- •Цивільний захист конспект лекцій
- •За редакцією доц. В.Є. Гончарука
- •Тема 1. Стор.
- •Загальні положення.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Література:
- •Тема 2.
- •1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Література:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Література:
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
- •Література:
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •Додатки
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
- •1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Допоміжні таблиці
- •Тема 7.
- •1.Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •Література:
- •Тема 8.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Приклад.
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
- •Література
- •Цивільний захист конспект лекцій
2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
Параметри зони хімічного забруднення залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну і/або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємності обваловані, не обваловані), метеоумов, характеру місцевості та ін.
При "вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не перевищує 0,05 м, при виливі "у піддон" (обваловану місцевість) висота шару приймається h = Н - 0,2 м, де Н – висота обвалування, м.
Прогнозування й оцінка хімічної обстановки під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті (автомобільному, річковому, залізничному, трубопровідному, морському) здійснюються для визначення можливих наслідків аварій, порядку дій у зоні можливого забруднення й уживання заходів для захисту людей (аварійне прогнозування), а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів, які зберігають або використовують НХР, і адміністративно-територіальних одиниць (АТО), в межах яких живе населення, яке може бути уражене НХР (довгострокове прогнозування) .
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.
Вихідними даними при аварійному прогнозуванні є:
тип і кількість НХР на об’єкті Q, т;
умови зберігання НХР: у ємностях (обваловані, не обваловані), трубопроводах;
висота обвалування ємності Н, м;
метеоумови: напрямок (азимут А) і швидкість вітру (V, м/с), температура повітря (°С) ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція (визначається за часом доби (ніч, день) і хмарністю);
характер місцевості: відкрита, закрита (довжина забудови, лісового масиву, км);
кількість людей на об’єкті (у населеному пункті), що може опинитися в зоні можливого забруднення;
забезпеченість населення засобами захисту, %.
Прогнозування й оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (taв = 4 год) - тривалість збереження сталих метеоумов. Після цього прогноз має бути уточненим.
Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів. Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:
загальна кількість НХР для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР "вільно";
кількість НХР в одиничній найбільшій технологічній ємності для інших об’єктів. У цьому разі приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;
метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20°С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується (тобто завжди передбачається, що вітер в сторону об’єкта, відносно якого визначається обстановка), а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;
середня щільність населення для цієї місцевості;
ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності;
ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;
при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300- 500 т);
заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.
При цьому визначаються:
Глибина прогнозованої зони хімічного забруднення, Гпзхз, км.
Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення, Шпзхз, км.
Площа прогнозованої зони забруднення, Sпзхз, км2.
Площа зони можливого хімічного забруднення Sзмхз, км2.
Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (населеного пункту), tпідх, год (хв).
Час уражаючої дії фактора забруднення НХР, typ, год.
Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження, В, осіб.
Результати розрахунків щодо оцінки хімічної обстановки необхідно звести до підсумкової таблиці. На карту наносяться межі прогнозованої зони забруднення, аналізуються результати і робляться висновки та пропозиції щодо захисту працівників об’єкта господарювання (населеного пункту), який може опинитись у зоні хімічного забруднення. Після закінченні розрахунків визначається ступінь хімічної небезпеки для кожного об’єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) .
У висновках з оцінки ХО відзначається:
1.Чи може опинитись об’єкт у зоні хімічного забруднення (опиниться, якщо RO<Гпзхз, а напрямок вітру збігається з напрямком на об’єкт господарювання щодо ХНО, де R0 –віддаль до ХНО).
2.Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу i населення та очікувані втрати).
3.Визначається вплив НХР на виробництво, матеріали та сировину.
4.Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), будівель і захисних споруд (ЗС), евакуація).
5.Визначаються можливості герметизації виробничих будівель та інших приміщень, де працюють люди, а також можливість продовжувати виробничий процес у засобах індивідуального захисту.
Порядок нанесення зон хімічного забруднення на картографічну схему
Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, півколом або сектором, який має певні кутові розміри Φ (рис.1) і радіус, рівний глибині прогнозованої зони забруднення Гпзхз. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом забруднення.
Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ), що має форму еліпса включається у зону можливого забруднення. На топографічних картах і схемах зона можливого забруднення має вигляд (рис.2):
Рис 1. Кутові розміри зон можливого забруднення.
а) при швидкості вітру за прогнозом < 0,5 м/с зона забруднення має вигляд кола:
- точка 0 відповідає джерелу забруднення;
- Φ=360°;
- радіус кола рівний Гпзхз.
б) при швидкості за прогнозом від 0,6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:
- точка 0 відповідає джерелу забруднення;
- Φ=180°;
- радіус півкола рівний Гпзхз;
- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямом вітру.
в) при швидкості вітру за прогнозом > 1 м/с зона має вигляд сектора:
- точка 0 відповідає джерелу забруднення;
г) Φ=90° при швидкості вітру за прогнозом від 1,1 до 2 м/с і Φ=45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;
- радіус сектора рівний Гпзхз;
- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямом вітру.
Порядок нанесення зон забруднення на карту або схему наступний:
На координатах позначають центр аварії і наносять площу району аварії (суцільною лінією) діаметром До приблизно рівним ¼ Шпзхз.
Біля кола роблять пояснюючий напис (у чисельнику - вид НХР і кількість, а у знаменнику - час, дата розливу).
Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованої зони забруднення.
Наносять зону можливого забруднення радіусом рівним Гпзхз формою, що визначається швидкістю вітру (значенням Φ) (пунктирними лініями).
На рис. 2. показаний спосіб визначення напрямку вітру по заданому азимуту.
Рис. 2. Можливі напрями вітру (азимути)