2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України.

У межах своїх повноважень Служба організовує та здійснює систематичний контроль за виконанням актів законодавства, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і подає їх на розгляд Мінприроди.

Основними завданнями Служби є:

-участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері збереження та невиснажливого використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об'єктів;

-забезпечення державного управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду;

-здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

-забезпечення збереження біологічного та ландшафтного різноманіття на територіях природно-заповідного фонду;

-підготовка пропозицій щодо сталого розвитку репрезентативної мережі природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі.

55. В умовах глобального антропогенного тиску виникають ситуації, в яких загострюється необхідність екстренного втручання в екосистеми, щоб запобігти їх деградації. Як реакція-відповідь - це стабілізація еко- топічної ситуації. Менеджмент заповідних екосистем та біорізноманіття застосовується у випадку, коли екосистеми втратили здатність до са­морегуляції, керування ними утруднюється внаслідок відсутності деталь­ної інформації про екотопічні, трофічні, консортивні, міжпопуляційні й інші біоценотичні зв’язки. Керування екосистемами потребує знань про компоненти біоценозу, на основі яких виробляється комплексний підхід, а висновки мають подаватися узгоджено різними фахівцями.

Структура менеджмент-плану біотопу. Пропозиції в галузі управління екосистемами мають бути відображені в своєрідному доку­менті, який називається план менеджменту або менеджмент-план, чи план управління. Плани менеджменту розробляються для окремих пріоритетних об’єктів, яким загрожує зникнення чи деградація. Такий документ повинен мати індивідуальний характер для кожного об’єкта окремо. На основі міжнародного досвіду Г.В. Парчук розробив типову структуру плану менеджменту біотопів та водно-болотних угідь.

Основними завданнями плану менеджменту є розвиток політики та законодавства щодо охорони виду (біотопу) та в аспекті природоко­ристування, зменшення негативного впливу, підвищення участі насе­лення у природоохоронній діяльності, штучне розведення та розселення виду, реінтродукція, екологічний моніторинг і проведення досліджень. У вступній частині типового проекту плану відзначаються нормативно-правові підстави для розробки менеджмент-плану. Такими нормативно-правовими підставами для біорізноманіття на видовому рівні є Червона книга України, Зелена книга України, міжнародні та ре­гіональні “червоні переліки”.

56. Режим заповідний — суворий режим охорони природного комплексу природних заповідників, а також заповідних зон біосферних заповідників і національних природних парків, що забороняє будь-яке господарське використання території заповідників, а також будь-яке пряме і безпосереднє втручання в хід природних процесів і явищ.

Збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду забезпечується