- •Історія держави і права зарубіжних країн.
- •2.1. Виникнення держави та її розвиток
- •2.2. Суспільний устрій та його еволюція
- •2.3. Державний лад, суд, збройні сили
- •2.4. Основні риси права
- •3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
- •3.2. Утворення Вавилонської держави
- •3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
- •3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
- •3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
- •4.1. Виникнення держави та її розвиток
- •4.2. Особливості суспільного ладу
- •4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
- •4.4. Закони Ману
- •5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
- •5.2. Держава Чжоу
- •5.3. Держава Цінь
- •5.4. Держава Хань
- •5.5. Основні риси права
- •6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
- •6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
- •6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
- •6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
- •6.5. Виникнення держави у Спарті
- •6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
- •7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
- •7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
- •7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
- •7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
- •7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
- •7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
- •7.7. Джерела римського права
- •8.1. Особливості виникнення держави у франків
- •8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
- •8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. І розпад франкської держави
- •8.4. Джерела права. Салічна правда
- •9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
- •9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (xіv – XV ст.)
- •9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка xіv
- •9.4. Джерела та характерні риси права
- •10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
- •10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в xі – xіі cт. Peфopми Генріха іі. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
- •10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
- •10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
- •10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
- •11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – xіі ст.
- •11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
- •11.3. Становлення князівського абсолютизму
- •11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
- •12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
- •12.2. Суспільний лад
- •12.3. Організація держави і влади. Суд
- •12.4. Джерела права
- •13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
- •13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
- •13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
- •13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
- •14.1. Виникнення держави і її розвиток
- •14.2. Суспільний лад
- •14.3. Державний лад станово-представницької монархії
- •14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
- •14.5. Джерела права
- •15.1. Історія виникнення податків.
- •15.2. Види податків.
- •15.3. Податкові органи.
- •15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
- •16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
- •16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – xiXст.
- •16.3. Зміни в державному устрої в кінці хіх – на початку хх століття.
- •16.4. Основні джерела і риси права.
- •17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
- •17.2. Створення конфедерації. Конституція сша 1787 року. Білль про права 1791року.
- •17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.Р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
- •17.4. Зміни в державному устрої сша у другій половині хіх століття.
- •18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
- •18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
- •18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
- •18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
- •18.5. Джерела і основні риси права.
- •19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
- •19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
- •19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
- •19.4. Характерні риси права.
- •20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
- •20.2. Формування нової системи права.
- •20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
- •20.4. Оформлення конституційної монархії
- •20.5. Розвиток права на початку хх ст.
- •21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента ф.Д. Рузвельта.
- •21.2. Зміни в конституції.
- •21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
- •21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
- •21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
- •22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
- •22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
- •22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад фрн.
- •22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
- •23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
- •23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
- •23.3. Державний устрій та політичний режим п’ятої республіки.
- •23.4. Основні джерела та риси права.
7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
Наприкінці VІ ст. до н.е. в результаті кризи, розпаду ро-дової організації і становлення держави погіршився стан ба-гатьох плебеїв, які втрачали свої наділи землі. Родова знать патриціїв, втративши частину попередніх привілеїв, була незадоволена посиленням центральної влади, частим залученням до громадських робіт.
Цар дедалі частіше діяв як тиран. З сенатом він не тільки не рахувався, а й піддавав репресіям визначних його членів, особисто вершив суд і розправу, проводив незаконні конфіскації, чинив насильство і беззаконня. Царя наслідували його родичі, особливо сини. Їхня поведінка ображала суворі звичаї патриціїв.
Повсталий народ повалив царя Тарквінія Гордого і разом із сім’єю вигнав його за межі Риму. Із 509 р. до н.е. царська влада припинилась. Рим став республікою.
На чолі держави стали претори (проводири), яких щороку обирали на центуріатних коміціях, а з 367 р. до н.е. – консули. Їхні державні повноваження майже не відрізнялись від царських. Становлення республіки в V – ІV ст. до н.е. від-бувалося в складній політичній обстановці. Плебеї вели впер-ту боротьбу за землю, скасування жорстоких умов боргової кабали, за доступ до політичної влади. Але до повної рівно-правності з патриціями було ще далеко. Після реформи Сер-вія Туллія пройде ще близько двох століть, перш ніж плебеї будуть допущені до завойованої землі, заміщення посад, прийняття законів, до шлюбів з патриціями і патриціанками.
Завоювання значної частини Італії сприяло занепаду ро-дового ладу. Рабовласництво набуває класичної форми.
Основою неписаної римської конституції стає правило: люди не рівні один одному. Раби не люди, а речі.
Римське громадянство набувалось народженням від повноправних батька і матері. Інші випадки, наприклад, усиновлення іноземця, відпущення раба на волю, надання громадянства за заслуги та ін., були спочатку рідкісним явищем.
Після досягнення повноліття римський юнак приводився батьком на форум (площа в Римі, де відбувався суд та інші офіційні дії) і записувався у відповідну трибу. З цього часу він ставав політично рівноправним.
З політичним повноправ’ям пов’язувалось:
а) право участі в народних зборах;
б) право бути вибраним на посаду в римському урядовому і судовому апараті;
в) право служити у війську.
Політична повноправність не означала повноправності “громадської”, тобто права розпорядження майном. Поки син жив з батьком, той укладав за нього всі майнові угоди. Жінки не мали ні політичних ні майнових прав, але, порівняно з афінськими, жінки в Римі знаходились у дещо кращому ста-новищі.
Римським громадянином ставав і відпущений на волю раб. Але він не міг заміщувати виборних посад і внаслідок недовіри до нього служити у війську. Щодо свого колишнього гос-подаря вільновідпущеник ставав клієнтом, залежною особою, що проявлялось в особливій повазі, матеріальній допомозі.
У міру того як Рим із незначного селища перетворювався в столицю величезної території, склад його населення почав поповнюватись іноземцями. Багато з них приїжджали в Рим для ведення торгівлі і там залишались. Вони називались перігрінами. Як і вільновідпущеники, перігріни могли одержати права римських громадян за особливі заслуги перед Ри-мом або на основі спеціальних актів державної влади, що по-ширювались на окремі групи іноземців.
Починаючи з ІV – ІІІ ст. до н.е., основним працівником у Римі стає раб. Праця рабів широко використовувалась у зем-леробстві і ремісництві. Кожна нова війна поповнювала число рабів. Але чим більше ставало їх значення, тим більш безправним і страшним ставало їх становище. Раби не мали жодних прав. Власнику раба не заборонялось його вбивство. Допит рабів проводився тільки під час катування.