Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

основи правознавства

.pdf
Скачиваний:
319
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
2.77 Mб
Скачать

___________________________________________________________ 81

де чисельність осіб певної національності, які використовують мови відповідних національностей, є меншою, норми Хартії використовуються "у міру розумної можливості".

Якщо чисельність осіб, які належать до національних меншин, становить понад 20 відсотків населення, то їм має бути забезпечено надання мовами меншин дошкільного навчання, середньої, університетської та іншої вищої освіти. Передбачається також використання цих мов у судах, адміністративних органах, програмах радіо та телебачення, культурному, соціальному та економічному житті.

Отже, володіння українською мовою, шанування культури України є правовим і моральним обов'язком кожного громадянина. Водночас кожен громадянин має право розмовляти і спілкуватися тією мовою або мовами, які він вважає для себе рідними, шанувати також ту культуру, яку він вважає для себе рідною.

Неповага до тієї або іншої мови чи культури, вислови на кшталт "чужинська мова", "ворожа мова", "мова сусідньої країни", "мова іноземної держави", проголошення "війни мов", політизація мовного питання аж ніяк не сприяють консолідації суспільства, зміцненню його правових і моральних засад.

§32. Основи зовнішньополітичної діяльності та принципи участі України в міжнародних об'єднаннях (співдружностях)

Стаття 18 Конституції України закріплює спрямування зовнішньополітичноїдіяльності України назабезпечення національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з іншими країнами за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Ці норми і принципи закладені у деяких міжнародно-правових актах, серед яких — Статут Організації Об'єднаних Націй і Декларація про принципи міжнародного права.

Принципами участі України в міждержавних об'єднаннях (співдружностях) є: визнання рівноправності держав, невтручання у внутрішні справи держав, територіальна цілісність і непорушність кордонів, взаємовигідне співробітництво. Практичні взаємовідносини України з іншими державами здійснюються на основі міжнародних

6 — 5-1314

82 __________________________________________

договорів, порядок укладення яких передбачено Законом "Про міжнародні договори України".

Міжнародний договір — це узгоджене виявлення двох або більше країн-учасників міжнародних відносин про встановлення взаємних прав і обов'язків.

Президент України, Прем'єр-міністр і міністр закордонних справ мають право вести переговори, укладати і підписувати міжнародні договори без спеціальних повноважень. Підписані міжнародні договори, як правило, підлягають ратифікації (схваленню) Верховною Радою.

В сучасний період зовнішньополітична діяльність України скерована на євроінтеграційний процес, що передбачає в майбутньому вступ України до Європейського союзу (ЄС). Правовою основою ЄС є "Договір про Європейський союз", який підписали в лютому 1992 р. 12 країни (Бельгія, Великобританія, Німеччина, Голландія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Португалія, Франція). Основними цілями ЄС визначаються: створення єдиного ринку, ліквідація внутрішніх кордонів, запровадження єдиної валюти ЕКЮ, проведення єдиної зовнішньої політики і політики безпеки, посилення захисту прав громадян, введення громадянства ЄС тощо.

Міжнародною міжурядовою організацією, до якої входить більшість держав колишнього СРСР, є Співдружність Незалежних Держав (СНД). Створення Співдружності пов'язане з підписанням і ратифікацією 8 грудня 1991 р. Угоди про створення СНД. 22 січня 1993 р. було прийнято Статут СНД. Україна є одним із засновників СНД. До СНД входять також Росія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Туркменістан, Таджикистан, Узбекистан,

Згідно зі Статутом Співдружність передбачає духовне єднання народів (ст. 2-3) та керується такими принципами:

поважання суверенітету держав-членів;

визнання непорушності існуючих кордонів;

незастосування сили або загрози силою у взаємних відносинах; розв'язання спорів мирними засобами;

забезпечення прав людини; співробітництво у політичній,

економічній і соціальній сферах;

співробітництво в галузі міжнародного миру і безпеки;

створення громадянам держав-членів умов для вільного спілкування, контактів і пересування в межах Співдружності

та ін.

Вищим органом СНД є Рада голів держав, яка вирішує шляхом

___________________________________________________________ 83

консенсусу всі принципові питання діяльності СНД. У рамках СНД діє також Міжпарламентська Асамблея, яка здійснює міжрегіональні консультації з питань співробітництва національних парламентів.

§33. Закон України "Про внесення змін до Конституції України"

8 грудня 2004 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Конституції України", яким передбачається певний перерозподіл владних повноважень між Верховною Радою, Президентом і Кабінетом Міністрів України.

Наслідком такого перерозподілу має стати розширення повноважень Верховної Ради України і перетворення президентськопарламентської форми державного правління в Україні на парламентсько-президентську форму державного правління.

В Законі, зокрема, передбачається внесення до Конституції України таких змін:

строк повноважень Верховної Ради України встановлюється п'ять років;

у разі не входження народного депутата України, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї партії, або виходу зі складу такої фракції його повноваження достроково припиняються за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії;

у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узго дження політичних позицій формується коаліція депутат ських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;

коаліція депутатських фракцій вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України;

Верховна Рада призначає за поданням Президента України Прем'єр-міністра, Міністра оборони і Міністра закордонних справ, а також призначає за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України;

Верховна Рада вирішує питання про відставку Прем'єрміністра України, членів Кабінету Міністрів України. Верховна Рада здійснює контроль за діяльністю Кабінету

б*

84 _________________________________ --------------

Міністрів України;

Верховна Рада надає згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом україни Генерального прокурора, а також може висловити недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади;

Верховна Рада затверджує перелік об' єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів;

Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1)протягом одного місяця у Верховній раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій;

2)протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів;

3)протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

право законодавчої ініціативи належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України;

Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Кандидатуру

Прем'єр-міністра Президент вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Зазначений Закон має набрати чинності залежно від низки передбачених в ньому умов, з 1 вересня 2005 року та у 2006 році.

______________________________________ ____________________ 85

ТЕМА 9. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ

§34. Єдність і відмінність понять "людина", "особистість", "громадянин"

Людина — це істота, яка володіє даром мислення і мови, спроможна створювати знаряддя і користуватися ними, спілкуватися з оточенням, здатна до моральних почуттів і естетичних переживань. Згідно з релігійними вченнями людина є божим творінням.

Особистість — це людина як носій соціальних і моральнопсихологічних якостей. Особистість як єдність індивідуального і суспільного в людині формується під впливом середовища проживання, у процесі трудової діяльності, участі у засвоєнні суспільної культури. Людина набуває рис особистості через виховання, навчання, спостереження за іншими людьми, через працю, книги, засоби масової інформації. На формування особистості впливає характер ідеологічної функції держави, релігія, стан суспільної моралі тощо.

Громадянин — це індивід, який перебуває у постійному юридичному зв'язку із конкретною державою, що знаходить своє вираження у відповідному громадянстві. Громадянин має правоздатність, наділений правами, свободами, на нього покладаються певні обов'язки. За своїм правовим становищем громадянин конкретної держави відрізняється від іноземних громадян і осіб без громадянства (апатридів), які перебувають на території цієї держави. Зокрема, лише громадянам держави належать політичні права і свободи.

У державах з монархічною формою правління до визначення "громадянство" вживається і термін "підданство".

§35. Закон України "Про громадянство України"

Громадянство в Україні регулюється Конституцією України, Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 р. і прийнятими відповідно до них законодавчими актами України.

Закон "Про громадянство України" складається з преамбули та шести розділів (41 стаття):

86 ____________________________________ --------

I. Загальні положення.

II. Набуття громадянства України.

III. Припинення громадянства України та скасування рішень про набуття громадянства України.

IV. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства.

V. Оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяль ності державної влади, посадових і службових осіб.

VI. Прикінцеві положення.

Громадянство України має такі суттєві ознаки:

1)право на громадянство є невід'ємним правом людини — гро мадянин України не може бути позбавлений громадянства, права змінити громадянство, не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі;

2)в Україні існує єдине громадянство, тобто заборонено одній особі перебувати одночасно в громадянстві України та в громадянстві будь-якої іншої держави;

3)усі громадяни України незалежно від підстав і порядку набуття ними громадянства України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;

4)Україна гарантує піклування і захист своїм громадянам, які перебувають поза її межами;

5)проживання або тимчасове перебування громадянина України за межами держави не припиняє його громадянства України;

6)громадяни України не можуть бути видані іноземній

державі. Громадянами України є:

усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно мешкали на території України;

особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 р.) постійно мешкали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав;

особи, які народилися або постійно проживали в Україні, також їхні нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 р. проживали за межами України, не перебувають у

___________________________________________________________ 87

громадянстві інших держав і до встановленого в законі строку подали заяву про визначення своєї належності до громадянства України;

особи, які набули відповідно до закону громадянство України.

§36. Набуття громадянства України

Громадянство України набувається:

1)за народженням;

2)за територіальним походженням;

3)внаслідок прийняття до громадянства України;

4)внаслідок поновлення у громадянстві України;

5)внаслідок усиновлення;

6)внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

7)внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8)у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9)внаслідок встановлення батьківства;

10)за іншими підставами, передбаченими законом.

Дитина, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. За різного громадянства батьків, один з яких на момент народження дитини був громадянином України, вона є громадянином України, однак, якщо обидва батьки жили за межами України, громадянство дитини, яка народилася за її межами, визначається через письмову згоду батьків. Законодавство України виключає можливість будь-якої переваги громадянства батька, на відміну від законодавства Великобританії, Німеччини та деяких інших країн.

Умовами прийняття до громадянства є:

1)визнання і виконання Конституції і законів України;

2)неперебування в іноземному громадянстві або зобов'язання припинити іноземне громадянство;

3)безперервне проживання на законних підставах в Україні протягом останніх п'яти років. Це правило не поширюється на особу, яка перебуває у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах;

4)отримання дозволу на постійне проживання в Україні;

88________________________________ ---------------

5)володіння українською мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6)наявність законних джерел існування. Це не стосується осіб, яким надано статус біженця.

До громадянства України не приймаються особи, які:

вчинили злочини проти людства або здійснювали геноцид;

засуджені в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину до зняття або погашення судимості;

вчинили злочин на території іншої держави, який визнано

законодавством України тяжким; Подібні обмеження прийому до громадянства встановлені в

багатьох державах. Наприклад, у конституції Франції вказано, що у громадянство не приймаються особи, "якщо характер і спосіб життя їх не визнані гідними".

Особа, яка раніше перебувала у громадянстві України, може бути поновлена за її клопотанням у громадянстві України за наявності всіх умов для прийняття громадянства України, крім вимоги безперервного проживання на законних підставах в Україні протягом останніх п'яти років.

§37. Припинення громадянства України

Громадянство України припиняється з таких підстав:

1)вихід із громадянства України;

2)втрата громадянства України;

3)підстави, передбачені міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вихід із громадянства України здійснюється за клопотанням особи, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон. Вихід із громадянства допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України. Вихід із громадянства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід із громадянства,

вУкраїні притягнуто як обвинувачену в кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний висновок суду.

Втрата громадянства України має місце:

____________________________________________________ ______ 89

1)якщо громадянин України добровільно набув громадянство іншої держави;

2)внаслідок вступу особи на військову службу, у службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів України та за поданням відповідних державних органів України;

3)якщо громадянство України набуто внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Згідно зі ст. 106 Конституції України та ст. 22 Закону України "Про громадянство України" вирішення питань про громадянство України віднесено до компетенції Президента України.

§38. Статус закордонних українців

З метою сприяння розвитку національної свідомості українців, які проживають за межами України, та зміцнення їх зв'язків з батьківщиною Верховна Рада у 2004 р. прийняла Закон "Про правовий статус закордонних українців".

Умовами надання статусу закордонного українця є:

українська самоідентифікація;

українське етнічне походження або походження з України;

письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця, яке подається до Міністерства закордонних справ України або до дипломатичних установ України за кордоном;

досягнення особою 16-річного віку;

відсутність громадянства України.

Особам, які одержали зазначений статус, отримують "Посвідчення закордонного українця". На підставі цього посвідчення особи мають право на безкоштовне оформлення багаторазової візи для відвідання України без надання відповідного запрошення терміном дії на 5 років.

Законом передбачено, що Україна у своїй зовнішньополітичній діяльності здійснює захист основних прав і свобод людини і громадянина стосовно закордонних українців, сприяє задоволенню їх культур- но-мовних, освітніх, інформаційних та інших потреб, створює умови для радіомовлення та телевізійної трансляції програм з України.

90 ______________________________________________

ТЕМА 10. КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

§39. Рівноправність громадян

Рівноправність громадян означає, що всі громадяни на території держави рівні перед законом і судом, мають рівні конституційні права і свободи. Конституція (ст. 24) забороняє існування будь-яких привілеїв чи обмежень громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Йдеться про рівність громадян перед законом і судом та наявність у кожного прав і свобод, закріплених Конституцією України. Таким чином Конституція визначає однаковість вихідних позицій громадян у суспільному і державному житті.

Звичайно, за умов ринкової економіки, багатоманітності форм власності в країні, диференціації громадян за майновим станом виникає розрив між правовим статусом особи та реальним соціальним становищем людини. Ця суперечність життєва, вона притаманна всім державам з ринковою економікою, заснованою на приватній власності. Засобом подолання цього протиріччя може бути реалізація ідеї "соціальної держави".

§40. Невідчужувані права людини. Єдність прав і обов'язків

Права і свободи людини є невідчужуваними через те, що належать кожному від народження. Саме через це права і свободи людини мають бути об'єктом захисту з боку держави, незалежно від того, чи має людина громадянство, чи ні. Цей принцип закріплено в Конституції (ст. 21), де стверджується, що "права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними". Невідчужуваність прав людини означає, що всі права і свободи людина набуває від свого народження ("від природи"), ніхто свавільно не може бути позбавлений жодних прав і свобод, їх гарантування і ствердження, охорона і захист є обов'язком держави, а сфера невідчужуваних прав і свобод утворює^

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.