«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 3 клас» (авт. Е. С. Сильнова, н. Г. Каневська, в. Ф. Олійник)

У роботі над підручниками автори прагнули закласти основи формування комунікативної компетентності учнів з урахуванням їх інтересів та можливостей, виходили з положення про те, що системоутворюючу основу вивчення російської мови складають уміння мовленнєвої діяльності . У зв'язку з цим навчальний матеріал спрямований на засвоєння учнями знань змістової основи мовних ситуацій; формування у дітей умінь включатися в мовні ситуації різного змісту, грамотно передавати враження від сприйнятого в різних формах і типах мовлення (монолог, діалог; розповідь, опис , міркування); виховання художнього смаку і культури мови як однієї з форм загальної культури людини. Норми вимови і правопису розглядаються як засіб реалізації комунікативних завдань. Цей принцип визначив структуру підручників (від найбільшої одиниці мови - тексту - до мінімальної змістовної одиниці – слова, а потім до звука), добір дидактичного матеріалу і завдання до нього.

На кожному уроці передбачаються різні види мовної діяльності учнів: аудіювання (слухання, осмислення усного висловлювання ); участь у діалозі (аналіз, складання, розігрування); конструювання монологічних висловлювань (усні і письмові перкази або твори). З метою засвоєння учнями правил грамотної побудови висловлювань передбачена робота з формування мовних умінь на базі елементарних знань про мову.

Процес навчання російської мови будується у такій системі: спостереження, аналіз ознак і властивостей мовного явища, виділення істотних ознак, узагальнення, визначення наукового поняття (висновок, правило), складання схем, моделей і конструювання по ньому слів, речень, текстів. Наступні етапи роботи передбачають поглиблення знань, перенесення їх у нові ситуації і вдосконалення умінь у процесі мовленнєвої діяльності. Така послідовність роботи забезпечує поступове зростання ступеня самостійності учнів, накопичення ними пізнавального досвіду в засвоєнні і застосуванні теоретичних знань: від спостереження мовних явищ, розбору прикладу або дій за зразком до самостійної роботи і виконання творчих завдань .

У підручнику пропонуються завдання на фонетичне і граматичне моделювання та конструювання за поданими моделями (звуко-складові, морфемні моделі слів, схеми речень). Ці вправи допомагають представити конкретне мовне явище в узагальненому вигляді, сприяють розвитку аналітичного мислення, вдосконалення вміння співвідносити певне мовне явище з його моделлю, позитивно впливають на формування орфоепічних , орфографічних і граматичних умінь і навичок.

У роботі над дидактичним матеріалом при вивченні орфографічних і граматичних тем пропонуються завдання , які спонукають помічати , оцінювати точне , влучне й образне слово .

Значне місце в системі завдань відповідно до програми відводиться різним видам читання (вголос і мовчки) залежно від мети, яка диктується особливостями розв'язуваної навчальної задачі. Також обов'язковою є робота над виразним читанням, без якого неможливо досягти глибокого і точного розуміння змісту.

Матеріал для словникової роботи передбачає комплексне засвоєння слова: виявлення або уточнення його лексичного значення, особливостей вимови, написання, сполучуваності з іншими словами в мові. Уживання вивченого слова в різних граматичних формах закріплюється у ряді вправ. Пропонуються завдання, які привчають школяра до роботи з орфографічним і тлумачним словниками

Наочний матеріал підручника виконує двояку функцію. Таблиці, схеми, предметні малюнки дозволяють організувати аналітико-синтетичну діяльність учнів. Репродукції картин, фотографії, сюжетні малюнки сприяють розвитку образного мислення і образної мови, забезпечують універсальний механізм розвитку творчого потенціалу дитини, відтворюють у його свідомості цілісність і гармонію навколишнього світу, роблять досліджуваний мовний матеріал цікавим, відкривають більше можливостей для його застосування. Ігри зі словами привертають увагу до слова, стійких словосполучень, особливостей вимови, написання.

У підручнику передбачаються різні форми організації навчальної діяльності на уроці (робота в парі, групова та індивідуальна); вказані вправи та завдання підвищеної складності, які учень може виконувати за вибором.