5. Сільськогосподарська виробнича зона 7.9

Підприємства, що становлять виробничу зону сільських поселень, залежно від їх функціонального призначення поділяються на: рослинницькі, тваринницькі, підприємства з переробки і збереження сільгосппродукції, виробничо-технічного обслуговування об'єктів сільського господарства і будівництва нових об'єктів різних галузей виробництва.

На території виробничих зон сільських поселень виділяються функціональні підзони: агропромислових підприємств, адміністративно-побутових закладів, складських і теплично-парникових споруд.

Тут же передбачається організація спеціальних навчально-виробничих баз, сільськогосподарських навчальних закладів і т.д.

Залежно від взаємного положення різних об'єктів, архітектурно-планувальна структура території виробничої зони може бути компактною або розосередженою.

Варіанти взаємного розміщення виробничих і сельбищних зон у сільських поселеннях показані на рисунку 7.10.

Для забезпечення вимог з охорони довкілля при розташуванні сільськогосподарської виробничої зони необхідно дотримуватися санітарно-захисних і зооветеринарних розривів (зон) до сельбищної зони.

Крім цього, розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, лікувально-профілактичних і оздоровчих закладів, посадка плодово-ягідних дерев і чагарників на території санітарно-захисних зон не допускається. Територія санітарно-захисної зони із землекористування не виключається і повинна максимально використовуватися в сільськогосподарському виробництві.

Рис.7.10. Схеми розміщення виробничих зон у сільських поселеннях:

а, б – розміщення виробничих зон, що мають невелику площу з декількома виробничими об'єктами; в, г – ті ж, що мають середню площу з розширеним набором об'єктів; ґ, д - розміщення виробничих зон значної площі і великою кількістю виробничих об'єктів: 1 – сельбищна територія, 2 – виробнича територія, 3 – центр поселення, 4, 5 – дороги, проїзди

6. Заходи щодо охорони навколишнього середовища Заходи щодо охорони навколишнього середовища поділяються на:

• організаційні – забезпечують на законодавчому рівні використання територій, форм власності, правовий захист території, створення систем адміністративно-господарського управління територіями і спеціальної екологічної служби їх охорони;

• економічні – забезпечують впровадження ресурсозберігаючих технологій, введення штрафних санкцій за порушення норм природокористування, визначення платежів і податків за використання територій, надання пільгових кредитів виробникам екологічно чистої продукції і т. д.;

• містобудівні – забезпечують охорону природного середовища за рахунок раціонального функціонального зонування, створення санітарно-захисних зон, визначення територій природно-заповідного фонду, забезпечення екологічного балансу природно-ландшафтних і урбанізованих територій.

Конкретні заходи щодо захисту навколишнього середовища здійснюється відповідно до специфіки окремих джерел забруднення.