10.2. Аналіз бухгалтерського балансу.
Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс – важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.
Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:
- назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;
- назва звіту;
- дату, на яку складено звіт;
- валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.
Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.
Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:
· активи;
· зобов’язання;
· власний капітал.
Активи і зобов’язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.
Методичну послідовність проведення фінансового аналізу балансу підприємства розглянемо по даних умовного підприємства.
При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.
Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.
10.3. Оцінка звіту про фінансові результати.
Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.
Звіт про фінансові результати (форма №2) складається з трьох розділів. Структура розділу І звіту про фінансові результати показана на рис. 10.3.
Рис. 10.3. Структура розділу І звіту про фінансові результати
Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:
1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
2. Розрахунок валового прибутку (збитку);
Звіт про фінансові результати
3. Визначення фінансового результату – прибутку (збитку) – від операційної діяльності;
4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;
5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;
6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
У розділі ІІ звіту про фінансові результати операційні витрати (на виробництво, збут, управління та інші операційні витрати) надаються в розрізі економічних елементів (рис.10.4).
Рис. 10.4. Взаємозв’язок класифікації операційних витрат за функціями та економічними елементами.
ІІ розділ звіту про фінансові результати наведений в таблиці 10.1.
Таблиця 10.1.
Розділ ІІ звіту про фінансові результати
ІІ. Елементи операційних витрат
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Матеріальні витрати |
230 |
|
|
|
Витрати на оплату праці |
240 |
|
|
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
|
|
|
Амортизація |
260 |
|
|
|
Інші операційні витрати |
270 |
|
|
|
Разом |
280 |
|
|
ІІІ розділ звіту про фінансові результати містить розрахунок показників прибутковості акцій (табл.10.4).
Показники прибутку на акцію (ПНА) використовуються для оцінки минулих результатів операційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції. Його економічний зміст полягає в розкритті ефективності (прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його звичайних акцій.
Потенційні прості акції – це фінансовий інструмент або інший контракт, за яким в майбутньому його власнику надається право на прості акції. До них відносяться:
· облігації, які можна конвертувати у звичайні акції;
· варанти на акції;
· опціони на акції;
· акції, які можуть бути придбані за спеціальними програмами для працівників;
· контракти, учасники яких матимуть право на отримання простих акцій в залежності від виконання вимог, передбачених цими контрактами.
У примітках до звіту про фінансові результати надають більш детальну інформацію про доходи (рис. 10.5).
Рис. 10.5. Вимоги до розкриття інформації про доходи у примітках до звіту про фінансові результати.