Словник

основних філософських категорій

Світогляд - це система узагальнених знань про світ у цілому, про місце в ньому людини, про його відношення до миру.

Міфологія - тип світогляду, у якому різні уявлення- про природу, суспільство, людину і її мислення вв'язані в єдину образну картину світу, що сполучає у собі реальність і фантазію, знання й віру, думку й емоції.

Предмет філософії - область духовної діяльності людини, а також усвідомлення цієї діяльності, її змісту, мети, призначення людини у світі.

Філософія - це вчення про людину, її місці у світі. Вона досліджує загальні закономірності природи, суспільства й людського мислення.

Основне питання філософії - питання про відношення людини до світу, свідомості до буття, суб'єктивного до об'єктивного.

Матеріалісти затверджують, що первинним є матерія, а вторинним - свідомість.

Ідеалісти первинним уважають свідомість, вторинним - матерію.

Монізм - філософський принцип, відповідно до якого все існуюче має одне джерело, є єдиним у своїй основі. Розрізняють матеріалістичний і ідеалістичний монізм. Перший єдність миру вбачає у його матеріальності. Другий за основу всього приймає духовне начало (свідомість).

Дуалізм - визнає рівноцінність, незалежність двох першооснов світу - матерії й свідомості.

Сенсуалізм - головну роль у пізнанні відводить почуттям.

Раціоналізм - головну роль у пізнанні відводить відводить розуму.

Ірраціоналізм - відкидає або принижує роль розуму в пізнанні.

Скептицизм - відкидає можливість достовірного знання про світ.

Агностицизм - повністю або частково відкидає можливість пізнаванності миру.

Буття (лат. esse - бути, є, існувати) – це існування чого-небудь взагалі, тобто це все, що існує у світі: всі види матерії з усіма видами ідей, з ними пов'язаними.

Матерія - це об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості й постає перед нами у вигляді речовини, поля й інших її об'єктивних станів.

Свідомість - специфічно людська, нерозривно пов'язана з мозком, властивість високоорганізованої матерії відбивати матеріальний світ в ідеальних (суб'єктивних) образах.

Суспільне буття - реальний процес життя людей, ті суспільні відносини, які складаються в суспільстві на основі даного способу виробництва й культури.

Суспільна свідомість - сукупність існуючих у суспільстві ідей, теорій, поглядів, почуттів, настроїв людей, що відбивають буття, умови їхнього життя.

Ідеологія - цілісна система ідей і поглядів, що відбиває умови життя людей, їхнє суспільне буття з позиції певних соціальних сил, а також цілі (програми), спрямовані на зміцнення або розвиток (зміну) існуючих у суспільстві відносин.

Суспільна психологія - система почуттів, емоцій, переконань, установок, у яких відбиваються, у першу чергу, найближчі умови буття людей.

Політична свідомість - сукупність ідей, теорій, поглядів, почуттів, настроїв, що відбивають ставлення до влади соціальних груп, партій, суспільства.

Правосвідомість - сукупність переконань людей щодо правомірності або неправомірності обов'язків, прав і вчинків людей у суспільстві.

Мораль - сукупність поглядів, норм і оцінок поведінки людей у суспільстві з погляду добра, зла, справедливості, несправедливості, честі й безчестя.

Естетична свідомість – система поглядів і почуттів, що відбивають дійсність із погляду прекрасного й потворного, комічного й трагічного.

Мистецтво - форма відбиття дійсності в художніх образах.

Релігія - тип світогляду, в основі якого лежить віра в надприродні сили й поклоніння їм.

Пізнання - сукупність процесів, завдяки яким людина одержує, переробляє й використає інформацію про світ і про саму себе.

Об'єкт пізнання - речі, явища, процеси, на які спрямована пізнавальна діяльність людей.

Суб'єкт пізнання – людина (колектив), що здійснює процес пізнання.

Істина - образ, адекватний відбиваному об'єкту.

Практика - предметна, чуттєво-матеріальна цілеспрямована діяльність людей. Основні форми практики: матеріальне виробництво (праця); перетворення природи й суспільного буття людей; науковий експеримент.

Метод - система принципів, прийомів і вимог, якими керуються в процесі наукового пізнання, а також спосіб відтворення в мисленні досліджуваного об'єкта.

Діалектика - вчення про універсальні зв'язки й загальні закони розвитку природи, суспільства й пізнання.

Закон єдності й боротьби протилежностей свідчить про те, що розвиток являє собою процес виникнення, росту, загострення й вирішення численних протиріч. Внутрішня суперечливість, боротьба протилежностей дає поштовх до розвитку, до наростання протиріч, до зникнення старого й виникненню нового.

Закон переходу кількісних змін у якісні показує, що кількісні зміни, поступово накопичуючись, при досягненні меж міри приводять до якісних змін, що відбуваються у вигляді стрибка.

Закон заперечення заперечення, виражаючи складний, спиралеподібний характер розвитку, показує, що на певному етапі розвитку повторюються на якісно новій основі деякі особливості пройдених етапів.

Природа, у широкому сенсі, - об'єктивна дійсність у всім різноманіття її форм, тобто весь навколишній для людини матеріальний світ. У вузькому розумінні, природа - сукупність природних умов існування й розвитку людини й суспільства (географічне середовище).

Натуралізм у соціології - закономірності функціонування й розвитку суспільства намагається пояснити законами природи. Він виходить із того, що природа й суспільство є єдиними, що немає розходжень у функціонуванні природного й соціального.

Ідеалізм у соціології - сприймає свідомість (абсолютну ідею або комплекс відчуттів) як кінцеву й визначальну причину соціального розвитку.

Матеріалізм у соціології - за основу вважає суспільне буття, реальний процес життя людей, в основі якого лежить певний спосіб виробництва, рівень розвитку культури, спосіб життя, що склався, й відповідний йому менталітет.

Політична система суспільства - сукупність державних і громадських організацій, за допомогою яких здійснюється влада в суспільстві, а також політичні і правові відносини й відповідні їм норми.

Держава - орган керування, захисту економічного й соціального життя.

Людина - поняття, що характеризує живу істоту (homo sapiеns), що проявляє той або інший ступінь розумності.

Індивід - одиничний представник людського роду, без врахування його біологічних особливостей, специфіки реального життя й діяльності.

Індивідуальність – неповторна своєрідність людини.

Особистість – окрема людина з певними рисами характеру, індивідуальними здатностями й схильностями.

Волюнтаризм заперечує об'єктивний характер законів суспільного розвитку, уважає, що розвиток суспільства залежить тільки від волі людей.

Фаталізм уважає, що в людській історії все визначено долею, що людина не здатна впливати на визначений хід подій.

Культура - сукупність цінностей, створених людиною, а також процес людської діяльності й відносини між людьми.

Цивілізація - певний тип соціальної організації суспільства, спрямований на відтворення, збільшення суспільного багатства й регламентацію соціального життя.

Глобальні проблеми - проблеми, які охоплюють увесь світ і являють загрозу існуванню людства.

Соціальний прогрес - безперервний поступальний розвиток суспільства, у якому досягаються якісно нові, більш високі рубежі й рівні його стану.

Зміст

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Теоретична частина: Модуль І. Історико-філософський вступ

Тема 1. Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Тема 2. Основні історичні типи філософії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Тема 3. Філософська думка України в XI - XXI вв. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Тема 4. Основні філософські концепції сучасності. . . . . . . . . . . . . . 21

Практична частина. Модуль I.

Контрольна частина: Модуль I. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

Проблемно-пошукова частина: Модуль І. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Доказова-пошукова частина: Відповіді на тести модуля І. . . . . . . . . . . . . 32

Теоретична частина: Модуль ІІ. Загальнотеоретична філософія

Тема 5. Філософське розуміння миру: буття, матерія . . . . . . . . . . . . . . . . 32

Тема 6. Філософське розуміння свідомості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Тема 7. Суспільна свідомість і його структура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Тема 8. Пізнання і його форми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48

Тема 9. Практика й пізнання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

Тема 10. Наукове пізнання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56

Тема 11. Діалектика, її закони й категорії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

Практична частина. Модуль II.

Контрольна частина: Модуль II. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

Проблемно-пошукова частина: Модуль II. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76

Доказова-пошукова частина: Відповіді на тести модуля IІ. . . . . . . . . . . . 77

Теоретична частина: Модуль ІІІ. Соціальна філософія

Тема 12. Природа як предмет філософського дослідження . . . . . . . . . . . . . 77

Тема 13. Суспільство. Основи філософського аналізу . . . . . . . . . . . . . . . . . . .81

Тема 14. Суспільство як, що розвивається система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .85

Тема 15. Буття людини як проблема філософії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .89

Тема 16. Особистість і суспільство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93

Тема 17. Культура й цивілізація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

Тема 18. Соціальне прогнозування. Глобальні проблеми

сучасності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Практична частина. Модуль III.

Контрольна частина: Модуль III. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106

Проблемно-пошукова частина: Модуль IIІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Доказова-пошукова частина: Відповіді на тести модуля IIІ. . . . . . . . . . 112

Література. Перелік основної й додаткової літератури . . . . . . . . 112

Словник основних філософських категорій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114