20. Процес управління реальними інвестиціями.

Процес управління реальними інвестиціями підприємстваскладається з наступних етапів:

1. Аналіз стану реального інвестування в минулому періоді – в процесі аналізу оцінюється рівень інвестиційної активності підприємства в минулому рівень виконання попередніх реальних інвестиційних проектів і програм (динаміка обсягу інвестування в приріст реальних активів, питома вага реального інвестування у загальній структурі інвестицій підприємства, рівень освоєння інвестиційних ресурсів, рівень виконання проектів і програм);

2. Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді – планується обсяг приросту основних засобів, нематеріальних і оборотних активів, які забезпечують приріст обсягів виробничо-комерційної діяльності;

3. Визначення форм реального інвестування – з врахуванням напрямів інвестиційної діяльності підприємства, врахуванням потреби відтворення основних засобів і нематеріальних активів, розширення оборотних активів;

4. Підбір інвестиційних проектів, що відповідають цілям і формам реального інвестування – розробка бізнес-плану інвестиційного проекту на основі вивчення пропозицій на інвестиційному ринку, розглядаються умови придбання окремих об’єктів чи активів для оновлення;

5. Оцінка ефективності окремих інвестиційних проектів з врахуванням фактору ризику – відібрані інвестиційні проекти аналізуються і оцінюються з позицій їх ефективності за критерієм забезпечення зростання ринкової вартості підприємства, паралельно оцінюються ризики і співставляються з рівнем доходності, визначається вплив ризиків на платоспроможність і фінансову стійкість підприємства;

6. Формування програми реальних інвестицій підприємства – на основі оцінки різних інвестиційних проектів здійснюється їх ранжування по критерію доходності, ризику і ліквідності, виходячи із запланованого обсягу інвестицій та наявних ресурсів у інвестиційну програму підприємства включаються інвестиційні проекти, які забезпечують високі темпи розвитку в стратегічному періоді і зростання ринкової вартості;

7. Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів і програм –основним інструментом по реалізації реального інвестиційного проекту є схема його фінансування, капітальний бюджет і календарний графік реалізації інвестиційного проекту.

21. Особливості управління фінансовими інвестиціями.

Фінансові інвестиції – це форма використання тимчасово ві­льного капіталу.

До основних фін. інвестицій відносять акції та обліга­ції. Сукупні вкладення інвестора в цінні папери розглядають як його портфель.

Тип портфеля – це узагальнена його характеристика з ураху­ванням виду паперів, які входять до нього. Типи портфелів цінних паперів:

• портфель зростання. Орієнтований на акції, курсова ва­ртість яких швидко зростає. Мета формування – при­ріст капіталу інвесторів.

• портфель доходу. Мета формування – отримання ви­соких поточних доходів.

• портфель ризикового капіталу. Це портфель, що складаєть­ся переважно з цінних паперів молодих компаній агресивного типу, які обрали стратегію швидкого розширення;

• збалансований портфель. Він формується частково з цінних паперів із швидкозростаючим курсом, частково – з високодохід­них. Метою його є приріст капіталу й отримання високого до­ходу, відповідно до чого і загальні ризики будуть збалансовани­ми.

• спеціалізований портфель. У ньому цінні папери об'єднані за окремими критеріями (за видом ризиків, видом цінних папе­рів, галузевою чи регіональною належністю).

Кожний власник намагається сформувати оптимальний порт­фель цінних паперів.

Оптимальний портфель цінних паперів – це такий портфель, який би відповідав вимогам підприємства як за дохідністю, так і за ризикованістю, що досягається збільшенням кількості цінних паперів у портфелі.

Основний принцип оптимізації портфеля цінних паперів – це диверсифікація вкладень, тобто придбання різних за інвестицій­ними якостями типів (видів) цінних паперів з метою зниження ризику втрат і підвищення сукупної прибутковості.

Управління портфелем цінних паперів включає:

• формування його складу та структури;

• регулювання складу портфеля на основі моніторингу.

Управління портфелем цінних паперів здійснюють через реа­лізацію таких завдань:

1. Вибір типу портфеля.

3. Визначення найбільш прийнятного для підприємства ризи­ку, питомої ваги цінних паперів з різними рівнями доходу і ризи­ку.

4. Оцінювання ліквідності портфеля.

5. Визначення початкового складу портфеля і його можливих.

6. Вибір стратегії подальшого управління фондовим портфе­лем.