32. Які є класифікації життєвих форм ссавців та дайте їх характеристику

Класифікацію життєвих форм тварин (ссавців) на основі їх переміщення в різних середовищах існування розробив О.М. Формозов, виділивши такі адаптивні типи: наземні форми; підземні форми (землерийні); деревні; повітряні; водні.

Наземні форми пересування шляхом ходіння, бігу стрибків, що й позначається на їх зовнішньому вигляді. Між різними адаптивними типами життєвих форм тварин виділяють перехідні форми.

Класифікацію життєвих форм тварин розробив Д.М. Кашкаров:

І. Плаваючі форми:

1. чисто водні: а) нектон, б) планктон, в) бентос.

2. напівводяні: а) пірнаючі, б) не пірнаючі, в) ті, що тільки добувають їжу з води.

ІІ. Риючі форми.

1. абсолютні землериї (все життя проводять під землею).

2. відносні землериї (ті, що виходять на поверхню у пошуках їжі).

ІІІ. Наземні форми:

1. тварини, що не роблять нір: а) бігаючі, б) стрибаючі, в) повзаючі. 2. тварини, що роблять нори: а) бігаючі, б) стрибаючі, в) повзаючі. 3. тварини скель.

IV. Деревні повзаючі форми:

а) тварини, що не злізають з дерев; б) тварини, що лише лазять по деревах.

V. Повітряні форми:

а) ті, що добувають їжу у повітрі; б) ті, що вистежують їжу з повітря.

33. Які є класифікації життєвих форм комах та дайте їх характеристику

Класифікацію комах за формою тіла, структурою голови, кінцівок, літального апарату, типу захисного забарвлення наводять таку (за В.В. Яхонтовим):

геобіонти (мешканці грунту), тамнобіонти і дендробіонти (живуть на деревах та кущах), хортобіонти (живуть у траві), герпетобіонти (мешканці надґрунтового шару органічних решток, а також відкритих ділянках грунту), псамобіонти (живуть на пісках), петробіонти, літо біонти (на кам’янистих ділянках); ксилобіонти (мешканці деревени); гідро біонти (водні комахи).

1. Абіотичні фактори(гр. а і гр. біос - життя) – сукупність умов зовнішнього середовища, що впливають на організми. Абіотичні фактори поділяються на хімічні (хімічний склад атмосфери, морських і прісних вод, грунту), фізичні (температура, вологість, атмосферний тиск, вітер, течії, радіаційний режим).

2. Автотроф(гр. аутос – сам, гр. трофо - їжа) – організм який синтезує з неорганічних сполук органічні речовини під впливом енергії Сонця або енергії, що звільняється під час хімічних реакцій.

3. Адаптація, в біології - розвиток будь-якої ознаки, яка сприяє виживанню виду і його розмноженню. Адаптація може бути морфологічною, фізіологічною або поведінковою.

4. Акліматизація– пристосування рослин або тварин до нових для них кліматичних умов в результаті розселення їх людиною.

5. Анабіоз-

6. Антропогені фактори

7. Ареал– територія поширення будь-якої систематичної групи організмів (вид, рід, родина).

8. Ареал розірваний– область поширення будь-якого таксону яка складається з двох або декількох ділянок віддалених одна від одної настільки далеко, що контакт між популяціями які живуть у відірваних частинах ареалу не відбувається.

9. Ареал суцільний– ареал будь-якого таксону, в межах якого він зустрічається повсюдно.

10. Аутекологія– розділ екології, що вивчає взаємовідносини окремих особин (популяцій, видів) з навколишнім середовищем.

11. Біоценоз(гр. біос – життя, гр. кайнос - загальний) – історично складена сукупність організмів, що населяють ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування. Біоценоз по систематичних ознаках поділяється на фітоценоз, зооценоз і мікробоценоз.

12. Біотоп (гр. біос – життя, гр. топос - життя) – відносно однорідний за абіотичними факторами середовища простір в межах водної, наземної, підземної частини біосфери, який займає один біоценоз (біотоп разом з біоценозом складає біогеоценоз).

13. Біотичний потенціал (репродукційний, потенціал розмноження) – потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність в геометричній прогресії.

14. Вид– якісно відособлена форма живих організмів.

15. Габітус– зовнішній вигляд тваринного чи рослинного організму.

16. Гетеротроф (гр. гетерос – другий, гр. трофо - їжа) – організм який живиться тільки органічними речовинами, що синтезують інші види. До гетеротрофів належать всі тварини, рослини – паразити, гриби, більшість мікроорганізмів, а також людина.

17. Демекологія(популяційна екологія) – розділ екології, що вивчає взаємостосунки популяцій з оточуючим навколишнім середовищем.

18. Динаміка популяції– зміна чисельності, вікової і статевої структури популяції, зумовлена внутрішньо популяційними процесами і взаємодією популяцій різних видів.

19. Домінант (домінанс – пануючий) – вид, який чисельно переважає в біоценозі над іншими.

20. Еврибіонт(гр. еурос – широкий, гр. біос – життя) – організм, який може жити в різних умовах навколишнього середовища, часто різко відмінних один від одного.

21. Евритермні організми– організми, здатні жити в умовах значних змін температур середовища.

22. Едифікатор– вид, який визначає структуру біоценозу і специфічні умови існування в ньому.

23. Екологія(гр. ойкос – дім, житло, гр. логос – наука) – наука про відношення організмів і їх угруповань між собою і з навколишнім середовищем.

24. Екологія тварин(гр. ойкос – дім, житло, гр. логос – наука) – наука, що вивчає відносини тваринних організмів з оточуючим середовищем, фізіологічні реакції на їх зміни, міжособистісні та міжвидові стосунки, а також місце і роль тварин у функціонуванні природних екосистем.

25. Екологічна ніша – існування виду в природі, що включає не тільки місце виду в просторі, але й його функціональну роль в природному угрупованні, взаємодію з абіотичними умовами середовища, місце окремих фаз життєвого циклу представників виду в часі.

26. Екотоп – незаселена, але придатна для життя ділянка території на якій в даний момент присутні лише абіотичні фактори.

27. Етологія– наука про поведінку тварин.

28. Екосистема(екологічна система) – біологічна система, що являє собою функціональну єдність угруповання організмів і навколишнього середовища. Основними властивостями екосистеми є їхня цілісність і відносна стійкість, що виявляється у здатності до саморегуляції і самооновлення.

29. Ендемік– вид, рід та інші таксономічні одиниці, які обмежені в своєму поширенні, незначною територією або навіть кількома чи одним пунктом на земній поверхні. Розрізняють палеоендеміки і неоендеміки.

30. Ехолокація– визначення об’єктом свого положення в просторі за випущеними і відбитими сигналами (морські свинки, дельфіни, кажани).

31. Інтродукція– свідоме чи випадкове перенесення особин якого-небудь виду тварин чи рослин за межі його ареалу.

32. Життєвий цикл – сукупність усіх фаз індивідуального росту і розвитку особин, в результаті яких вони досягають характерних величин, набувають характерних ознак.

33. Життєва форма– зовнішній вигляд і біологічні особливості, що відбивають пристосованість організму до певних умов навколишнього середовища.

34. Зооценоз(гр. зоон – тварина, гр. коінос - загальний) – сукупність взаємозв’язаних і взаємозалежних видів тварин які заселять певний біотоп.

35. Консумент(лат. консумо - споживаю) – організм, який живиться готовими органічними речовинами, створеними фотосинтезуючими або хемосинтезуючими видами (продуцентами). Це всі тварини, людина, частина мікроорганізмів, паразитичні і комахоїдні рослини. Розрізняють консументи першого порядку, які живляться рослинною їжею, і консументи другого (третього і т.д.) порядку, які живляться тваринною їжею.

36. Консорція(лат. консертіо – спільність, співучасть) – система різнорідних організмів, що тісно пов’язані між собою завдяки своїй життєдіяльності з одним із індивідуумів або цілою популяцією будь-якого виду рослин чи тварин.

37. Кругообіг речовин біологічний– послідовна безперервна циркуляція хімічних елементів, яка відбувається за рахунок сонячного випромінювання і підтримується сукупністю організмів через ланцюги живлення. Кругообіг складається з процесів утворення органічних речовин з елементів, що містяться в повітрі, ґрунті, воді, і наступного розкладу цих речовин, внаслідок якого елементи переходять у мінеральну форму. Через живі організми відбувається кругообіг вуглецю, кисню, водню, азоту, фосфору, сірки, натрію, калію, магнію, заліза, марганцю та ін.

38. Космополіт– вид або інший таксон рослин чи тварин, який зустрічається на значній частині (не менше ¼) території Землі.

39. Неоендемік– ендемічний вид рослин або тварин, обмеженість ареалу якого зумовлена недавнім його походженням

40. Паразитизм– форма міжвидових відносин, яка проявляється в тому, що один організм (паразит) живе за рахунок особини іншого виду (хазяїна) і тісно пов’язаний з ним в життєвому циклі. Паразити харчуються соками тіла, тканинами чи перетравленою їжею своїх хазяїнів, багаторазово, не вбиваючи його (на противагу хижацтву).

41. Популяція– сукупність особин одного виду, що мають спільний генофонд і населяють певний простір з відносно однорідними умовами існування.

42. Поріг розвитку– температура (або значення іншого фактору), нижче якого розвиток даного виду не відбувається.

43. Продуцент(лат. продуценос – той, що виробляє, створює) – організм-автотроф, який продукує органічні речовини з неорганічних. Продуцент є першою ланкою харчового ланцюга і екологічної піраміди.

44. Просторова структура - це характер розподілу в ареалі популяції окремих особин і їх угрупувань.

45. Редуцент(лат. редуцерс - повертати) – організм (в основному бактерії і гриби), який в процесі життєдіяльності перетворює органічні залишки в неорганічні речовини. Редуцент – заключна ланка харчового ланцюга і екологічної піраміди.

46. Розмноження – процес, в ході якого відбувається передача генетичного м матеріалу наступному поколінню.

47. Середовище існування- сукупність усіх умов, які діють на організм, популяцію або біоценоз, викликаючи відповідну їх реакцію, зберігаючи їх існування і обмін речовин та енергії. Середовище являє собою складову частину біогеоценозу або екосистеми.

48. Стенобіонт(гр. стенос – вузький, гр. біос - життя) – організм, який може жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначному коливанні його факторів (температури, вологості, солоності тощо).

49. Сума активних температур– сума температур (перевищуючих поріг розвитку), необхідних для завершення життєвого циклу.

50. Симбіоз– форма міжвидових відносин, що виражається в спільному існуванні організмів різних систематичних груп (симбіотів), він взаємовигідний, нерідко обов’язкове існування особин двох і більше видів. Класичним прикладом симбіозу є співіснування водорості, гриба і мікроорганізмів в складі тіла лишайника.

51. Синекологія (екологія угруповань)– розділ екології, вивчаючий біотичні угруповання і їх взаємостосунки із середовищем існування (формування угруповань, їх структура, розвиток і т. д.)

52. Фауна (лат. Фавна – богиня полів, лісів, охоронниця і покровителька стад) – сукупність усіх видів тварин, які заселяють певну територію. Сучасна фауна землі нараховує 1.5 млн. видів.

53. Фауністичне районування– поділ суші земної кулі на фауністичні реґіони за складом, особливостями і характером фауни

54. Угруповання організмів – сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних видів в межах певного природно обмеженого об’єму життєвого простору.