- •Цивільний захист конспект лекцій
- •За редакцією доц. В.Є. Гончарука
- •Тема 1. Стор.
- •Загальні положення.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Література:
- •Тема 2.
- •1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Література:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Література:
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
- •Література:
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •Додатки
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
- •1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Допоміжні таблиці
- •Тема 7.
- •1.Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •Література:
- •Тема 8.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Приклад.
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
- •Література
- •Цивільний захист конспект лекцій
Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
|
L¸ км |
Н= 20 м
|
Н = 40 м
|
Н = 80 м
| ||||||||||
|
i=1·10 -4 |
i=1·10 -3 |
i=1·10 -4 |
i=1·10 -3 |
i=1·10 -4 |
i=1·10 -3 | ||||||||
|
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр | ||
|
5
|
0,2
|
1,8
|
0,2
|
1,2
|
0,1
|
2
|
0,1
|
1,2
|
0,1
|
1,1
|
0,1
|
0,1
| |
|
10
|
0,6
|
4
|
0,6
|
2,4
|
0,3
|
3
|
0,3
|
2
|
0,2
|
1,7
|
0,1
|
0,4
| |
|
20
|
1,6
|
7
|
2
|
5
|
1
|
6
|
1
|
4
|
0,5
|
3
|
0,4
|
1
| |
|
40
|
5,0
|
14
|
4
|
10
|
3
|
10
|
2
|
7
|
1,2
|
5
|
1
|
2
| |
|
80
|
13
|
30
|
11
|
21
|
8
|
21
|
6
|
14
|
3
|
9
|
3
|
4
| |
|
150
|
33
|
62
|
27
|
43
|
18
|
40
|
15
|
23
|
7
|
17
|
6
|
9
| |
Очікувані параметри, які характеризують зону затоплення, залежать не тільки від розмірів водосховища, величини напору та інших характеристик гідровузла, але, більшою мірою, визначаються геодезичними і топографічними особливостями території.
Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком) подані в табл. 9.
Для оцінки можливих наслідків прориву гребель можливо скористатися атласами, які розроблені проектними інститутами відповідних відомств (Міненерго і Мінводгоспу), що мають необхідні розрахунки та схеми можливого катастрофічного затоплення з урахуванням технічних характеристик гідровузлів і топографічних особливостей території.
Таблиця 9
Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
|
№ пп. |
Найменування об'єктів |
Сильні руйнування |
Середні руйнування |
Слабкі руйнування | ||||||
|
Гли-бина пото-ку, м |
Швид-кість потоку, м/сек |
Питоме наванта- ження, тс/ м2 |
Гли-бина пото-ку, м |
Швид-кість потоку, м/сек |
Питоме наванта- ження, тс/ м2 |
Гли-бина пото-ку, м |
Швид-кість потоку, м/сек |
Питоме наванта-ження, тс/ м2 | ||
|
1 |
Стіни на залізо-бетонних і ме-талевих палях |
6,0
|
5,0
|
7,5
|
3,0
|
3,0
|
1,35
|
1,0
|
2,0
|
0,2
|
|
2 |
Стіни на дерев'я них палях |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
1,0 |
0,05
|
|
3 |
Стіни, моли, водоломи із масивної кладки |
7,0
|
5,0
|
8,75
|
4,0
|
3,0
|
1,8
|
2,0
|
2,9
|
0,4
|
|
4 |
Кранове облад-нання портів |
6-10 |
4 -9 |
4,8-4,5 |
6,0 |
2-3 |
1,2-2,7 |
2,0 |
1,5-2 |
0,2-0,4 |
|
5 |
Дерев'яні 1-2по-верхові будинки |
3,5 |
2,0 |
0,7 |
2,5 |
1,5 |
0,28 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
|
6 |
Цегляні малопо-верхові будинки |
4,0 |
2,5 |
1,25 |
3,0 |
2,0 |
0,6 |
2,0 |
1,0 |
0,1 |
|
7 |
Промислові бу-динки з легким метал.каркасом |
5,0 |
2,5 |
1,56 |
3,5 |
2,0 |
0,7 |
2,0 |
1,5 |
0,2 |
|
8 |
Промислові бу-дови з важким металевим або з/б каркасом |
7,5 |
4,0 |
6,0 |
6,0 |
3,0 |
2,7 |
3,0 |
1-5 |
0,34 |
|
9 |
Залізничні колії |
2,0 |
2,0 |
0,4 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
0,5 |
0,5 |
0,06 |
|
10 |
Шосейні дороги з твердим покриттям |
4,0
|
3,0
|
1,8
|
2,0
|
1,5
|
0,22
|
1,0
|
1,0
|
0,05
|
|
11 |
Залізничні мости (бетонні) |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
2,0 |
0-2 |
- |
- |
- |
|
12 |
Металеві мости з прогоном 30-100 м |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
2,0 |
0,2 |
- |
- |
- |
|
13 |
Залізничний рухомий склад |
3,5 |
3,0 |
1,6 |
3,0 |
1,5 |
0,34 |
1,5 |
1,0 |
0,12 |
Примітки: 1. За критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель, або тяжке поранення людей, приймається h >1,5 м і V>2,5 м/сек.
2. Швидкість хвилі прориву коливається від 3 до 25 км/год, а іноді і більше.