14.6. Дифракція на кристалічній решітці

Просторовою решіткою називається таке оптично неоднорідне середовище, в якому неоднорідності періодично повторюються в усіх трьох просторових напрямках. Прикладом просторової дифракційної решітки може бути кристалічна решітка твердих тіл, де центрами розсіювання є вузли кристалічної решітки: іони, атоми чи молекули.

Вульф та Брег запропонували розглядати дифракцію рентгенівського випромінювання на кристалічній структурі як результат віддзеркалення його від паралельних сітчастих площин кристала, як показано на Мал.159.

Різниця ходу інтерферуючих променів 1' та 2' становить 2dsin і умовою спостереження максимуму n - го порядку буде

. (3)

Ця умова лежить в основі рентгеноструктурного аналізу. Аналізуючи рентгенограму дифракційної картини, за відомими d і  можна знайти , а за даною  можна визначити періоди кристала.

Вираз (3) називають формулою Вульфа-Брега.

14.7. Роздільна здатність оптичного приладу

Згідно розрахунків дифракція Фраунгофера на круглому отворі створює систему світлих та темних кілець, причому кут , що відповідає границі нульового максимуму (центральна світла пляма, див.Мал.160), визначається з умови

, (1)

де D  діаметр отвору. Величина називається роздільною силою об'єктива. Вважаючи, що маємо

.

Роздільна сила об'єктива пропорційна його діаметру.