- •Цивільний захист конспект лекцій
- •За редакцією доц. В.Є. Гончарука
- •Тема 1. Стор.
- •Загальні положення.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Література:
- •Тема 2.
- •1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Література:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Література:
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
- •Література:
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •Додатки
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
- •1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Допоміжні таблиці
- •Тема 7.
- •1.Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •Література:
- •Тема 8.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Приклад.
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
- •Література
- •Цивільний захист конспект лекцій
5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
Державний нагляд і контроль у сфері діяльності, пов'язаної з ПНО, здійснюють уповноважені органами влади, в т. ч. спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади та їх відповідні територіальні органи, до відання яких згідно з законом віднесені питання: охорона праці; забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища; захист населення і території від НС техногенного та природного, характеру; пожежна безпека; санітарно - епідеміологічна безпека; містобудування.
Важливою проблемою у системі правового управління НС є проблема правового режиму потенційно небезпечних об’єктів. Законодавство України розрізняє правові режими об’єктів підвищеної небезпеки, ПНО, хімічно небезпечних об’єктів, радіаційно небезпечних об’єктів, пожежо-небезпечних об’єктів, вибухонебезпечних об’єктів, об’єктів гідродинамічної небезпеки, об’єкти підвищеного ризику тощо. При чому, правові режими вищезазначених об’єктів не є чітко розмежованими: вони часто перетинаються один з одним, що вносить плутанину у практику застосування екологічного законодавства. Найбільш чітко виражений правовий режим мають об’єкти підвищеної небезпеки і ПНО. Правовий режим ПНО безпосередньо стосується правового управління НС.
Ст. 66 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає загальні засади правового режиму екологічно небезпечних об’єктів. На таких об’єктах має систематично проводитися перевірка їх стану та виконання вимог щодо їх безпечної експлуатації. Незважаючи на певні термінологічні і правові неузгодженості, вважаємо, що правовий режим екологічно небезпечних об’єктів згідно з вищезазначеним Законом є застосовним і до об’єктів підвищеної небезпеки, і до ПНО згідно з законодавством про цивільний захист, і до об’єктів, що входять до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554.
ПНО визначається ст. 1 Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року як об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Однак, у цьому Законі правовий режим ПНО визначається для потреб ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, а тому цей правовий режим не зовсім збігається з правовим режимом ПНО, що передбачається законодавством про цивільний захист.
Визначення правового режиму ПНО здійснюється відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС від 18 грудня 2000 року № 338. Паспортизація здійснюється для створення загальнодержавного реєстру ПНО як складової частини ЄДС. Незважаючи на те, що визначення ПНО, що подається у цьому Положенні, практично збігається з визначенням ПНО, поданому у Законі «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Положення конкретизує механізм ідентифікації ПНО. Перевагою Положення є те, що воно не покладає цей обов’язок на власників ПНО, як це має місце у законодавстві про об’єкти підвищеної небезпеки: весь тягар ідентифікації ПНО лежить на органах ЄДС. З точки зору власників господарських об’єктів, вони не зв’язані жодними обов’язками, які накладає правовий режим ПНО, до моменту отримання повідомлення органів Державного департаменту страхового фонду документації про необхідність ідентифікації ПНО.
Визначення переліків ПНО здійснюється комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласних державних адміністрацій. Переліки ПНО з усіх областей передаються до Головного управління планування та дій у надзвичайних ситуаціях МНС, який формує зведений перелік ПНО по всій Україні і передає його до Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мігрографії Державного департаменту страхового фонду документації. Останній займається розсилкою форм паспортів ПНО, збором і аналізом отриманих даних.
Відповідно до Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1288, Державний реєстр ПНО є автоматизованою інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації щодо ПНО. Реєстр ведеться Державним департаментом страхового фонду документації для забезпечення підготовки управлінських рішень щодо запобігання та ліквідації наслідків НЕС, а також для потреб страхового фонду документації. З моменту реєстрації на об’єкт у повному обсязі поширюється правовий режим ПНО.
Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях 1999 року предебачає, що на ПНО мають бути у постійній готовності локальні системи виявлення загрози виникнення НС і локальні системи оповіщення населення та персоналу ПНО. Такі системи повинні створюватися і підтримуватися за рахунок власників ПНО. Відповідно до п. 29 Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, ПНО повинні мати свої аварійні формування чи підрозділи
Додаток № 1
НОРМАТИВИ
порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин.
----------------------------------------------------------------------------------------
Найменування |Порогова маса, тонн
небезпечної речовини |----------------------------
|1 клас | 2 клас
-----------------------------------------------------------------
Аміак 500 50
Амонію нітрат* 2500 350
Амонію нітрат (добрива)** 5000 1250
Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота 2 1 та/або її солі
Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота 0,1 та/або її солі
Бром 100 20
Хлор 25 10
Нікелеві сполуки
(дрібнодисперсний порошок), 1 монооксид нікелю, діоксид нікелю,
триоксид нікелю, сульфід нікелю (II), сульфід нікелю (III)
Формальдегід (концентрація більш як 50 5 90 відсотків)
Водень 50 5
Фосфористий водень (фосфін) 1 0,2
Хлороводень (зріджений газ) 50 25
Алкіли свинцю 0 5
Ацетилен 50 5
Етилену оксид 50 5
Пропілену оксид 50 5
Метанол 5000 500
Кисень 2000 200
Сірководень 50 5
Арсеновмісний водень (арсен) 1 0,2
Сірки діоксид 250 25
Сірки триоксид 75 7,5
Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген) 0,75 0,3 Метилізоціанат 0,15
Додаток № 2
НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин за категоріями
_____________________________________________________________________
|Порогова маса, тонн
Категорія небезпечних речовин ___________________|
| 1 клас | 2 клас
___________________________________________________________
Горючі (займисті) гази 200 50
Горючі рідини 50 000 5000
Горючі рідини, перегріті під тиском 200 50
Ініціюючі (первинні) вибухові речовини 50 10
Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові 200 50
речовини
Речовини - окисники 200 50
Високотоксичні речовини 20 5
Токсичні речовини 200 50
Речовини, які становлять небезпеку для 500 200
довкілля (високотоксичні для водних організмів)
Речовини, які становлять небезпеку для 2000 500 довкілля (токсичні для водних організмів)
або можуть здійснювати довгостроковий
негативний вплив на водне середовище
Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 500 100 водою
Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 200 50 водою з виділенням горючих або
вибухонебезпечних чи токсичних газів
Додаток № 3
-
« ЗАТВЕРДЖУЮ »
посада, підпис, прізвище, ім'я по батькові керівника суб'єкта господарської діяльності
«___» __________________20___р..
мп