Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу

7.1. Сутність капіталу та його роль у діяльності підприємства

7.2. Визначення потреби в капіталі

7.3. Вартість капіталу

7.4. Оптимізація фінансової структури капіталу

7.5. Ефект фінансового левериджу

7.1. Сутність капіталу та його роль у діяльності підприємства

Сутність економічної категорії «капітал» досліджується на­уковою думкою протягом багатьох століть.

Первісне значення терміна «капітал» (від лат. сарitalis) озна­чає головний, основний. Пізніше у німецькій та французькій мо­вах цим терміном стали позначати основне майно або основну грошову суму.

Перше наукове визначення капіталу дав Аристотель. Сутність його він пов'язував, з одного боку, з майном, з володінням, а з іншого – з мистецтвом забезпечувати достаток, або з такою дія­льністю, яка спрямована на отримання прибутку на зроблені вкладення.

У подальших дослідженнях капітал розглядався як сукупність засобів виробництва, що приносять дохід власнику цих засобів; як запас, що використовується для господарських потреб і при­носить дохід; як сукупність речей, без яких виробництво не мог­ло здійснюватися, але які не є безплатними дарами природи.

У перелічених визначеннях категорія капіталу пов'язується з речовою формою і не враховує грошового капіталу, який не мо­жна ототожнювати з засобами виробництва і який призначається для їх придбання для забезпечення безперервності руху капіталу у сферах виробництва та обігу.

Якщо розглядати капітал як певне вкладення коштів, що дає змогу отримувати дохід, то до нього треба віднести і витрати, що сприяють майбутньому збільшенню доходів, тобто вкладення у робочу силу.

Розглянуті підходи до визначення капіталу можна охарактери­зувати як макроекономічні. З погляду підприємця (тобто на мікроекономічному рівні) капітал є сумою вартісної оцінки майна і коштів підприємця, які він може використати на господарські по­треби.

Функціонування капіталу на мікроекономічному рівні харак­теризується процесом його індивідуального кругообороту, який здійснюється за відомою схемою: гроші – товар – товар – гроші.

Тобто капітал будь-якого суб'єкта господарювання складаєть­ся з трьох частин, а саме:

• засоби виробництва;

• готова продукція;

• гроші та грошові документи.

Підприємство насамперед має авансувати кошти для придбан­ня факторів виробництва (елементів постійного та змінного капі­талу). Для цього воно вступає в економічні відносини з продав­цями на ринку засобів виробництва і виходить на ринок праці для придбання необхідної за кількістю та якістю робочої сили.

Отже, для нового підприємства капітал починає свій рух у сфері обігу як грошовий капітал. Функція грошового капіталу зводиться до придбання елементів виробничого капіталу.

Якщо підприємство має засоби виробництва і робочу силу, починається виробничий процес. На цьому етапі капітал виступає як виробничий капітал. Основна функція виробничого капіта­лу – приносити більшу вартість, тобто самозростати.

Але для того щоб підприємство отримало більшу вартість у грошовій формі, треба реалізувати продукт капіталу. При цьому капітал набуває форми товарного капіталу. Основна функція то­варного капіталу — реалізація товару й одержання більшої вар­тості у грошовій формі.

Отже, капітал проходить три стадії і набуває трьох форм – грошової, виробничої і товарної. Такий послідовний рух назива­ють кругооборотом капіталу. Припинення руху на одній із стадій кругообороту призводить до порушення процесу зростання капі­талу.

На кожний даний момент для капіталу, що функціонує в тій чи іншій сфері виробництва, характерне певне співвідношення між функціональними його формами. Обсяг капіталу підприємс­тва визначається величиною виробничого капіталу. Чим трива­ліший процес виробництва продукції, тим більшим має бути ви­робничий капітал.

Отже, капітал – це одна з категорій, яка найбільш широко використовується у фінансовому менеджменті. Він є базою ство­рення і розвитку підприємства.

Зміст категорії «капітал» проявляється в його специфічних рисах і сутнісних характеристиках (рис. 7.1).

У процесі функціонування підприємства капітал забезпечує інтереси держави, власників і працівників. Він є основним дже­релом добробуту його власників як у початковому, так і в майбут­ньому періодах. Будь-яке підприємство веде виробничу або іншу комерційну діяльність, мусить мати відповідний капітал як суку­пність матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Капітал підприємства – головний вимірник його ринкової ва­ртості. У цій ролі виступає насамперед власний капітал підпри­ємства, що визначається обсягом його чистих активів і одночасно обсягом залучених коштів, які сприяють одержанню додаткового доходу.

Зростання власного капіталу в динаміці характеризує рівень ефективності господарської діяльності підприємства, його здат­ність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу пов'язане з неефективною, або збитковою, його діяльністю.

Велика роль капіталу в економічному розвитку підприємства і забезпеченні інтересів держави, інвесторів, власників і працюючих обумовлює його значущість як об'єкта фінансового менеджменту.