РОЗДІЛ I. Основи теорії культури

КУЛЬТУРОЛОГІЯ:

теорія та історія культури

Видання 3 ге, перероблене та доповнене

За редакцією доктора історичних наук, професора І. І. Тюрменко

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ “Центр учбової літератури”

2010

1

Культурологія: теорія та історія культури

УДК 008(075.8) ББК 71.0я73

К 90

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 14/18.2 2301 від 29.12.2003)

Авторський колектив: І. І. Тюрменко (керівник авт. кол.) – передмова, розд. І: т. 1 п. 1; т. 2 п. 3; т. 3 п. 1, 2, 3; розд. ІІ: т. 1 п. 1, 2; т. 2 п. 4; т. 5 п. 1, 2, 4; предметний покажчик;

С.Б. Буравченкова – розд. ІІ: т. 2 п. 4, 5, 6; т. 3 п. 1, 2.; П. А. Рудик – розд. ІІ: т. 6 п. 4, 5;

С.І. Береговий – розд. І: т. 3 п. 3; розд. ІІ: т. 4; т. 6 п. 3; т. 7 п. 1, 2. 3, 4, 5, 6; Є. Е. Кобилянський – розд. І: т. 1 п. 2, 3; т. 2 п. 1; т. 3 п. 1, 2, 3; т. 4 п. 2, 4; розд. ІІ: т. 6, п. 6; В. О. Колосюк – розд. І: т. 4, п. 3; розд. ІІ: т. 2, п. 1, 2, 3, 4; т. 3 п. 3, 4; Н. М. Левицька – розд. І: т. 4 п. 1; розд. ІІ: т. 1 п. 3; т. 5 п. 3, 4; Н. В. Терес – розд. ІІ: т. 6 п. 1, 2, 3; М. М. Рогожа – розд. ІІ: т.7 п. 7; І. І. Сторожик – розд. І: т. 1 п. 2, 4; т. 2 п. 2.

Рецензенти:

В. М. Даниленко – доктор історичних наук, професор, член кореспондент НАН України; О. В. Левицький – кандидат філософських наук, професор.

К90 Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. Видання 3 тє, перероб. та доп./За ред. І. І. Тюрменко. – Київ: Центр учбової літератури, 2010. – 370 с.

ISBN 978 611 01 0000 7

Навчальний посібник дає широкі знання про генезис культури, закономірності й тенденції її розвитку, розкриває філософські, соціологічні та історичні аспекти культури. До кожної теми підібрано запитання для самоконтролю знань, список літератури, ілюстративний матеріал (другий розділ). Є предметний покажчик. Призначений для студентів усіх форм навчання вищих закладів освіти і технікумів, викладачів, учителів середніх навчальних закладів усіх типів, старшокласників та всіх, кого цікавлять актуальні проблеми культурології.

2

РОЗДІЛ I. Основи теорії культури

ПЕРЕДМОВА

В умовах глобалізації інформаційного простору та його безперервного збільшення сучасний фахівець високої кваліфікації не може бути спеціалістом лише вузького профілю. Від нього вимагається гнучкість та системність мислення, висока загальна культура, інтелігентність, уміння відбирати інформацію та мати здатність до самоосвіти. У цьому може допомогти “Культурологія” – навчальна дисципліна, що вивчається у вищих навчальних закладах і дає широкі знання та уявлення про загальнолюдські цінності й національні пріоритети, сприяє моделюванню поведінки людини та її орієнтації в соціокультурному просторі, формує гуманістичний світогляд на засадах універсалізму – способу освоєння дійсності, що дає можливість усе живе – людину, природу і Всесвіт – сприймати в єдиній цілісній системі.

Концепція навчального посібника складалася протягом тривалого часу. У ній враховано досвід, набутий викладачами в навчально виховному процесі, наукові дослідження вітчизняної та світової культурологічної думки, запити та інтереси студентства. Матеріал посібника відпрацьований таким чином, щоб уникнути як фактологічної спрощеності і збідненості його за рахунок виділення лише загальнокультурних парадигм, так і перенасиченості зайвими деталями та конкретикою. Збалансованість теоретичного, інформаційного, пізнавального матеріалу дає можливість не лише засвоїти основні терміни та поняття, а й сприяє усвідомленню історичного духу епох, що минули, з їх світоглядом, способом мислення та технологією освоєння людиною навколишнього середовища.

Концептуальний підхід до викладення змісту ґрунтується на розумінні культури як цілісного явища, яке твориться людством на основі розвитку і взаємодії національних культур. Тому, розгортаючи національну культуру в європейському просторі, ставиться мета розкрити своєрідність українського культурно історичного типу, виявити його закономірності й джерела формування, особливості процесів культуротворення та визначити внесок національних досягнень у світову загальнолюдську скарбницю.

Системний підхід, узятий за основу висвітлення культурних феноменів, зумовив відтворення соціокультурного розвитку в часі і просторі, де головним суб’єктом виступала людина, яка своєю різноплановою творчо предметною діяльністю змінювала не лише світ, а й себе. Процес удосконалення самої людини як продукту культури був насамперед зумовлений практичною і духовною потребою міжособистісного спілкування. Тому діалог культур можливий лише через засвоєння культурних цінностей інших народів та глибоке розуміння власного духовного коріння.

Посібник створює образ культури, представлений текстово знаковою мовою, різноманітними формами взаємозбагачення культур. Матеріал викладений таким чином, щоб культурно історичні моделі різних епох з їхнім

3

Культурологія: теорія та історія культури

художніми та мистецько стильовими смаками, внутрішніми функціональними структурами, динамікою зміни культурних цінностей та суспільних пріоритетів зберігали свою цілісність і водночас – унікальність і неповторність.

Посібник складається з двох частин: “Основ теорії культури” та “Генезису культури” – історії української та зарубіжної культури. До кожної теми подано відповідний список літератури, перелік запитань для самоконтролю знань, а в кінці посібника – предметний покажчик. При аналізі мистецьких здобутків культури використано переважно пам’ятки національних музейних фондів України та найтиповіші зразки українського зодчества.

4