Тема 7. Культура епохи Відродження

Соціально-економічні передумови становлення культури Відродження. Проторенесанс, раннє, Високе та пізнє Відродження. Античні традиції в культурі Відродження.

Міський характер культури Відродження. Використання античних традицій. Посилення світських мотивів в культурі. Гуманізм як ідеологія Відродження. Гуманістична направленість християнства. Індивідуалізм. Філософська думка епохи Відродження. Неоплатонізм як філософська основа ренесансного світогляду. Антропоцентризм філософії Відродження. Платонівська академія у Флоренції. Поділ наук на науки "божественні" та "людські". Перші літературні об'єднання: Камера риторів у Нідерландах, Плеяди у Франції. Перша академія поезії та музики у Франції.

Еволюція Відродження в Італії: Проторенесанс (ХІІІ - поч. ХІV ст.), Раннє Відродження (ХIV – 90-ті роки ХV ст.), Високе Відродження (90-ті роки ХV – ХVI ст.), Пізнє Відродження (40-ві роки ХVI – поч. ХVII ст.). Розвиток природничого знання. Джерела наукового прогресу епохи Відродження: антична культура та філософія, ідеї античних мислителів-натуралістів, а також східна, зокрема арабська філософія, наука. Університети Парижа та Оксфорда. Творча спадщина математиків, астрологів, оптиків (Ніколо Орема, Леонардо Фібоначчі (Пізанський), Леві бен Герсон, Джефі Чесер, Роберт Гроссетест). Леонардо да Вінчі – італійський митець, інженер, архітектор, філософ, теоретик мистецтва, природодослідник. Геліоцентрична концепція Миколи Коперника. Географічні відкриття Христофора Колумба, Васко да Гами та Фернана Магеллана. Винаходи епохи: друкарський верстат, компас, артилерія, книгодрукування. Бібліотеки. Розвиток науки.

Особливості художнього осмислення дійсності: поезія, проза, драматургія. Утвердження принципів реалізму та їх вплив на розвиток мистецтва. Найважливіша риса ренесансної культури – увага до людини, її реального земного життя. Ідеал сильної особистості. Італійська та іспанська мода як відображення побутової культури Ренесансу. Зв’язок культури Відродження з гуманізмом – внутрішній зміст ренесансу. Єресь – складний елемент духовного життя Західної Європи в ХI – ХV ст. Трагедія індивідуалізму та гуманізму Відродження в творчості В. Шекспіра. Сонети. "Гамлет", "Отелло", "Король Лір", "Макбет", "Генріх VIII". Від романтизму до критичного реалізму.

Ідеал сильної держави. Нікколо Макіавеллі. "Государ". Гуманізм як ідеологія Відродження. Творчість Данте Аліг’єрі. "Бенкет".

Франческо Петрарка. К. Салютаті. Поезія Візантії та її вплив на гуманістичну направленість італійської літератури. Творчість Леонардо Бруні. "Про лицемірів". Античернецька полеміка гуманістів. Боротьба із схоластикою. Паоло Варджерія та пошуки гуманістів у галузі виховання й освіти. Гуманізм флорентійської Платонівської академії. Марсіліо Фічіно та Джованні Піко делла Мірандола – основоположники християнського гуманізму. Концепція "загальної релігії" в трактаті "Про християнську релігію" М.Фічіно. Еразм Роттердамський – видатний гуманіст Північного Відродження. "Адагії". "Апофтегмата"."Скарга Миру"."Похвала глупоті".

Ренесансна література і поетична традиція Франції. Гурток Маргарити Наварської. Клеман Моро, Франсуа Рабле. П’єр де Ронсар. Філософсько-моралістична проза М. Монтеня. Творчість Сервантеса й Лопе де Веги. Реалістичний роман і світова література.

Естетичні принципи Відродження й художні надбання культури. Трагедія індивідуалізму і криза культури Відродження.