Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Logistika_41-50.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
264.19 Кб
Скачать

30 Підходи до управління матеріальними підходами у виробничій логістиці

Управління матеріальними потоками у рамках внутрішньовиробничих логістичних систем ґрунтується на двох принципово різних підходах: штовхаючому і тягнучому:

1)Перший підхід називається “штовхаюча” система і є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік “виштовхується” кожному наступному адресату строго за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом. “Штовхаючі” моделі управління матеріальними потоками характерні для традиційних методів організації виробництва. Можливість їх застосування для логістичної організації виробництва з’явилася у зв’язку з масовим розповсюдженням обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій.

2) Другий варіант організації логістичних процесів на виробництві ґрунтується на принципово іншому способі управління матеріальним потоком. Він називається “тягнучою” системою і є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності. Тут центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки. Основною функцією центра управління є постановка завдання перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга. Перевагою “тягнучих” (витягуючих) систем є те, що вони не вимагають загальної компютерізації виробництва.

31. Перелічіть переваги та недоліки “штовхальної” та “тягнучої” систем.

“Штовхальна" система – є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік "виштовхується" кожному наступному адресату суворо за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом.

Недоліки "штовхальних" систем: 1) чим більше факторів щодо кожної з ланок логістичного ланцюжка має враховувати центр управління, тим складнішим, дорожчим і досконалішим має бути програмне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення; 2) складність перебудови виробничої системи під час збоїв або збільшення попиту.

Переваги "штовхальних" систем: 1) відсутність залежності роботи підприємства від своєчасності постачань; 2) спрощення контролю за організацією виробничого процесу, оскільки управління ними централізоване.

"Тягнуча"- є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності. При застосуванні цього підходу центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань.

Переваги "тягнучих" (витягуючих) систем: 1) не вимагають загальної комп'ютеризації виробництва; 2) не потребують створення значних запасів матеріальних ресурсів.

Недоліки "тягнучих" (витягуючих) систем: 1) передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань; 2) вимагають підвищеної відповідальності персоналу всіх рівнів, особливо виконавців.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]