- •Цивільний захист конспект лекцій
- •За редакцією доц. В.Є. Гончарука
- •Тема 1. Стор.
- •Загальні положення.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Література:
- •Тема 2.
- •1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Література:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Література:
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
- •Література:
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •Додатки
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
- •1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Допоміжні таблиці
- •Тема 7.
- •1.Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •Література:
- •Тема 8.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Приклад.
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
- •Література
- •Цивільний захист конспект лекцій
3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
На ХНО стався аварійний викид НХР. В зону забруднення може попасти об’єкт господарської діяльності (ОГД), розташований на певній відстані від ХНО. Необхідно оцінити хімічну обстановку, що може скластися на ОГД і запропонувати заходи по захисту людей.
Вихідні дані:
Тип викинутої НХР водень бромистий
Кількість НХР (Q0), т 50
Ємність обвалована, висота обваловки (Н), м 1,0
Температура повітря, оС 20
Швидкість вітру (V), м/с 4
Азимут вітру (А), град. 290
Час аварії 12.00
Хмарність напівясно
Місцевість відкрита
Кількість людей, що працює на ОГД 250
Забезпеченість протигазами, % 60
Відстань від ХНО до ОГД (RO), км 3,0
Розрахунок:
1. За табл. 1 визначається ступінь вертикальної стійкості атмосфери (день, напівясно, V= 4 м/с) – ізотермія.
2. Визначення розмірів (глибини, та площі) зони хімічного забруднення.
2.1.За формулою (1) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
(т), (1)
де :
К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (таблиця 2), К1=0,13 ;
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших НХР (таблиця 2), К3=6;
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря:
при ізотермії К5=0,23 (табл.3),
K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця 2), K7=1;
Q0 - кількість викинутої НХР (т).
QE1 = 0,13·6·0,23·1·50 = 8,97 т.
2.2. За таблицею 4, використовуючи інтерполювання визначають глибину зони первинної хмари Г1.
Г1 = = 6,07 км. (2)
2.3.За формулою (3) визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
(т), (3)
де:
K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (таблиця 2), K2=0,055;
K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця 5), K4=2;
K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;
d - густина НХР, т/м3 (таблиця 2), d=1,49;
h - товщина шару НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м, при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2, де Н – висота обваловки або піддону в м ), h=1,0-0,2=0,8;
K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т, (4)
де:
N - час після аварії, год., приймаємо N=4 год.;
2.4. Т - тривалість випаровування речовини – тривалість вражаючої дії (формула (5), год.
(год), (5)
Т==10,8 год.
Т>N, тому K6 = 40,8 = 3,03 .
QE2==16,79 т.
2.5. Для знайденої величини QE2 визначають глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця 4.), аналогічно як для Г1.
Г2 = = 8,62 км.
2.6. Повна розрахункова глибина зони зараження Гр , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою (6):
Гр = Г1,2 +0,5 Г2,1 (км), (6)
де:
Г1,2 = max {Г1 , Г2 } = 8,62 км;
Г2,1 = min {Г1 , Г2 } = 6,07 км.
Гр = 8,62+0,5·6,07 = 11,66 км.
2.7. Отримане значення повної розрахункової глибини зони зараження Гр порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп , що визначається за формулою (7):
(км), (7)
де:
N - час від початку аварії, год (N=4);
W - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця 6.), W=24 км\год..
Гп = 4·24 = 96 км.
2.8 Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр}.
Гпзхз = min{96; 11,66} = 11,66 км. (8)
3. Площа зони хімічного забруднення
При прогнозуванні визначаються:
а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ).
Sзмхз = 8,72 · 10-3 ·Гпзхз2 ·Ф км2, (9)
З табл. 7 для V = 4 м/с Ф = 45о, тоді
Sзмхз = 8,72 · 10-3 ·11,662 ·45 = 53,35 км2,
б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою
Sпзхз = К8·Гпзхз2 ·N0,2 км2, (10)
де К8 – коефіціент, для ізотермії К 8= 0,133 (табл. 3);
N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (N = 4 год.).
Sпзхз = 0,133·11,662·40,2 = 23,86 км2.
4. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх).
Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:
t підх = RO/W, год, (11)
де RO - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;
t підх = 3/24 = 0,125 год = 7,5 хв.
5. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження.
З табл. 8 при 60% забезпеченістю протигазами втрати людей становлять:
при перебуванні на відкритій місцевості 250 · 0,4 = 100 чол.
при перебуванні у будівлях і простіших укриттях 250 · 0,22 = 55 чол.
Структура втрат становить (примітка до табл. 8):
легкого ступеня 100·0,25 = 25 чол.;
середньої тяжкості 100·0,4 = 40 чол.;
смертельне ураження 100·0,35 = 35 чол.
6. За допомогою табл. 9 визначаємо речовини та їх кількість, необхідну для проведення дегазації, а також визначаємо тип протигаза, що може використовуватись для захисту від ураження даною НХР.
Для нейтралізації 50 тонн водню бромистого необхідно 1000 тонн 10 % розчину NaOH. А захистити зможе протигаз фільтруючий типу А, БКФ, або ізолюючого типу.
Результати оцінки хімічної обстановки:
Джерело забруднення |
Тип НХР, кількість, т
|
Глибина ПЗХЗ, км
|
Ширина ПЗХЗ, км
|
Площа ПЗХЗ, км2
|
Площа МЗХЗ, км2
|
Тривалість уражаючої дії, год |
Час підходу хмари НХР, хв |
Втрати людей, структура втрат, чол. | |
Зруйно-вана ємність з НХР на ХНО |
Водень Бромис-тий |
11,66 |
1,89 |
23,86 |
53,35 |
10,8 |
7,5 |
100, з них: смерт.-35 серед.-40 легкі-25 |
Висновки:
1. ОГД може опинитись у зоні хімічного забруднення (RО<Гпзхз).
2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 7,5 хв., що не дає змоги вивести людей із зони забруднення.
3. Тривалість дії уражаючого фактора НХР відносно велика –10,8 години.
4. Основні заходи щодо захисту людей:
негайне оповіщення виробничого персоналу про загрозу хімічного забруднення;
терміново зупинити виробництво і розмістити людей у сховищі; систему повітропостачання включити в режим фільтровентиляції;
вести хімічну розвідку на об’єкті безперервно;
забезпечити виробничий персонал протигазами на 100 відсотків.
Графічний додаток