ek_prats_ukr

1.Безробіття ще не стало масовим явищем, що порозумівається застоєм реформ ринкового типу, але вже має яскраво виражену тенденцію до різкого збільшення;

2.Демографічний, соціально-демографічний і професійно-кваліфікаційний склад безробітних характеризується перевагою жінок, у т.ч. фахівців і службовців, і значною чисельністю молоді;

3.Різко зростають потоки громадян, що звертаються в службу зайнятості особливо, звільнених за власним бажанням

4.Основними джерелами поповнення чисельності незайнятого населення є вивільнення трудящих із підприємств і організацій міста, звільнення за власним бажанням, а також “армія” випускників навчальних закладів усіх типів;

5.Рушійною силою процесів вивільнення робочої сили є триваючий спад обсягів виробництва;

6.Попит на робочу силу має ясно виражену тенденцію до зниження. У структурі попиту переважають робочі місця, що не вимагають високої кваліфікації і характеризуються важкими й шкідливими умовами праці. Зовсім незначний попит на фахівців і службовців;

7.Масштаб і структура попиту на робочу силу не відповідають величині й структурі речення на ринку праці. Спостерігається значний кількісний і структурний дисбаланс між попитом та пропозицією на ринку праці;

8.Для економіки міста характерна неповна зайнятість працівників (сховане безробіття), що у найближчому майбутньому неминуче прийме відкриті форми, і тим самим значно збільшить напруга на ринку праці і буде сприяти різкому стрибкові безробіття;

9.На процес росту безробіття впливають наявні і виникаючі негативні тенденції в розвитку народногосподарського комплексу міста; низькі темпи виробництва, труднощі з постачанням сировиною і матеріалами і збутом готової продукції у багатьох галузях;

10.Демографічний розвиток міста характеризується зниженням чисельності населення, відсутністю розширеного відтворення трудових ресурсів;

До подальших напрямків розвитку міської служби зайнятості м. Макіївки варто віднести наступні:

- створена в м. Макіївці, включає міський і п'ять районних центрів і нараховує 78 фахівців. Для підвищення професійного рівня працівників, зайнятих у службі, передбачено частина з них направити на підготовку і підвищення кваліфікації у навчальні заклади служби зайнятості.

-для більш ефективної роботи міської служби зайнятості і з метою забезпечення своєчасного прийняття рішень, задоволення головним вимогам, пропонованим до служби зайнятості в умовах неухильного

росту обсягу виконуваних робіт буде удосконалюватися її матеріальну базу:

- забезпечити додатковими приміщеннями Радянський, Міською-Міській-міський- міської-центрально-міський і Червногвардійський райцентри зайнятості

- дооснастити центри зайнятості рахунковою технікою, меблями, засобами зв'язку; - проведення комп'ютеризації інформаційно-пошукової й довідкової системи

служби, створення на її основі інформаційного банку даних ринку праці і вільних робочих місць.

У кожнім центрі зайнятості повинні працювати висококваліфіковані фахівці, здатні визначити придатність кожного претендента на окреме робоче місце. Тобто необхідно

91

поліпшити якісний склад працівників служби зайнятості, оптимізувати навантаження на один працівника конкретного центра зайнятості, в основу розрахунку якої будуть закладені показники кількості проживаючих у даному населеному пункті, кількість розташованих на даній території підприємств, їхня галузева структура.

Регулювання заробітної плати на підприємствах регіону

Виступаючи на спільному розширеному засіданні колегії обласної ради й облдержадміністрації, глава облдержадміністрації Донецької області В.Янукович відзначив, що в регіоні створені всі економічні передумови до того, щоб істотно підвищити зарплату трудящих і тим самим вирішити основне соціальне питання. Це зв'язано з тим, що в області відбувається поступове подолання кризових явищ в економіці (у 1 кварталі 2000м удалося домогтися підвищення обсягу промислового виробництва на 15,3% у порівнянні з відповідним періодом минулого року.) Удалося істотно скоротити число збиткових підприємств і тим самим підвищити загальні показники рентабельності економіки області. Тільки за січень-лютий 2000м підприємствами регіону отриманий 142 млн. гін балансового прибутку, у той час як за аналогічний період минулого року був 9,8 млн. грн. збитків.

Підвищення заробітної плати вирішує не тільки задачу прямого поліпшення матеріального становища трудящих, вона дозволяє забезпечити наповнюваність бюджету області, успішно вирішувати численні соціальні задачі. По розрахунках головного фінансового керування доходи бюджету в області в 2000м складуть порядку 1,1 млн. грн. Фактичні ж витрати за 1999 м склали 1,4 млн. грн. Для заповнення відсутніх засобів необхідно підвищити заробітну плату в 2000 м у порівнянні з 1999 м у 1,7 рази Загальна недоїмка по платежах у бюджет разом із тим складає на 1.05.2000 м 1,4 млрд. грн. Проведені перевірки показують, що на деяких підприємствах керівники навмисне занижують розміри заробітної плати, намагаючись таким чином, зменшити виплати в Пенсійний фонд. Так, на підприємстві «Будматеріали» (м. Слов'янськ) оплата складає 34 грн., на костянтинівській філії 10 АТЗТ «Агроспецмонтаж» – 38 грн. і т.д.

Поліпшення роботи підприємств у Донецькій області дозволило зменшити до мінімуму заборгованість по зарплаті працівників бюджетної сфери. За 1999 м істотно збільшилася по області середньомісячна заробітна плата. Якщо на 101.1999 м вона складала 166 гривень, то на початок 2000 м –вже 259, а на середину 2000 м – 272грн. Підвищення зарплати відбулося на Єнакіївському металургійному, Новокраматорському машинобудівному ( середній показник зарплати склав 546 грн.), на багатьох підприємствах Маріуполя ( на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча середня зарплата була підвищена з 338 до 530 грн).

Разом із тим слід зазначити, що в собівартості виробленої продукції росте рівень матеріальних витрат, а частка заробітної плати падає. Якщо в 1998 м матеріальні витрати складали в собівартості 67,8%, а заробітна плата - 12,3%, у 1999 м ці показники характеризувалися відповідно такими цифрами 70,3% і 10.6%.

На ряді підприємствах регіону рівень фонду заробітної плати від обсягу одержуваного прибутку вкрай невеликий, Так, на спільному підприємстві «Донпластавтомат» він складає усього лише 2,1% від обсягу одержуваного прибутку. У

92

донецькому ТОВ »Світ меблів» при рентабельності близько 130 % оплата праці складають 116 грн., в єнакієвському універмазі «Дружба» при рентабельності16,6% - 59 грн.

Важливою проблемою є висока диференціація заробітної плати, – зарплата на одному підприємстві нерідко перевищує зарплату на родинному більш ніж у 8 разів. У регіоні створені обласна комісія, що вивчає можливості реального підвищення заробітної плати. Так, з 138 підприємств у харчовій промисловості три чверті мають середню оплату праці нижче середньогалузевого рівня.

На ряді підприємств області мається істотна заборгованість по виплаті зарплати. Загальна заборгованість по зарплаті складає близько 1 млрд. грн., що еквівалентно сумі засобів оплати праці, нарахованої по області за 5,4 місяці. Так, Слов'янський содовий завод – борг по зарплаті досяг 40 місяців, Старокраматорський машзавод (25 місяців), на Дебальцевському заводі металургійного машинобудування (19 місяців). Майже 70% загальної заборгованості приходиться на промисловість, із них – 45 % - на вугільну.

На підприємствах, де мається заборгованість, по її виплаті будуть складені конкретні графіки її погашення, проведена реструктуризація довга.

Госінспекція області по дотриманню законодавства про оплату праці перевірила понад 2400 підприємств із 3700, що мають заборгованість по зарплаті, практично на всіх минулому виявлені порушення. На 885 керівників складені й передані в суди протоколи про адміністративні порушення.

При цьому обов'язково повинна відбуватися своєчасна виплата поточної латки. Перші керівники підприємств несуть персональну відповідальність за виконання поставлених перед ними задач в області підвищення заробітної плати. Кожне підприємство області повинне буде представити докладну й конкретну програму по поліпшенню життєвого рівня своїх робітників та службовців.

93

ТЕМА 10. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ

ВІДНОСИН

Великий інтерес представляє вивчення закордонного досвіду регулювання трудових відносин. Це дозволяє використовувати застосовувати ефективні рішення, заощаджувати значні ресурси і час, не допускати помилок , що зустрічалися при проведенні політики в області праці в інших країнах При написанні цієї глави широко використовувався матеріал:, що публікується у різних монографіях, статтях у науковій печатці ( серед використовуваних робіт слід зазначити праці Дзюбы С.Г., Герчиковой Н., Филеева В.И. і інших).

1.Нормативно-правова основа подальшого удосконалювання трудових відносин в умовах ринку

Даний методичний посібник виходить у світло в період, коли трудові відносини в нашій країні знаходяться тільки на стадії формування, ще не до кінця розроблений економічний курс у державі, створена його нормативно-правова основа. Але вже зараз багато в чому закладаються основи подальшого удосконалювання трудових відносин.

Можна виділити два напрямки цього процесу. Перший напрямок пов'язаний із внесенням змін у трудове законодавство. Так, Законом України від 24.12.1999 № 1356Х1У був внесений ряд важливих змін у Кодекс законів про працю України.

Кодекс доповнений ст. 24.1, у якій установлюються правила висновку трудового договору між працівником і фізичною особою. У цьому випадку трудовий договір повинний бути укладений у писемній формі й у тижневий термін, зареєстрований у державній службі зайнятості по місцю свого проживання.

Зміни, внесені в ст. 33 Кзот стосуються тимчасового перекладу працівників на іншу роботу, не передбачену трудовим договором. Такий переклад допускається тільки за згодою працівника. Переклад без згоди працівника на термін до 1 місяця, якщо ця робота не протипоказана працівникові по стані здоров'я, можливий тільки для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, що ставлять або можуть поставити під погрозу життя або нормальні життєві умови людей. Ця робота повинна бути оплачена, але оплата повинна бути не нижче, ніж середній заробіток на попередній роботі. У перерахованих вище випадках забороняється тимчасовий переклад на іншу роботу вагітних жінок, що мають дитину-інваліда або дитину у віці до 6 років, а також осіб у віці до 18 років без їхньої згоди.

Наступна стаття, у яку внесені зміни –ст. 34. Вона регулює переклад на іншу роботу у випадку простою. Дається визначення «простою» – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, нездоланною силою або іншими обставинами.

У випадку простою працівники можуть бути переведені по їх, згоді з урахуванням їх спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тім же підприємстві, в установі, організації на увесь час простою або на інше підприємство. В установу, організацію, але в тій же місцевості на термін до 1 місяця.

94

Ст. 35 КзоТ, що запрится переклад кваліфікованих працівників на некваліфіковані роботи при простої й у випадку тимчасового заміщення відсутнього працівника, скасована.

У ст. 44, що регулює виплату вихідної допомоги працівникові при припиненні трудового договору, теж внесені зміни. При припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим їм органом законодавства про працю, колективний або трудовий договори, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не нижче 3 –х місячні середні заробітки.

Питання відшкодування моральної шкоди працівникам регулюється новою статтею 237 1. Вона встановлює, що відшкодування власником або уповноваженим їм органом морального збитку працівникові виробляється тільки у випадку, якщо порушення законних прав працівника привели до моральних страждань, утраті нормальних життєвих зв'язків і жадає від його додаткових зусиль для організації свого життя. Стара ж стаття 173 1 скасована - вона передбачала тільки відшкодування моральної шкоди, заподіяного небезпечними або шкідливими умовами праці.

Другий напрямок удосконалювання нормативно-правової основи трудових відносин зв'язано з ратифікацією Україною міжнародних трудових норм, прийнятих Міжнародною організацією праці (МАРНОТРАТ), створенням нових і приведенням існуючих нормативно-правових документів відповідно до міжнародними вимогами. Автори вважають за необхідне дати мінімальні зведення про

наявність найбільш важливих міжнародних норм. Повні тексти документів публікуються у виданнях «Конвенції й рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією Праці 19191984» (Женева, 1985). Існуючі міжнародні трудові норми для зручності використання були згруповані по наступних напрямках:

Основні права людини

Воля асоціацій (сюди включаються конвенції: № 87 «Воля асоціацій і захист права на організацію, 1948», № 98 «Право на організацію й введення колективних переговорів, 1949», № 135 «представники трудящих, 1971», № 151 «Трудові відносини на державній службі, 1978» і ін.); Заборона примусової праці (№29 «Примусова праця, 1930», № 105 «Скасування примусової праці , 1957» і ін.);

Рівності можливостей і звертання (№100 «Рівна винагорода, 1951», № 111 « Дискримінація в області праці й занять, 1958» і ін.);

Зайнятість і людські ресурси (№ 122 «Політика в області зайнятості, 1964», № 88 «Організація служби зайнятості, 1948»,

№ 142 «Розвиток людських ресурсів», 1975», «Професійна реабілітація й зайнятість інвалідів, 1983», № 158 «Припинення трудових відносин» і ін.);

Регулювання питань праці –(№ 150 «Регулювання питань праці, 1978», № 81 «Інспекція праці, 1947», № 160 «Статистика праці, 1985», № 144 «Тристоронні консультації (міжнародні трудові норми, 1976» і ін.);

Трудові відносини -(№ 154 «Колективні переговори, 1981» і ін.); Заробітна плата – (№ 131 «Установлення мінімальної заробітної плати, 1970», № 95 «Охорона заробітної плати, 1949» і ін.);

95

Щотижневий відпочинок і оплачувані відпустки (№ 14 «Щотижневий відпочинок і оплачувані відпустки , 1921», № 132 «Оплачувані відпустки, 1970» і ін.);

Безпека й гігієна праці; Соціальне забезпечення;

Захист у різних галузях соціального забезпечення (медичне страхування й допомога з хвороби, посібники у випадках виробничого травматизму й професійних захворювань, допомоги з безробіття. допомоги з материнства, сімейний посібник); Зайнятість жінок; Зайнятість ( дітей і підлітків);

Особливі категорії трудящих (моряки, рибалки, докер, орендарі і т.д.); Трудящі-мігранти.

Методи керування ростом продуктивності праці ( закордонний досвід)

Досвід закордонних країн наочно показує, що в умовах ринку головним є наступний принцип – право на подальше існування має те підприємство або фірма, у яких витрати на виробництво продукції менше ціни виробу. Це досягається за рахунок існування на цих підприємствах чіткого внутріфірмового планування й керування продуктивністю праці.

Складовими елементами керування продуктивністю праці є керування якістю (процес забезпечення якості), планування (процес, що визначає, що було зроблено для підвищення ефективності), вимір трудовитрат (процес оцінки економічності), бухгалтерський облік і фінансовий контроль (службами, що відають оцінкою прибутковості).

В даний час сформувався системний підхід до керування продуктивністю праці, що базується на двох основних принципах: орієнтація на вихід продукції (кінцеві результати системи) і інтеграція всіх систем організації у єдине ціле. Воно охоплює організаційні форми підвищення продуктивності праці, сфери підвищення продуктивності праці, прийоми й методи підвищення продуктивності праці.

У системі керування продуктивністю праці сполучаться два напрямки: мотиваційне й технічне, тобто стимулювання якості робочої сили, її утягненності в інноваційні процеси і впровадження нових технологій. Підвищення продуктивності праці являє собою процес зміни всіх складових її елементів, для чого необхідно мотивувати, стимулювати й генерувати них.

Програми підвищення продуктивності праці на різних фірмах мають різні обсяги, масштаби. Вони передбачають внесення змін практично в усі сфери організації: людські ресурси, структуру організації й керування виробництвом, її культуру, технологічні процеси. У цьому зв'язку простежимо конкретний досвід внутріфірмового підходу до підвищення продуктивності праці на прикладі ряду країн.

Автоматизована система комплексного керування промисловим підприємством (США) призначена для контролю й втручання на будь-якому етапі функціонування системи, включаючи введення й висновок даних, їхній аналіз, побудова моделі; усі дані виводяться на дисплей або копіюються на паперовий носій.

96

Після складання схеми, що відбиває зв'язку компонентів виробничого процесу, розробляються зразкові моделі плану і контрольної процедури. Взаємодія цих моделей обумовлює:

використання на першому етапі роботи проектних параметрів, що у виробленні заміняються емпіричними. Контрольна модель передбачає три види даних: про кількість і терміни постачань сировини й матеріалів для субпідрядників; кількості й датах відвантаження продукції замовникам; надходженні сировини й матеріалів на робочі місця, ході виконання операцій, русі продукції.

У функції контролюючої програми входить і загальна оцінка процесу виробництва, включаючи зіставлення планових і фактичних матеріальних і трудових витрат на одиницю продукції, планового й фактичного обсягу випущеної продукції.

Система складається з 26 модулів, розділених на три категорії. Перша категорія (облік ресурсів) включає модулі від /А/ до /Н/.

/А/ - організація даних. Функції - визначення величини файлів, систематизація, відруковування даних про деталі й обробні центри.

/У/ - перелік матеріалів. Дані – код деталі, її опис, відношення до інших деталей, частка використаних деталей, їхній прихід і витрата.

/З/ - облік сировини і його вартості - служить для збереження даних про запасні частини (деталях) на складах, розмірах страхового запасу, кількості сировини й відвантажування партій, його вартості, трудовитратах на складування і відвантаження, містить зведення про наявність вільних складських приміщень, перелік закуповуваних деталей із указівкою їхньої вартості.

/D/ - контроль завантаженості робочих місць. Містить код робочого моста, його опис, число відпрацьованих людино-годин, норми праці, зведення про нормативне і фактичне завантаження на плановий період.

/Е/ - облік завантаження робітників. Дані: коди оператора, сто робітника місця, прізвище виконавця, норми на виконувану операцію, планова тривалість робочого тижня.

/F/ - контроль за функціонуванням устаткування. Містить наступні зведення: код верстата, його характеристики, розташування, робочий номер оператора.

/G/ - облік ходу робіт. Дані: коди операції, верстата, працівника, що виконує операцію, її опис.

/H/ - контроль за дотриманням графіка робіт. Містить дані про технологічний процес по кожній деталі, розраховує час повної її обробки виходячи з величини партії деталей, норм часу і його витрат на переналагодження устаткування.

i другу категорію входять модулі від /I/ до /Р/, що контролюють:

/I/ - проходження убрань. Дані про деталі і вузли, запущених у виробництво, фактичному і плановому часі обробки, стані роботи на сучасний момент; /ДО/ - процес збуту. Дані про виконання замовлень (обсяг і номенклатура відвантаженої

продукції, дати відвантаження - фактичний і планова, замовник, ціна одиниці продукції); /L/ - хід оптової торгівлі. Зведення про оптові фірми (код, опис, адреса, замовлення й ін.); /М/ - закупівлю сировини і матеріалів. Дані про номенклатуру і кількість закуплених деталей (сировини, матеріалів), планові і фактичні дати закупівлі, найменування фірмипостачальника, ціна одиниці закупленого товару;

97

/N/ - складські операції. Зведення про отриману або відпущену сировину, матеріали, часі їхнього руху, номерах накладних/убрань. В міру відпустки сировини і матеріалів інвентарні переліки коректуються; /ПРО/ - трудозатраты. Містять дані про роботу операторів, у тому числі зведення про

виконання замовлення в кожний з відрізків часу (номер убрання, оператора, дата звіту, плановий час обробки, кількість деталей у партії, відсоток браку);

/Р/ - дотримання, срокjв робіт. Включає дані про всі замовлення: планові дати їхнього завершення, корректируемый графік робіт. Усі накладні і графіки коректуються в залежності від планових і фактичних термінів здійснення робіт.

Ведеться окремий перелік замовлень, невиконаних у термін.

Третя категорія модулів забезпечує планування. У нее входять модулі від /Q/ до /V/.

/Q/ - розробка основного графіка. Планові терміни коректуються з використанням даних модулів /ДО/ і /Р/. Містить дані про кількість запланованих обсягів випуску продукції по кожній одиниці кінцевої продукції. Максимальний плановий період - 52 тижня (рік).

/R/ - планування надходжень замовлень і їхнього зняття. Здійснюється в залежності від одержання сировини і матеріалів. Планові показники коректуються даними модулів /М/ і /I/. Максимальний плановий період - 52 тижня.

/S/ - розрахунок витрат на закупівлю сировини і матеріалів, оплату праці і накладні витрати. /Т/ - визначення потреби в сировині і матеріалах із залученням даних усіх попередніх модулів. Одночасно розраховуються оптимальні розміри партій виробів.

/U/ - планування потреби в додаткових потужностях і трудозатратах. Служить для перекладу даних модуля /Т/ у людино-години (обсяг завантаження) ПО кожному робочому місцю на плановий період. Для кожного робітника; місця (обробного центра) підраховуються сумарні трудозатраты. Особливо враховується надстроковий час.

/V/ - підсумовуючий. Містить остаточні дані по всіх діях, здійснюваним у системі. Сюди входять: переліки убрань і замовлень, які варто закрити до кінця поточного тижня, невиконаних замовлень, термін яких минає на тижні, незакритих замовлень і убрань; зміни в графіку при прискоренні або уповільненні виконання замовлень.

Модуль, що комбінує, регулює послідовність виконання програми /Р/,/Т /,/ U /. Комбінація програм здійснюється користувачем.

Метод ритмічного виробництва ( Японія) успішно застосовується в даний час на японських підприємствах, припускає тимчасову і безперебійну доставку розрахованої кількості деталей високої якості до місця зборки і наступної їхньої обробки. Як правило, цей метод зв'язаний з перебудовою процесу виробництва і перерозподілом відповідальностісеред персоналу. Помітимо, що звичайно використовується в безперервному виробництві з повторюваними при випуску деталей різних операцій, що вимагає зміни інструмента і переналагодження устаткування.

Для ефективного впровадження системи об виробництва необхідні наступні умови : спеціалізоване виробництво, виробництво з повним виробничим циклом.

оптимальна чисельність зайнятих на таких підприємствах випуск одного або декількох видів виробів.

98

1. Ці фактори - невелика чисельність персоналу і вузька спеціалізація підприємства сприяють більш ефективному керуванню, підвищенню продуктивності праці, тому що скорочується кількість технічних і адміністративних проблем.

2. Навчання суміжним професіям і спеціальностям. Програма підготовки передбачає оволодіння навичками роботи на різних видах устаткування, що входить до складу технологічного комплексу, завдяки чому забезпечується взаємозамінність робітників, зменшується монотонність праці. Перед початком навчання необхідно провести роз'яснювальну роботу серед персоналу, переконати робітників у тім, що оволодіння суміжними професіями вигідно як для підприємства, так і самих робітників.

3. Навчання методам групової роботи. Переконати персонал у користі спільної роботи з представниками керівництва іноді буває досить важко, але необхідно, тому що в результаті всебічного обговорення тієї або іншої проблеми з різних точок зору висувається велика кількість речень. Всі учасники колективного рішення проблеми будуть знати, які потреби виробництва потрібно задовольнити в першу чергу, які результати варто очікувати, якими засобами можна швидше досягти поставленою цілей, схвалених і прийнятих як дирекцією підприємства, так і його персоналом.

4. Скорочення підготовчого часу і витрат часу на переналагодження устаткування. У суму витрат часу, зв'язаних зі зміною інструмента і переналагодженням устаткування, входить час простоїв верстатів і оператора, підготовчий час або час переналагодження, час чекання фахівця. На японських підприємствах підготовку і налагодження устаткування здійснюють самі оператори, що підвищує їхня зацікавленість у скороченні термінів проведення цих робіт, використанні нових інструментів і прийомів праці. Утрати часу при кожній зміні в технологічному процесі значно скорочуються.

5. Організація технологічних комплексів устаткування, тобто зосередження устаткування різних типів в одній зоні, що створює більш сприятливі умови для високопродуктивної праці. Високі результати дає лінійне розташування верстатів у тім порядку, у якому вони будуть використовуватися для виробництва деталей і вузлів. Оператор, що володіє суміжними професіями або спеціальностями, може керувати комплексом технологічного устаткування, що підвищує його задоволеність працею.

Завдяки сполученню ряду операцій на верстатах технологічного комплексу, значно скорочується обсяг незавершеного виробництва і час усього виробничого циклу.

6. Точний розрахунок кількості оброблюваних деталей і деталей, що транспортуються на інші робочі місця або лінію зборки. Деталі кожного типу містяться у відповідні відділення контейнера.

Місткість контейнера розрахована на визначений обсяг, що полегшує підрахунок зробленої продукції.

7. Керування переміщенням деталей у цеху за допомогою карт "убрання замовлень". Однієї з їхніх різновидів є карта системи "Капбан", розробленої на японських підприємствах і получившей широкій популярності у світі. У карту заносять усі зведення, що стосуються виробництва і транспортування деталей: порядковий номер, індекс, найменування деталі; кількість деталей у контейнері; номер контейнера; марка верстата, на якому зроблена деталь; місце, де вона складируется. У систему вводиться рівна кількість карт для транспортування і для виробництва деталей. Контроль за системою "нарядів-замовлень" здійснюється самими робітниками. Завдяки цьому, відпадає необхідність у контролерах, підвищується

99

змістовність праці виробничих робітників і їхня зацікавленість у кінцевих результатах праці, вивільняється час бригадирів і майстрів для виконання функцій планування.

8.Точна відповідність обсягу виконуваних робіт виробничої потужності підприємства або цехи. При дотриманні цієї вимоги перевантаження виробництва виключається. У планованому фонді виробничого часу враховується додаткове навантаження робітників, що здійснюють попереджувальний і поточний ремонт устаткування, контроль за якістю виготовленої продукції, виправлення дефектів, підготовку і налагодження верстата, а також час на виконання управлінських функцій - усе це вимагає серйозної перебудови свідомості і керівників.

9.Установлення щоденного нормованого обсягу випуску продукції відповідно до планованих витрат часу, що регулюють ритмічність виконання виробничої програми, без випередження намічених термінів або відставання. Звичайно плановий період складає місяць. Кожна операція виконується в точно визначений час, що обумовлено мінімальним обсягом незавершеного виробництва. Обсяг складованих деталей між двома робітниками місцями визначається числом циркулюючих карт і кількістю деталей, що надходять п кожен контейнер - Звичайна кількість складованих деталей розрахована на їхню обробку протягом однієї години (цей обсяг може регулюватися за допомогою карт "Канбан" у залежності від потреб виробництва).

Ця система знайшла своє міжнародне визнання, після того як вона була впроваджена на фірмі "Тосту" за назвою "точно вчасно", потім стала поширюватися в ряді інших країн. Прикладом може служити європейський консорціум "irbus industrie”. Вперше у світовому авіабудуванні при зборці літаків застосована роботизированная зборка. Поряд з чотирма основними постачальниками, консорціум має у своєму розпорядженні розвиту мережу підрядчиків – кілька тисяч фірм поставляють комплектуючі, не передбачене складування. Система постачання деталей на заводи скоординована з точністю до хвилини, причому в неї закладаються багато факторів, включаючи форс-мажорні обставини – від нелітної погоди до пробок на дорогах. Це вже система «точно вчасно» на більш високому витку розвитку техніки й економіки.

УСРСР на багатьох підприємствах також успішно діяли комплексні системи організації виробництва, праці і керування. Була впроваджена комплексна система керування якістю продукції (КС УКП), що пронизувала підприємство наскрізь від окремої операції до кінцевої продукції, від окремого робочого місця до кожного виробничого підрозділу в цілому. На ряді підприємств авіаційної промисловості діяла так називана «Новочеркаська система безперервного планування й обліку», що забезпечувала виконання планових завдань точно в термін і у встановлених обсягах.

УДонецькій області внутрівиробниче планування і пошук резервів підвищення продуктивності праці успішно здійснюється на ряді підприємств, досить назвати досвід

концерну «Стирол», АТ «Норд», ГОАО «Шахта «Добропільська», Як приклад приведемо діяльність ГХК «Краснолиманська», де досягнуті високі показники в області підвищення продуктивності праці, організації виробництва і керування.

Це підприємство є одним із самих стабільно працюючих вугільних підприємств країни. От цифри, що характеризують динаміку видобутку вугілля ГХК «Краснолиманська»:

1994 м – 1073, 4 тис. т,

1995 р. -1615,1 тис. т.:

100