Додатки Додаток а Детальний переказ

1. Оголошення теми уроку.

— Сьогодні ми будемо вчитися складати переказ тексту.

А ось про кого цей текст, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.

Червонясту шубу має,

По гілках вона стрибає.

Хоч сама мала на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намиста оченята.

Хто це? Спробуйте вгадати.

2. Слухання тексту.

Білоччина комора

Був кінець літа. Маленька білочка готувалася до зими. У дуплі дерева вона влаштувала комору. Весь день носила в дупло горіхи і жолуді. Великий запас харчів зробила білочка на зиму. Їй не страшна сувора зима.

Пояснення значення слів: комора, харчі.

3. Змістовий аналіз тексту.

— Про кого йдеться в тексті? Що про неї розповідається? Чому білочка робила запаси? Чим любить ласувати білочка? А чому не страшна буде зима цій білочці? То що головне хотів нам сказати автор цієї розповіді?

4. Мовний аналіз тексту.

— Як можна по-іншому висловити думку в першому реченні? (За

кінчувалось літо.) У п'ятому реченні? (Запаслась харчами.)

Замініть вказані слова близькими за значенням.

Влаштувала — зробила, носила — запасала, харчів — їжі, сувора — морозна.

5. Структурний аналіз тексту.

— Яким реченням починається текст? А яким закінчується?

— У цьому тексті білочка описується чи про неї щось розповідається?

— Назвіть опорні слова.

Учитель записує на дошці: був, готувалася, влаштувала, носила, зробила, не страшна.

— Прочитайте план.

1. Підготовка білочки до зими.

2. Білоччина комора.

3. Запас харчів на зиму.

4. Білочці зима не страшна.

6. Повторне слухання тексту.

7. Детальний переказ.

9. Підсумок уроку.

— Чого ми вчилися на уроці? Що треба усвідомити, перш ніж починати переказувати текст?

Додаток б Вибірковий переказ

1. Постановка мети уроку.

— Діти, сьогодні ми вчитимемося переказувати тексти — прослуханий та прочитаний.

2. Читання тексту вчителем.

Я буду читати смішну розповідь, а ви вслуховуйтесь у кожне слово автора, щоб потім змогли так само яскраво і точно передати події, про які йдеться в тексті.

Як котові соромно стало

Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Аж чує — горобці зацвірінькали. Принишк, насторожився. Тихенько пробирається до тину. А там горобці сидять.

Підкрався до самого тину, та як плигне. Хотів горобця схопити. А горобчик — пух та й утік. Кіт перелетів через тин та в калюжу. Вискочив мокрий, брудний. Чалапає додому. А горобці позліталися з усього подвір'я, над невдахою шугають та цвірінчать. Сміються над котом.

3. Змістовий аналіз тексту.

— Про кого йдеться в розповіді? Яким ви уявляєте кота до того, як він побачив горобців. Чому він потрапив у калюжу? Як він виглядав після полювання на горобців? А як поводили себе горобці? А чому така назва у цієї розповіді?

4. Мовний аналіз тексту.

— Назвіть слова, які передають, як кіт готувався до нападу на горобців (як нападав).

—Які слова автор дібрав, щоб передати зовнішній вигляд кота після того, як той упав у калюжу.

— Поясніть значення слів: мружиться, принишк, насторожився.

— Чому автор замість слів пробирається і чалапає не вжив слова іде? А замість плигнув — скочив, шугають —літають?

5. Структурний аналіз тексту.

— Як починається (закінчується) текст? На які дві частини його можна поділити.

— Чи є в цій розповіді елемент опису?

— Прочитайте пункти плану і скажіть, чи відповідають вони тому, як відбувалася подія.

План

1. Раз — і в калюжі.

2. Горобці сміються над котом.

3. Кіт помітив горобців.

6. Переказ тексту (з відповідною інтонацією):

— у парах;

— ланцюжком;

— вибірковий.

7. Аналіз учнівських висловлювань.

8. Запис у зошитах назви тексту, слів, що потребують пояснення, плану тексту.

9. Переказ прочитаного тексту.

На дошці заздалегідь записують текст. Учні читають його мовчки, потім вголос, дотримуючись відповідної інтонації. Після цього переказують текст (у парах, ланцюжком, детально, творчо з доповненням).

Сніг

Сніжок! Сніжок! Падає, літає, як пушок.

Ось на руку, на рукав спускаються легесенькі кучеряві сніжиночки!

Звідкіля вони летять? Здалека та звисока, з-під неба самого, з хмари зимової, сивої.

А де ж вони там узялися? Туди вони з землі прилинули. Були вони колись крапельками води у річці, у землі. Сонечко пригріло, вода почала парувати, а та пара полинула високо й стала хмаркою.

(За Оленою Пчілкою)

10. Підсумок уроку.

Учитель нагадує, чого вчилися на уроці, хто найкраще сьогодні переказував.