- •72. Концепція, мета, зміст та організація у/о, основні системи рахунків.
- •73. Класифікація затрат за ознаками віднесення на с/в продукції та прийняття рішень
- •74. Поведінка і організація витрат за ознакою прийняття управл. Рішень
- •75. Оцінка і прогнозування витрат. Методи оцінки функцій в-т
- •76. Облік виробничих витрат на рахунках. Рух інформації про с/в продукції
- •77. Облік матеріальних витрат та витрат на оплату праці.
- •78. Облік загальновиробничих накладних витрат
- •79. Принципи і методи калькулювання. Порівняння позамовного і попроцесного методу.
- •80. Система калькулювання повної с/в – позамовний метод
- •81. Система калькулювання повної с/в – попроцесний метод
- •82. Система калькулювання змінних затрат. Концепція маржинального доходу.
- •83. Аналіз взаємозв’язку затрат, обсягу діяльності та прибутку, припущення при аналізу.
- •84. Методи аналізу взаємозв’язку «затрати – обсяг діяльності - прибуток»
- •85. Аналіз чутливості прибутку до зміни факторів: затрат, ціни, обсягу реалізації.
- •86. Методика аналізу чутливості прибутку до зміни декількох факторів.
- •87. Процес прийняття поточних рішень і релевантність облікової інформації.
- •88. Методи аналізу релевантної інформації для прийняття типових поточних рішень.
- •89. Аналіз для прийняття поточного рішення про спеціальне замовлення.
- •90. Аналіз для прийняття поточного рішення про розширення або скорочення сегменту.
- •91. Аналіз для прийняття поточного рішення «виробляти чи купувати».
- •92. Оптимальне використання ресурсів в умовах обмежень.
- •93. Аналіз для прийняття доггострокових рішень.Концепція вартості грошей у часі.
- •94. Загальна характеристика методів оцінки проектів капітальних вкладень.
- •95. Оцінка проектів капіальних вкладень.Метод чистої теперішньої вартості.
- •96. Оцінка проектів капіпальних вкладень.Метод внутрішньої норми прибутковості.
- •97. Оцінка проектів капіпальних вкладень.Метод періоду окупності.
- •98. Оцінка проектів капітальних вкладень.Метод облікової норми прибутковості.
- •99. Бюджетне планування і контроль. Суть бюджетування та види бюджетів.
- •100. Система бюджетного контролю. Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень.
- •101. Облік за центрами відповідальності. Концепція центрів і обліку відповідальності.
- •102. Система калькулювання стандартних витрат. Аналіз відхилень в цій системі.
- •103. Аналіз відхилення матеріальних витрат в системі калькулювання стандартних затрат.
- •104. Аналіз відхилення витрат на оплату праці в системі калькулювання стандартних витрат.
- •105. Аналіз відхилення виробничих накладних витрат
- •106. Оцінка дія-ті центрів відповідальності
74. Поведінка і організація витрат за ознакою прийняття управл. Рішень
Класифікація в-т за типом «поведінки в-т» в залежності від змін обсягів вир-ва (або рівня активності компанії) є найбільш важливою для цілей планування і контролю.
Поведінка в-т – це хар-тер їх зміни в залежності від зміни об’ємів дія-сті. Дія-сть, яка впливає на в-ти називають фактором в-т, функція в-т – це математичний опис взаємозв’язку в-т та їх фактора, тобто ф-ція в-т хар-є зміни повної суми в-т в залежності від фактора в-т. В якості фактора в-т можуть виступити прямі матер. в-ти, прямий фонд оплати праці, відпрацьований час(дні, год) і т.д. Ф-ція в-т передбачає розподіл в-т на пост. і змінні загальної суми в-т причому передбачається лінійність обох(рис.1)
Постійні в-ти на тривалому
Зінтервалі, тобто при зміні об’єму дія-сті є умовно-пост.,
Y= bxтобто не змінюють своєї величини тільки
Релевантний діапазонв межах релевант. діапазону.(рис.2)
Релевантний діапазон – це діапазон діяльності, в межах якого зберігається взаємозв’язок між величиною в-т та їх фактором.Для функції в-т вибирається релеван. діапазон, який відображ. наст. чиномЗ
а
Q
Функція повних в-т будується на основі класичного (А) і маржинального підходу (Б):
ЗА ЗБ
У=а+bх
У=а+bx
Q Q
75. Оцінка і прогнозування витрат. Методи оцінки функцій в-т
Оцінка в-т – це процес розрах. поведінки в-т, тобто встановлення кількісних взаємовідносин між сумою в-т і яким-небудь фактором в-т на основі досліджень минулої дія-сті. Ф-ція в-т – це математ.вираз взаємозв’язку в-т і вибраного фактору. Найпростіша модель ф-ції в-т – лінійна модель:
y=a+bx, деy-заг.в-ти;a-пост.в-ти; b- зманні в-ти на 1продукції; x– значення фактора в-т.
Всі пост.в-ти ведуть себе по-різному в залежності від виду дія-сті і часового інтервалу. На довгому інтервалі постійні в-ти можуть змінюватися ступіньчато. Стрибок в-т означає збільшення вироб. міцностей, тобто інвестиційний проект. Пост. в-ти в залежності від їх хар-ру і дії на них зі сторони керівництва діляться на обов’язкові і дискретні. Обов’язкові – визнач. міцністю під-ва. Н-д, амортизація обладнання і приміщень, оренда майна, страхування. Якщо вироб. міцність завантажена не на 100%, то з точки зору збільшення об’ємів вир-ва під-ва має місце запас щодо міцності, а з точки зору пост.в-т знах. в межах релевантного діапазону. Дискретні – в-ти, розмір яких визнач. керівництво під-ва і не має прямого зв’язку з об’ємом дія-сті, тобто іх величина може бути зменшена. До них відносять в-ти на дослідження, підвищення кваліфікації персоналу, рекламу. Головна мета прогноз-я в-т є вибір такої ф-ції в-т, яка в найбільшому ступені відображає хар-р поведінки в-т під-ва. отримана ф-ція в-т може викор. для контролю в-т за відхиленням за допомогою системи гнучких бюджетів.
Для оцінки ф-ції в-т викор. наступні методи:1)метод технологічного аналізу– це ситемний аналіз ф-цій дія-сті для визнач. технолог. взаємозв’язку між з-тами ресурсів і результатами дія-сті. Цей аналіз вимагає детального вивчення всіх операцій, їх доцільності, визначення необхідних операцій, потреби ресурсів та оцінки адекватності їх викор-я. Він орієнтований на майбутні операції. Коеф-т b визнач. шляхом контролю вироб. операцій, н-д, за допомогою хронометражу. Цей метод точний, але дорогий, тому його застосовують на під-вах, які використовують сис-му нормативних(стандартних) в-т.2)метод аналізу бухгал. рахунківдопускає поділ на пост. і змінні з-ти та облік на окремих рахунках. Н-д, з/п продавців на пост.рахунку, а комісійні на рах-ку змін. в-т. В кінці звітного періоду сальдо сумується і отримуємо суму а. Сальдо рах-ку змін. в-т ділиться на об’єм і отримуємо значення b.(у=а+bx)3)метод графічної побудови. Реалізація в-т відображається за допомогою побудови графіка. Розрах-ся значенняtq=b=(yB-a)/xB YB
Q
4)метод вищої-нищої точки (абсолютного приросту). Перед визначенням функції в-т, при якому аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки в-т і,використовуючи наст.формулиа=yB-bxB=yН-bxН5)метод регресивного аналізу. Регрес.аналіз – це статис. модель, що викор. для визначення зміни середнього значення в залежності від змінної величини під дією одної або кількох незалежних величин, тобтоy=a+bxабоy=a+b1x1+b2x2+…+bnxn.В залежності від методу вищої-нищої точки регресивний аналіз приймає до уваги всі вихідні фактори при цьому апроксимація за звичай по методу найменших квадратів.ручи до уваги всі точки в-т Після вивчення ф-ції в-т оцінюють надійність її прогнозування шляхом розрахунку коеф-та детермінації (залишкова, загальна дисперсія).6)спрощений статист. аналізпередбачає розподіл факторів (показників на 2 групи), виходячи із зростання значення Х та розрахунку постійних в-т на основі середнього значення Х(незалежної змінної величини – рівень дія-сті, що спостерігається) та У (залежної змінної величини – загальні або змінні в-ти).