- •Цивільний захист конспект лекцій
- •За редакцією доц. В.Є. Гончарука
- •Тема 1. Стор.
- •Загальні положення.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Література:
- •Тема 2.
- •1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Література:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Література:
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
- •Література:
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •Додатки
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
- •1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Допоміжні таблиці
- •Тема 7.
- •1.Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •Література:
- •Тема 8.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Приклад.
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
- •Література
- •Цивільний захист конспект лекцій
3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:
загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті господарської діяльності (ОГД) - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;
захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;
система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;
розміщення (віддалення) захисних споруд відносно місць робіт дозволяє людям сховатися після сигналу-повідомлення цивільної оборони (ЦО) за встановлений час;
сховища своєчасно приводяться до готовності для приймання людей (протягом 12 год після введення надзвичайного стану);
робітники і службовці навчені правильним діям після сигналу-повідомлення ЦО;
система повідомлень діє оперативно і надійно.
Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.
Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Норми об’ємно - планових рішень:
а) площа підлоги:
- 0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;
- 0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;
б) внутрішній об’єм приміщень не менше 1,5 м3/людину;
в) висота приміщень не більше 3,5 м:
при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;
при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;
г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;
д) на основі директиви начальника ЦО України в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно укрити виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.
Оцінка систем життєзабезпечення сховища
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і звя’зок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити безперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. Як правило розглядається оцінка тільки повітропостачання, як однієї з основних та найбільш вразливих систем життєзабезпечення людей.
Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду в залежності від температури зовнішнього середовища:
а) за режимом І - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), більше 30° С (IV зона).
б) за режимом ІІ - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління.
В даний час вітчизняною промисловістю виготовляються фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік.
У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І.
Продуктивність фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в режимі І - 1200 м3/год, в режимі II - 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900 - 1300 та 1300 - 1800 м3/год. ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ. За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.
Вихідні дані:
Кількість працюючих, що потребують захисту (N, чол.) 310
Температура зовнішнього повітря (оС) 30
Характеристика інженерного захисту:
Розміщення сховища: окремо розташоване
Площа приміщення: (S, кв.м)
приміщення для укриття людей 164
пункт управління - 2.3 медичний пункт -
2.4тамбур-шлюз -
2.5 санітарні вузли 12
2.6 для зберігання продуктів 8
2.7 для фільтровентиляційного обладнання 20
Висота приміщення (м) 2,65
Перекриггя сховищ (см)
бетон 5
цегла -
бутова кладка -
грунт 60
деревина -
Тип фільтровентиляційного обладнання:
промислова установка (м3/год) -
ФВК-1 1
ФВК-2 -
ЕРВ-72-2 -
ЕРВ-72-3 -
Режим роботи системи повітропостачання 1,2,3
Алгоритм розрахунку:
1. Оцінка місткості захисної споруди.
Визначають площу основних і додаткових приміщень.
Загальна площа основних приміщень:
де:
N - кількість основних приміщень;
Si - площа і-того приміщення.
Визначають загальну площу всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):
де: М - кількість допоміжних приміщень;
Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.
Визначають місткість сховища за площею:
-
Визначають місткість сховища за об'ємом всіх приміщень в
зоні
герметизації:
де: h - висота приміщення, м;
1,5 - норма об'єму на людину, м3.
Порівнюючи дані місткості за площею Мs та за об'ємом Мv визначають фактичну (розрахункову) місткість Мф. За фактичну місткість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Мф = 328 чол.
Визначають показник, що характеризує місткість захисних споруд (коефіцієнт місткості):
де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).
Висновок: КM > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну.
2.Оцінка захисних властивостей захисної споруди від радіоактивного ураження.
Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл. Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою:
де: hі - товщина і-того захисного шару сховища;
Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 1.
d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 2.
Кпосл. розр. є меншим 1000. Отже, необхідно додати ще певні шари перекриттів, щоб довести його як мінімум до 1000 (4-й клас сховищ).
3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
3.1 Визначають норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.
При температурі зовнішнього повітря 30о норми подачі повітря на одного чоловіка в годину становлять:
в І режимі - 11 м3/год/людину;
в ІІ режимі – 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління;
3.2 Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:
в І режимі:
в ІІ режимі:
де:
Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;
Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.
3
в І режимі
в ІІ режимі
де:
Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична місткість сховища.
Висновок: Кж < 1, кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами у всіх режимах. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.
Для забезпечення роботи 3-го режиму необхідно встановити РУ-150\6.
Висновок:
Сховище не відповідає вимогам до сховищ 4-го класу. Необхідно вжити заходів для збільшення товщини перекриття, кількості фільтровентиляційних комплексів та регенеративних установок.