58. Лісові відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України про охорону навколишнього природного середовища іншими актами законодавства України.

Земельні, водні та гірничі відносини, а також відносини щодо

охорони, використання і відтворення рослинного і тваринного світу

в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюються відповідним

законодавством України.

Завданням Лісового кодексу України є регулювання правових

відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони

та відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей,

задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі їх

науково обгрунтованого раціонального використання.

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують

дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних

компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані,

впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм

призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні

(водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі,

рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене

експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.

До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті

лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

До лісового фонду не належать:

усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не

віднесені до категорії лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони проводяться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами з урахуванням режиму цих територій в порядку, встановленому Законом України "Про використання земель оборони", цим Кодексом та іншими актами законодавства.

60. ■ міжнародне співробітництво - активна співпраця з усіма краї¬нами і міжнародними організаціями з метою досягнення загальнопла- нетарної стабільності та злагоди Міжнародне співробітництво

У свій час програмою "Заповідники" (1994 рік) з метою активі¬зації участі України у міжнародному співробітництві з питань охорони і раціонального використання територій та об'єктів природно-заповід-ного фонду передбачалося:

■ активізувати діяльність, спрямовану на укладення багатосто¬ронніх та двосторонніх міжнародних угод у сфері природно-заповідної справи; ■ вирішити питання приєднання України до Рамсарської конвенції 1971 року про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як місця оселення водоплавних птахів, Вашингтонсь¬кої конвенції 1973 року про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, Боннської конвенції 1979 року про охорону мігруючих видів диких тварин, Бернської конвен¬ції 1979 року про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ їх перебування в Європі, Конвенції 1992 року про біорізноманіття й ін¬ших міжнародно-правових актів, пов'язаних з вирішенням завдань при¬родно-заповідної справи;

■ забезпечити широку участь державних і наукових установ та не¬урядових організацій у виконанні міжнародних проектів, спрямованих на вирішення глобальних проблем охорони навколишнього природного середовища та розвиток природно-заповідної справи;

■ створити у прикордонних місцевостях міждержавні природно- заповідні території, передусім природні заповідники та національні природні парки, опрацювати з відповідними міжнародними організаці¬ями питання надання кращим природним заповідникам та національ¬ним природним паркам України статусу біосферних, сертифікації їх Радою Європи з врученням відповідних дипломів;

■ систематично аналізувати міжнародний досвід розвитку природ¬но-заповідної справи, проводити наукові форуми та робочі зустрічі українських фахівців з іноземними колегами;

■ розширити стажування українських фахівців природно-заповід- ної справи за кордоном;

• сприяти створенню в Україні міжнародних наукових та інших центрів з проблем природно-заповідної справи;