іменників за відмінками доцільно вивчати паралельно – в однині і множині. З огляду на сказане, автори підручника подають цей матеріал у логічній послідовності: роль закінчення слова для зв’язку слів у реченні, зв'язок слів у реченні за допомогою питань, назви відмінків та питань, таблиці відмінювання іменників спочатку в однині, а потім у множині (с.118,120).

У навчальному матеріалі підрозділу «Дієслово» (16 годин) включена тема «Загальне поняття про дієслово (питання, роль у реченні)». Розкриваючи цю тему, учитель має сказати, що дієслова відповідають, у тому числі, на питання що робити?, що зробити?, а це уже початкова (неозначена) форма дієслова, що у програмі не вказано. У цьому підрозділі автори пропонують навчальний матеріал, ураховуючи набуті відомості про цю частину мови у другому класі, додаючи нові відомості, зокрема, початкову форму дієслова (с.141).

Навчальний матеріал розділу «Повторення вивченого» (4 години) спрямований на «формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок, самоперевірку письмових робіт, результатів навчання за орієнтирами, даними вчителем» (програма, с. 39). До змісту цього розділу входять такі види роботи: незакінчені речення, тести, слова з пропущеними орфограмами, буквами, тексти, які вимагають продовження, тексти для списування.

Таким чином, нові підходи до навчального матеріалу для реалізації завдань Державної програми вивчення української мови у другому класі, знайшли логічне продовження на сторінках «Української мови» для третього класу. Серед них основні:

- використання текстоцентричних технологій, що передбачають навчальну діяльність третьокласника з текстом як засобом формування мовної і мовленнєвої компетентностей особистості;

- використання комунікативної методики в роботі з текстом як такої, що забезпечує формування комунікативної компетенції третьокласників; тематичний підхід у доборі навчального матеріалу на один урок, що дозволить учителю чітко визначати виховні цілі уроку;

- включення навчального матеріалу (тексти – зразки, історичні, розвивально-пізнавальні, ілюстративні матерали) до уроків розвитку писемного мовлення;

- розмежування теоретичного матеріалу на дві групи: теоретичні відомості і граматичні правила.

-запропонований методичний апарат підручника відповідає вимогам програми й охоплює всі рівні вивчення української мови, а саме: фонетико-фонематичний, лексико-семантичний, словотворчий, морфемний, морфологічний, синтаксичний.