29. Якщо по об'єктивних причинах викиди підприємства перевищують гдв, необхідно:

а) розробити і погоджувати|узгоджувати| з|із| Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. графік поетапного зниження кількості викидів;

б) вилучити з|із| технологічного циклу процеси, що ведуть до перевищення ГДВ;

в) платити штрафи, якщо це дешевше, ніж впровадження технічних і технологічних способів знешкодження викидів.

30. Значення ТУВ встановлюються для:

а) підприємства в цілому|загалом|;

б) окремих джерел викидів;

в) окремих джерел і підприємства в цілому|загалом| по кожній речовині.

31. Значення ТУВ не встановлюються:

а) для підприємств, що знов|знову| будуються;

б) для підприємств, що реконструюються;

в) для підприємств, що діють.

32. Інформація про параметри джерел забруднення і забруднювачі|забруднювачі| зберігається у вигляді запису

а) на дискеті;

б) на карті-схемі;

в) на графіках, отриманих|одержувати| при використанні атомно-адсорбційного спектрофотометра.

Додаток 15

Контрольні тести

Відповіді |вміст|на питання, які приведені нижче, дозволяють перевірити знання, які Ви отримали|набули|, вивчаючи матеріал розділу 4.

33. 3Міст|вміст| проекту нормативів гдв забруднюючих речовин для стаціонарних джерел визначається

а) ступенем|мірою| відповідності реальних викидів нормативам ГДК;

б) вимогами регіональної санітарної служби;

в) відповідною інструкцією Міністерстваохорони навколишнього природного середовища України.

33. 2. Порядок|лад| оформлення проекту нормативів гдв визначається

а) законом України “Про| охорону атмосферного повітря”;

б) спеціальною державною інструкцією;

в) Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.|

33. Розрахункові методи визначення кількісних характеристик забруднюючих |речовин в атмосфері застосовуються підприємством в разі|у разі| відсутності

а) приладів і/або методик визначення кількості забруднювача|забруднювача|;

б) джерел організованих викидів;

в) даних прямих вимірів|вимірювань| концентрації забруднювачів|забруднювачів|.

|частини|

33. Для оцінки організованих атмосферних викидів при використанні методу прямих вимірів|вимірювань| на одному технологічному агрегаті виміри проводяться|виробляють|

а) у одній точці|точці|;

б) у двох точках|точках|;

в) у трьох точках|точках|.

33. Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу проводиться|виробляє| методами:

а) прямих інструментальних вимірів;

б) розрахунковими;

в) вказаними в п. “а”| і “б”|, залежно від можливостей|спроможностей| підприємства.

33. Ситуаційна карта-схема характеризує зону впливу підприємства на атмосферу в радіусі, рівному:

а) 2 км.;

б) 50h, де h - висота найвищої труби;

в) 5 км. від найбільш потужного|могутнього| джерела викидів.

33. Стаціонарні пости спостереження за станом|достатком| атмосферного повітря вказуються|вказують|:

а) на ситуаційній карті-схемі;

б) на генеральному плані підприємства;

в) на координатній сітці.

33. Сельбищна територія - це:

а) синонім зони “підфакельних” викидів;

б) сукупність житлових масивів;

в) смуга, відокремлююча|відділяти| проммайданчик| від санітарно-захисної зони.

33. Санітарно-захисна зона - це:

а) площа|майдан|, в межах якої концентрація забруднювачів|забруднювачів| не перевищує ГДК;

б) площа, обмежена смугою, що відокремлює|відділяє| промислові об'єкти від житлових масивів;

в) площа|майдан|, відведена під поховання|захоронення| промислових відходів.

33. У частині|доля| характеристики підприємства як джерела атмосферних забруднень|забруднювачів|, необхідно перш за все|передусім| привести

а) технологію виробництва;

б) використовуване паливо|пальне| і сировину;

в) все, вказане в пп|.”а” і “б”|.

33. У характеристиці підприємства як джерела атмосферного забруднення|забруднювачів|, вказуються|вказують|:

а) забруднювачі|забруднювачі|, наявні у викидах;

б) потенційні забруднювачі|забруднювачі|;

в) забруднювачі|забруднювачі|, вказані в пп. “а”| і “б”|.

33. У характеристиці підприємства як джерела викиду речовин, що забруднюють атмосферу, вказуються|вказують| наступні|слідуючі| джерела викидів:

а) організовані;

б) неорганізовані;

в) позначені в пп. “а”| і “б”|.

33. Якщо в списку “ГДК і ОБРВ забруднюючих речовин атмосферного повітря населених пунктів” відсутній код характерного|вдача| для підприємства атмосферного забрудника|забруднювача|, то слід|прямує|:

а) використовувати для розрахунку ГДВ цього забрудника|забруднювача| код найближчої по хімічній структурі речовини;

б) скласти код по відповідній формулі і затвердити| його в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

в) звернутися|обертатися| в органи Міністерство охорони навколишнього природного середовища України для присвоєння кода.|присвоєння|

33. Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі проводяться|виробляють|:

а) по спеціальних номограмах, розроблених для кожної забруднюючої речовини;

б) по програмах ЕОМ, узгоджених|погоджених| з|із| Міністерством охорони навколишнього природного середовища України;

в) по зведених|зведених| таблицях сумації| дії з урахуванням|з врахуванням| рози вітрів.

33. Метою|ціллю| обстеження джерел утворення забруднювачів|забруднювачів| і джерел їх викидів в атмосферу є|з'являється|

а) підготовка документації для державної статзвітності|;

б) підготовка до робіт по регулюванню викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

в) заходи, вказані в пп. “а”| і “б”|.

33. Інвентаризація джерел утворення|утворення| і викидів проводиться|виробляє|

а) у повному|цілковитому| об'ємі|обсязі|;

б) вибірково;

в) пп. “а”| або “б”|, залежно від цілей інвентаризації.

33. Крок координатної сітки для підприємства 5 класу має бути рівний:

а) 25 м|м-кодів|;

б) 50 м|м-кодів|;

в) 100 м.

33. Джерела викидів, оснащених газоочисним устаткуванням|обладнанням|, в проекті нормативів

а) не вказуються|вказують|;

б) вказуються|вказують|;

в) вказуються|вказують| тільки|лише| в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо| після|потім| очищення|очистки| концентрація забруднюючої речовини перевищує ГДК.

33. Розрахунок концентрацій забруднюючих речовин на межі|кордоні| нормативної санітарно-захисної зони проводиться|виробляє|

а) по розрахунковій точці перетину|пересічення| санітарно-захисної зони з|із| координатною сіткою;

б) по усередненому показнику концентрацій в декількох точках|точках|, розташованих|схильних| на межі|кордоні| санітарно-захисної зони.

33. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ покладається на

а) підприємство, що проводить|виробляє| викиди забруднюючих речовин;

б) органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

в) суб'єкти, вказані в пп. “а”| і “б”|.

33. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ проводиться|виробляє| на підставі вимірів

а) на контрольних постах;

б) на джерелах викидів;

в) у точках|точках|, вказаних в пп. “а”| і “б”|.

33. Рекомендації щодо складання методик контролю вмісту|вмісту| забруднючих речовин в атмосферному повітрі надає

а) організація, розробляюча нормативи ГДВ;

б) Міністерство охорони здоров'я України;

в) Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

33. Періодичність контролю за дотриманням на підприємстві нормативів ГДВ регламентується

а) регіональною санітарно-епідеміологічною службою;

б) законом України “Про | охорону атмосферного повітря”;

в) типовою інструкцією галузі по організації системи контролю атмосферних викидів.

33. Якщо визначення концентрації забруднючої речовини шляхом вимірів неможливе, то слід|прямує|

а) збільшити радіус санітарно-захисної зони;

б) вважати концентрацію такою, що перевищує ГДВ;

в) застосувати розрахункові методи.

33. Розмір розрахункового прямокутника при складанні проекту нормативів ГДВ визначається

а) кількістю стаціонарних джерел викидів на проммайданчиків| підприємства;

б) класом шкідливості речовин;

в) кроком координатної сітки, визначуваним класом підприємства.

33. Промисловий викид - це

а) забруднююча речовина фактичної або хімічної природи, що утворюється в ході господарської діяльності;

б) забруднююча речовина, що поступає|надходить| в атмосферу від джерела, що відноситься до промислового підприємства.

33. Непромисловий викид - це

а) викид, що поступає|надходить| в атмосферу від підприємств, що переробляють сільськогосподарську сировину;

б) викид|забруднювач|, що утворюється в ході побутової і господарської діяльності;

в) викид|забруднювач|, що утворюється в результаті|унаслідок| діяльності природних джерел (вулканів, гейзерів і тому подібне|тощо|).

33. Організований викид поступає|надходить| в атмосферу

а) через спеціальну технічну споруду|спорудження|;

б) в результаті|унаслідок| точного дотримання промислової технології виробництва і стабільної якості сировини;

в) через спеціальний газоочисний апарат.

33. Неорганізований викид

а) викид від джерела, не зареєстрованого органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

б) результат відсутності або поломки пилогазоочистного| устаткування|обладнання|;

в) синонім “аварійного викиду”.

33. Регламентований викид - це

а) синонім “ГДВ”;

б) викид, обумовлений нормальним технологічним процесом.

в)синонім «неаварійного викиду».

33. Оцінка небезпеки аварійного викиду проводиться|виробляє| на основі

а) аналізу прямої і непрямої дії викиду на компоненти навколишнього середовища;

б) зіставлення об'ємів|обсягів| викиду зі|із| значеннями ГДК забрудювача|забруднювача|;

в) оцінки стану|достатку| здоров'я населення, що проживає в зоні впливу підприємства.

33. По режиму здійснення атмосферні викиди діляться на:

а) тривалі і короткочасні;

б) безперервні і залпові;

в) стаціонарні і періодичні.

33. Джерело атмосферних викидів характеризується як “високе”, якщо розташоване|схильний| над поверхнею на рівні

а) менш 10м|;

б) 50-100 м|м-кодів|;

в) більше 150 м.

33. Джерело атмосферних викидів відноситься до “низьких”, якщо розташоване|схильний| над поверхнею на рівні

а) менше 10 м|м-коду|;

б) 2-10 м|м-кодів|;

в) 0-5 м.

33. Джерело атмосферних викидів, висота якого не перевищує 2 метрів, називається

а) наземним;

б) низьким;

в) цокольним.

33. Джерело утворення викидів визначається як

а) пристрій|устрій|, за допомогою якого забруднювачі|забруднювачі|, що утворюються, поступають|надходять| в атмосферу;

б) технологічний процес, побічним продуктом якого є|з'являються| атмосферні забруднювачі|забруднювачі|;

в) технологічний агрегат, при функціонуванні якого утворюються забруднюючі речовини атмосфери.

33. Джерело атмосферних викидів - це

а) будь-який об'єкт природної або техногенної природи, що виділяє в атмосферу чужорідні для неї з'єднання|сполуки|;

б) пристрій|устрій|, за допомогою якого забруднювачі|забруднювачі|, що утворюються в технологічному циклі, потрапляють в атмосферу;

в) технологічний процес, що веде до утворення речовин, котрі забруднюють атмосферу.

33. Повна|цілковита| інвентаризація джерел атмосферних викидів проводиться|виробляє| підприємством з|із| періодичністю

а) один раз в рік;

б) один раз в 2 роки;

в) один раз в 5 років.

Додаток|застосування| 16

Таблиця П.16