- •Цивільний захист конспект лекцій
- •За редакцією доц. В.Є. Гончарука
- •Тема 1. Стор.
- •Загальні положення.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Література:
- •Тема 2.
- •1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Література:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Література:
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
- •Література:
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •Додатки
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
- •1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Допоміжні таблиці
- •Тема 7.
- •1.Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •Література:
- •Тема 8.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Приклад.
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
- •Література
- •Цивільний захист конспект лекцій
Приклад.
У результаті весняного водопілля відбувся підйом рівня води в річці, через яку прокладений металевий міст. Біля річки розташоване селище. Недалеко від нього є водосховище з греблею. Після переповнення водосховища і прориву греблі через проран в ній з приведеним розміром прориву – В=0,5 почалося різке збільшення рівня води в річці і гідропотік води спрямувався до селища. Відомі висота рівня води у верхньому б'єфі греблі Н0 = 80 м, віддалення створу об'єкта від греблі L = 5 км, гідравлічний схил водяної поверхні річки i = 1 • 10-3, а також висота розташування об'єкта hм = 2 м, максимальна висота затоплення ділянки місцевості (селища) по створу об'єкта hзат = 8 м і висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі об'єкта, hср = 5 м. Об'єкт економіки: будівлі - каркасні панельні, склади - цегляні; обладнання - підземні кабелі електромережі. У селищі 57 одноповерхових цегляних будинків, їх підвали – кам'яні. До кожного будинку підведені труби газопостачання. У селищі проходить дорога з асфальтобетонним покриттям. Визначити параметри хвилі прориву - висоту, швидкість і ступінь можливих руйнувань на об'єкті і в селищі.
Розв'язок:
1. Висота хвилі прориву:
З табл.6 для В=0,5, Н0 = 80 м, i = 1· 10-3, знаходимо А1=320, В1=166. Тоді
= = 4,45 (м).
2. Швидкість хвилі прориву:
.
З табл.6 для В=0,5, Н0 = 80 м, i = 1 · 10-3 знаходимо А2=61, В2=52. Тоді
= = 0,858 (м/с).
3. Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву визначаємо за табл. 8 при Н0 = 80 м, L = 5 км, i = 1 · 10-3 , тоді:
tгр = 0,2 год = 12 хв та tфр = 0,1 год = 6 хв.
4. Час (тривалість) затоплення території об'єкту:
tзат = β(tгр - tфр)(1-hм / h).
Коефіцієнт β знаходимо за табл. 7 при Н0/h0 = 80/8 = 10, тобто при H0=10h0 і відношені iL/H0 = 10-3 ·5000/80 = 0,0625. Отже, при iL/H0 = 0,0625 и H0 =10h0 за табл.7 коефіцієнт β знаходимо методом інтерполяції:
β = 14 + (15,5-14)(0,0625 – 0,05) / (0,1-0,05) = 14 + 1,5 · 0,0125/0,05 = 14,375.
Тоді tзат = 14,375 · (0,2 – 0,1)(1-2 / 4,45) = 0,79 (год) = 47,4 (хв).
5. Можливі руйнування хвилі прориву знаходять за табл. 9 при h = 4,45 м і V = 0,858 м/с = 0,9 м/с.
а) На об'єкті: будівлі отримають слабкі руйнування, а склади – сильні руйнування.
б) В селищі будинки, міст, дорога – отримають сильні руйнування.
2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
Греблі, як природні так і штучні, повинні знаходитися під пильним спостереженням спеціалістів-гідротехніків з експлуатаційного персоналу, представників науково-дослідних та інших спеціалізованих організацій. У разі небезпеки прориву штучної греблі, необхідно вжити наступних заходів щодо недопущення події. Наприклад: регулюванням стоку води, форсованим спрацювання водосховища, транзитним пропуском води. Якщо існує небезпека прориву греблі природного водосховища, то необхідно вжити заходів щодо укріплення стіни греблі, або викликати прорив у менш небезпечному напрямку.
Для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ завчасно виконуються наступні заходи:
а) адміністративні:
– обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву затоплення;
– евакуація населення із зон, де час приходу хвилі прориву після руйнування греблі, складає менше чотирьох годин – терміново, а з решти території – при виникненні загрози затоплення;
б) інженерно-технічні:
– обвалування (будівництво дамб);
– створення надійних дренажних систем;
– берегоукріплюючі роботи щодо запобігання зсувам, обвалам тощо;
– улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках і спорудах;
– насадження низькостовбурних лісів із вільхи, верби, осики і берези, що збільшує шорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.
Населення повинно бути ознайомлено із системою попередження про небезпеку. З метою забезпечення життя і здоров'я громадян, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди підприємствам, установам і організаціям, матеріальним і культурним цінностям у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуацїї проводиться оповіщення та інформування населення.
Рекомендації щодо дій населення в умовах загрози руйнування греблі водосховищ:
Оповіщуються усі населені пункти, які підпадають у зону можливого катастрофічного затоплення.
Завчасно повинні бути сплановані можливі маршрути евакуації на підвищені ділянки місцевості. Необхідно передбачити, що брати з собою при евакуації.
Після надходження інформації про небезпеку руйнування греблі водосховища, необхідно терміново евакуюватися на підвищену ділянку і знаходитися там до того часу, поки не зійде вода, або не буде передана офіційна інформація, що небезпека минула.
Після спаду води необхідно дотримуватися ряду правил:
остерігатися обірваних проводів, проводів, які провисли, повідомляти про наявність таких пошкоджень, а також про руйнування каналізації і водопровідних мереж у відповідні комунальні служби;
не можна вживати в їжу продукти, які знаходилися в контакті з водяними потоками.
Питну воду перед вживанням необхідно перевірити на придатність. Колодязі з питною водою повинні бути осушені і вичищені.
Усі будинки повинні бути оглянуті, складені акти огляду щодо придатності для проживання, а також для проведення аварійно-відновних робіт.
При входженні в будинок, не слід користуватися відкритим вогнем оскільки у приміщенні може бути присутній газ, або вибухонебезпечна речовина.
Не використовувати джерела енергоспоживання поки не будуть перевірені джерела енергозабезпечення.
Необхідно відкрити всі двері і вікна для просушки будинків, прибрати вологе сміття, дати можливість підлогам і стінам висохнути.