105. Аналіз відхилення виробничих накладних витрат

Відхилення змінних виробничих накладних витрат(ЗВНВ)можна поділити на дві групи:

1)відхилення за рахунок ставки розподілу– це добуток стандартної ставки ЗВНВ і фактичної кіл-ті годин праці мінус сума фактичних ЗВНВ.

Відхилення ЗВНВ за рахунок ставки розподілу=(станд.ставка розподілу*факт. кіл-ть годин праці) – фактичні ЗВНВ, або (станд.ставка розподілу-факт.ставка розподілу)*факт.кіл-ть годин праці

Відхилення за рах.ставки розподілу є наслідком застосування заздалегідь визначеної(бюджетної) ставки розподілу накладних витрат. Для з’ясування причин таких відхилень необхідний детальніший аналіз окремих статей бюджету ЗВНВ

2)відхилення за рахунок продуктивності праці– це різниця між стандартним часом (на факт.обсяг вир-ва) і факт.часом праці, помножена на стандартну ставку розподілу ЗВНВ.

Відхилення ЗВНВ за рах. продуктивності = (станд.час для факт.обсягу вир-ва – факт.час)*станд.ставка розподілу ЗВНВ

Причиною відхилень ЗВНВ за рахунок продуктивності праці може бути низька якість матеріалів, різна складність робіт, порушення технології, раціональніша організація праці тощо.

Відхилення постійних виробничих накладних витрат(ПВНВ) поділяють на:

1)відхилення за рах.виконання бюджету– це різниця між бюджетною і фактичною сумою ПВНВ.

2)відхилення за рах. обсягу вир-ва – це різниця між факт. та бюджетним обсягом вир-ва, помножена на стандартну ставку розподілу ПВНВ на одиницю продукції.

Відх.ПВНВ за рах.обсягу вир-ва = (факт.обсяг вир-ва – бюдж.обсяг вир-ва)*станд.ставка розподілу ПВНВ на виріб

Відхилення ПВНВ за рах.обсягу вир-ва в свою чергу поділяється на:

А)відх. за рах. продуктивності праці – це різниця між стандартним часом вир-ва за факт.обсягу та факт.часом вир-ва, помножена на стандартну ставку розподілу ПВНВ на годину.

Відх.ПВНВ за рах.продуктивності=(станд.кіл-ть годин праці на факт.об’єм– факт.кіл-ть годин праці)*станд.ставку розподілу ПВНВ на годину

Б)відх.за рах. потужності – це різниця між факт. і бюджетним часом вир-ва, помножена на станд. ставку розподілу ПВНВ на годину.

Відх.ПВНВ за рах.використання потужності=(факт.час-бюдж.час)*станд.ставку розподілу ПВНВ на год

Приведені формули розрахунку є достатньо складними, тому на практиці замість частинного аналізу відхилень змінних і постійних виробничих накладних витрат використовують оцінку відхилень фактичних накладних витрат від гнучкого бюджету в межах релевантного діапазону.

ГБ= Пост.затр – Змінні затрати на од.*Vф

106. Оцінка дія-ті центрів відповідальності

Дія-ть ЦВ та його керівника може визначатися іїї результативністю та ефективністю.

Результативність– це показник того,як виконує свої завдання ЦВ, наскільки він досягає бажаних або запланованих результатів(за обсягом дія-ті, часом, якістю продукції тощо).

Ефективність– це відношення результату дія-ті до використання ресурсів (витрат),тобто досягнення максимуму продукції при мінімальних витратах, або мінімуму витрат на одиницю дія-ті.

Виходячи з цього, дія-ть ЦВ може бути: ефективною і результативною; результативною але неефективною; ефективною але нерезультативною; не результативною та неефективною.

Вибір показників та методи оцінки дія-ті залежать від типу ЦВ.

Для оцінки центру доходунеобхідно порівняти фактичну суму одержаного доходу з бюджетною, визначити відхилення та проаналізувати причини їх виникнення. Глибина деталізації такого аналізу може бути різною залежно від мети аналізу та вихідної інформації.

Оцінка дія-ті центрів витратздійснюється на підставі звітів про виконання бюджетів шляхом аналізу відхилень від стандартних витрат або за методом «тариф-година-машина».

Оцінку дія-ті центрів прибутку здійснюють на підставі звітів про прибутки і збитки, які включають (для внутрішнього користування) не лише загальні показники доходів та витрат, а й їх деталізацію за підрозділами та відхиленнями від нормативів. Для об’єктивної оцінки кожного центру прибутків необхідно всі витрати(прямі та накладні) поділити на змінні і постійні, визначити по кожному підрозділу маржинальний дохід, виключити з нього постійні витрати підрозділу та розрахувати внесок кожного підрозділу у покриття загальних постійних витрат під-ва і створення операційного прибутку.

Центром інвестиційназив. такий підрозділ,керівник якого контролює як витрати та доходи так і розподіл та використання прибутку. Оцінку дія-ті таких підрозділів здійснюють головним чином за показниками прибутковості інвестицій (відношення приб. до величини інвестованого капіталу). З цією метою визначають та аналізують такі фін. коефіцієнти, як рентабельність інвестованого капіталу(=опер.приб/капітал), рентабельність продаж(=опер.приб/виручка), оборотність активів (виручка/капітал), коеф МД(МД/виручка), точку беззбитковості(пост.витр/коеф.МД), оборотність ОЗ, фінансова стійкість тощо. Для оцінки дія-ті центру інвестицій доцільно розраховувати показник залишкового прибутку як різницю між сумою фактично одержаного приб. та мінімально необхідним прибутком для виплати інвесторам за вкладений капітал.

Залишковий приб.=Факт.приб. – плата за капітал; Плата за капітал=Інвестований капітал*Сер.вартість кап.